Ухвала суду № 79106857, 08.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/362/19

Провадження № 1-кс/520/378/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Бельського Р.О., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4, про застосування в рамках кримінального провадження № 12019161480000047 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Інгулець, Криворізьського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, одруженого, працюючого СПД "Флоріді", маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_5, 06.01.2019 року близько 06.00 год., знаходячись в громадському місці за адресою: пл. Незалежності,1 у м.Одесі, перед головним входом у караоке - клуб «Маракеш», перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, намагались зайти до вказаного розважального закладу. Однак, працівником охорони закладу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, враховуючи стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та час, останнім було запропоновано залишити заклад. В подальшому, ОСОБА_2разом з ОСОБА_5,діючи умисно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом демонструючи явну неповагу до існуючих правил поведінки у суспільстві й інших соціальних цінностей, групою осіб, почали безпричинно застосувати вогнепальну зброю, а саме пістолет для відстрілу гумовими кулями марки ПМ-РФ к.9мм №ВІ057994. При цьому ОСОБА_2, діставши з сумки ОСОБА_5 пістолет для відстрілу гумовими кулями марки ПМ-РФ к. 9мм №ВІ057994 та перезарядивши його, націлив на потерпілого ОСОБА_7 В цей же час, ОСОБА_5, вихвативши з рук ОСОБА_2 пістолет для відстрілу гумовими кулями марки ПМ-РФ к. 9мм №ВІ057994, безпричинно здійснив три постріли в бік оточуючих.

Вказані дії супроводжувалися особливою зухвалістю, яка полягала в тимчасовому припиненні нормальної діяльності установи.

В обґрунтування необхідності застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання або спотворення будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозрюваний має постійне місце проживання та місце роботи, має міцні соціальні зв’язки, що свідчить про можливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також характеризуючі матеріали, які були надані в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з п. 99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов’язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 06.01.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за кваліфікуючими ознаками: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб із застосуванням вогнепальної зброї.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується протоколом огляду місця події від 06.01.2019 року, протоколом допиту потерпілого від 06.01.2019 року, протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння №000016 від 06.01.2019 року, протоколом затримання ОСОБА_2 від 06.01.2019 року, протоколом допиту свідка від 06.01.2019 року, а також іншими матеріали, долученими до клопотання в сукупності.

З огляду на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років, кваліфікуючі ознаки такого кримінального правопорушення, а саме його вчинення групою осіб, з застосуванням вогнепальної зброї, що супроводжувалось порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, враховуючи перебування ОСОБА_2 в цей момент у стані алкогольного сп’яніння, беручи до уваги, що в рамках кримінального провадження на даний час не проведено всіх необхідних процесуальних дій, зокрема, не вилучено відеозаписів з камер зовнішнього спостереження на місці вчинення злочину, в якості свідків не допитано всіх осіб, зокрема власника караоке-бару «Маракеш» та інших осіб, які були присутні в приміщенні вказаного закладу в момент вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає наявними ризики можливого знищення, приховання або спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконного впливу підозрюваного на свідків в рамках даного кримінального провадження та на осіб, які в подальшому будуть допитані як свідки в кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, в цілях уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, слідчий суддя вважає необґрунтованими та безпідставними доводи сторони обвинувачення в частині наявності ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та таким чином, про необхідність та доцільність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне.

Так, посилання сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наявність вищевказаних ризиків являється в повній мірі формальним та таким, яке зазначено без будь-якого обґрунтування та врахування як обставин кримінального провадження в цілому, так і характеризуючих даних підозрюваного.

Зокрема, згідно наданих в судовому засіданні стороною захисту характеризуючих даних підозрюваного ОСОБА_2, підозрюваний має міцні соціальні зв’язки за місцем свого проживання, оскільки останній має постійне місце реєстрації та проживання на території м. Одеса, є одруженим, на утриманні має неповнолітню (малолітню) дитину, працює, тобто має постійне джерело прибутку, за рахунок якого власне й утримує свою сім’ю. Обставин, які б свідчили про можливе переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду в ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено не було. Відтак, слідчий суддя вважає необґрунтованим посилання сторони обвинувачення в поданому клопотанні на наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням характеризуючих даних підозрюваного, тієї обставини, що ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюваним в рамках іншого кримінального провадження не являється, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність й ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки будь-яких обставин, які б свідчили про наявність такого ризику ні в клопотанні сторони обвинувачення, ні в ході розгляду клопотання слідчим суддею прокурором доведено не було.

Враховуючи викладене у сукупності, слідчий суддя також зазначає й про безпідставність посилання сторони обвинувачення на ризик можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, оскільки стороною обвинувачення не лише не надано належної оцінки всім обставинам кримінального провадження в сукупності, але й жодним чином у клопотанні та в судовому засіданні не було зазначено про те, яким саме чином підозрюваний ОСОБА_2 буде перешкоджати кримінальному провадженню.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до обґрунтованого переконання, що стороною обвинувачення не було доведено наявність необхідності в застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також не можливість запобігання ризикам у вигляді можливого знищення, приховання або спотворення підозрюваним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливого незаконного впливу на свідків в рамках даного кримінального провадження та на осіб, які в подальшому будуть допитані як свідки в кримінальному провадженні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, зокрема, й шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання на території м. Одеса, одружений, на утриманні має неповнолітню (малолітню) дитину, працює, має постійне джерело прибутку, що свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв’язків, враховуючи також часткову необґрунтованість клопотання сторони обвинувачення в частині наявних ризиків, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, оскільки вказаний запобіжний захід в повній мірі є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, та здатний запобігти встановленим слідчим суддею в ході розгляду клопотання сторони обвинувачення ризикам, передбаченим п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4, про застосування в рамках кримінального провадження № 12019161480000047 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов’язавши його не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, в період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступної доби, строком до 06.03.2019 року, в межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, строком до 06.03.2019 року наступні обов’язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного ОСОБА_2 обов’язків покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.