Ухвала суду № 79106766, 05.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/283/19

Провадження № 1-кс/520/308/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Бойчука М.М., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого головним спеціалістом відділу врегулювання проблемної заборгованості Одеської обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, приблизно о 12.00 годині 16.11.2018, ОСОБА_5 прибула до будівлі ПАТ АБ «Укргазбанку», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 7, для зустрічі з головним фахівцем відділу врегулювання проблемної заборгованості Одеської обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанку» ОСОБА_2, для вияснення проблемних моментів з автомобілем «Audi А6», державний номер реєстрації АХ4850ЕМ, який належить ОСОБА_6.

Під час розмови в приміщені зазначеного банку, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5, проте що на автомобіль «Audi А6», державний номер реєстрації АХ4850ЕМ, ПАТ АБ «Украгазбанк» накладено обмеження по розпорядженню автомобілем.

Приблизно, о 13.30 годин, ОСОБА_2 з ОСОБА_5 вийшли з будівлю банку на вулицю, де він останній повідомив, що є інші варіанти вирішення проблем по зняттю банківських обмежень на зазначений автомобіль, а саме: зменшення вартості оцінки автомобілю, проведення через «чорних» нотаріусів угоди по автомобілю, тощо, і що він сам це може вирішити. І в залежності від того, який варіант вона вибере він вимагав від 1 тисячі доларів США до 4 тисяч доларів США. Також, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_7 винен йому кошти за бензин, який він витратив на поїздку до м. Запоріжжя, де був затриманий автомобіль «Audi А6».

В подальшому, 27.12.2018 приблизно о 15.00 годин ОСОБА_5 біля будівлі ПАТ АБ «Украгзабанк», по вул. Пушкінська, 7, в м. Одеса зустрілась з ОСОБА_2, під час зустрічі останній їй повідомив, що за не вчинення перешкод у користуванні автомобілем «Audi А6», державний номер реєстрації АХ4850ЕМ, на протязі року, йому необхідно передати дві тисячі доларів США.

Також, під час зустрічі 27.12.2018 ОСОБА_5 передала ОСОБА_2 талони на паливо в об’ємі 100 літрів, які він вимагав на попередніх зустрічах.

Приблизно, о 13.30 годин 04.01.2019 ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з ОСОБА_2, прибула для зустрічі з останнім, для передачі раніше обумовленої суми у розмірі двох тисяч доларів США. Під час спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_2, яке відбувалось через дорогу від ПАТ АБ «Украгазбанк», останній їй запропонував пройти до автомобілю білого кольору марки «Рено Кенгу», державний номер реєстрації ВН 4476 НЕ, який стояв навпроти. Коли ОСОБА_5 сіла в автомобіль на переднє пасажирське сидіння то ОСОБА_2 сів за нею на заднє сидіння автомобілю. Також, в автомобілі на водійському сидінні перебував співробітник ПАТ АБ «Укргазабанк» ОСОБА_8. ОСОБА_2 повідомив щоб ОСОБА_5 поклала гроші. на що ОСОБА_5 поклала дві тисячі доларів США на торпеду автомобілю. Після того як неправомірна вигода в сумі 2 000 доларів США була за вказівкою останнього покладена на торпеду автомобіля, заявниця та ОСОБА_2 вийшли з автомобілю, а ОСОБА_8 різко розпочав рух по вул. Пушкінській, повернувши на вул. Дерибасівську, з якої повернув на вул. Рішельєвську, побачивши, що за його автомобілем слідує автомобіль працівників УСБУ в Одеській області, ОСОБА_8, різко почав рух задом та повернув на вул. Дерибасівську, з якої повернув на вул. Єкатерининську, де завернув до магазину «Calioppe», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Єкатерининська, буд.17, де навпроти входу полишив автомобіль та втік.

04.01.2019 у період часу з 21 год. 22 хв. по 22 год. 19 хв. на підставі вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчим проведено обшук автомобіля марки «Рено», моделі «Кенгу» державний номерний знак НОМЕР_1, в ході якого виявлено та вилучено:

- сліди люмінесцентного порошку у салоні та на серветках;

- постанову від 05 грудня 2018 року на 1 аркуші;

- цифровий накопичувач інформації сріблястого кольору;

- цифровий носій інформації – карта пам’яті із написом «Renault».

В свою чергу, ОСОБА_2 подальшому о 14 годин 26 хвилин 04.01.2019 ОСОБА_2 був затриманий співробітниками СУ ГУНП в Одеській областів порядку ст. 208 КПК України.

05 січня 2019 року, у зв’язку із виникненням підстав та наявністю достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018160000001097 від 23.11.2018, старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України, погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської областірадником юстиції ОСОБА_4

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що є достатні дані вважати про наявність ризиків,передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України та необхідність запобігання спробам ОСОБА_2 переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_2 інших більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозрюваний постійно мешкає на території Одеської області, має міцні соціальні зв’язки, має на утриманні дружину та дитину, не має намір ухилятися, розмір застави необґрунтований та занадто перевищує доходи сім’ї підозрюваного, тому помірним для підозрюваного розмір застави є 20 прожиткових мінімумів, крім того, ризики стороною обвинувачення не доведені. На підставі чого захисник просила застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що не збирається переховуватись, в іншому – підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали, надані в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до матеріалів клопотання, 05.01.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до п. 175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04, термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоклом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в порядку 208 КПК України від 04.01.2019 року, протоколом освідування особи від 04.01.2019 року, протоколом обшуку від 04.01.2019 року, протоколом огляду ділянки території від 04.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.12.2018 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 05.01.2019 року а також іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, те що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину з використанням службового становища, його суспільно-небезпечний характер, який підриває авторитет органів державної влади та суспільний резонанс, ту обставину, що підозрюваний зареєстрований в Луганській області, проживає за межами м. Одеси, слідчий суддя приходить до переконання, що наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, враховуючи, що підозрюваний, займаючи посаду головного спеціалісту Одеської обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк», має вільний доступ до службових кабінетів, документів та електронних носіїв інформації, що можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про наявність також ризику, передбаченому ч. 2 ст. 177 КПК України, а саме ризику у вигляді можливого знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази в рамках даного кримінального провадження.

Беручи до уваги також те, що підозрюваному відомі особи свідків, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику у вигляді можливого незаконного впливу на свідків даного кримінального провадження, шляхом залякування як особисто так і через інших осіб, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладені обставини у сукупності, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та наявні ризики, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а в свою чергу більш м’який запобіжний захід не здатний запобігти вищевказаним ризикам, які встановлені в судовому засіданні, та, таким чином, забезпечити досягнення завдань кримінального провадження.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, значний суспільний резонанс, викликаний вчиненням інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, беручи до уваги службове становище підозрюваного та надані йому законом повноваження, встановлені в судовому засіданні ризики, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двісті сімдесяти двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 522 512 (п’ятсот двадцять дві тисячі п’ятсот дванадцять) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків, у випадку її внесення.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених КПК України в розмірі 522 512 (п’ятсот двадцять дві тисячі п’ятсот дванадцять) гривень.

Роз’яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО – 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком до 05.03.2019 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів обчислюється з моменту фактичного затримання, а саме з 14 години 26 хвилин 04.01.2019 року та припиняє свою дію о 14 годині 26 хвилин 05.03.2019 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.