Постанова № 7910672, 16.02.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року Справа № 2а-48/10/2370

09 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Павленко М.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в розмірі 2057 грн. 50 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено вимоги Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95 та «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року № 98/96-ВР . Внаслідок цих порушень до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції, які ним сплачені не були.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (станом на 18.01.2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином, виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин відповідача або його представника, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа підприємець 29.06.2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 2235/29-040Ф від 14.12.2009 року відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби 30.06.2004 року за № 21347.

19.03.2009 року на підставі Законів України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95, інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні відповідно до плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на березень 2009 року, затвердженого головою ДПА в Черкаській області 27.02.2009 року та направлень № 002630, № 002634, № 002586 від 18.03.2009 року, співробітниками Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відповідачем , а саме: магазину кафе, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Одеська, 14, за результатами якої складено акт № 000605 від 19.03.2009 року.

В ході перевірки 19.03.2009 року о 17 год. 38 хв. в магазині кафе, за вказаною адресою, де здійснює господарську діяльність відповідач, встановлено факт проведення розрахункової операції без використання режиму попереднього програмування найменування (назви) товару, здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту, незбереження контрольної стрічки протягом встановлено терміну, невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків від 12.02.2009 року та 18.02.2009 року, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (невідповідність складає 160 грн. 50 коп.)

Крім того, суд зазначає, що порушення, встановлені актом перевірки також підтверджуються денним «Х» - звітом за 19.03.2009 року, фіскальними чеками № 5915, № 5916, № 5917 за 19.03.2009 року (а. с. 11) та описом наявних готівкових коштів додатком до акту перевірки від 19.03.2009 року № 000605 (а. с. 9).

Згідно опису наявних готівкових коштів, який є додатком до акту перевірки від 19.03.2009 № 000605, продавець на місці проведення розрахунків власних коштів не тримав, кошти знаходяться на місці проведення розрахунків та отримані за реалізовані товари відповідачем, сума готівкових коштів, що знаходилася на місці проведення розрахунків, становить 290 грн., повинно рахуватись 129 грн. 50 коп., невідповідність становить 160 грн. 50 коп.

Суд також бере до уваги постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2009 року по справі №3-1425/09 року.

Відповідно до вказаної постанови, 19.03.2009 року о 17 год. 38 хв. в магазині кафе по вул. Одеська, 14 в м. Черкаси, де здійснює діяльність ПП ОСОБА_2 встановлено факт реалізації товару на загальну суму 116 грн., продавець відповідача ОСОБА_3 отримав кошти, видав товар та решту, провів розрахункову операцію через РРО та видав відповідний розрахунковий документ (чек), за яким було встановлено, що в магазині проводяться розрахункові операції без застосування режиму попереднього програмування найменування товару, внаслідок чого ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано стягнення у вигляді штрафу в сумі 50 грн.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, перевіркою було виявлено порушення п. п. 9, 10, 11, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95 та ст.ст. 3, 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року № 98/96-ВР.

Цього ж дня працівника відповідача було ознайомлено з актом перевірки, проте від надання пояснень та підпису матеріалів перевірки працівник відповідача відмовився, про що було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки.

За результатами проведеної перевірки, відповідно до акту №000605 від 19.03.2009 року, на підставі п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно п. п. 4, 5, 6 ст.17, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ч.1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» 27.03.2009 року державною податковою інспекцією у м. Черкаси винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232303 в сумі 1737 грн. 50 коп. та № 0000152303 в сумі 320 грн., усього на загальну суму 2057 грн. 50 коп.

Згідно копій корінців вказаних рішень, відповідач одержав зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 04.04.2009 року.

Судом встановлено, що відповідач рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232303 та № 0000152303 від 27.03.2009 року до податкових органів чи суду не оскаржував.

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95 реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п. п. 9, 10, 11, 13 ст. 3 Закону № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

10) друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Пунктами 4, 5 та 6 статті 17 Закону № 265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій;

десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну;

п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає порядок патентування торгівельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності є Закон України «Про патентування деяких видів господарської діяльності» (далі Закон).

Статтею 3 цього Закону визначено, що патентуванню підлягає торгівельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торгівельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Законом України "Про систему оподаткування" плату за торговий патент за деякі види підприємницької діяльності віднесено до загальнодержавних податків та зборів правильність та своєчасність справляння яких здійснюється державними податковими органами.

Таким чином, суд приходить висновку, що прийняття позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000152303 від 27.03.2009 року прийнято в межах його компетенції, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торгівельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність:

за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті;

за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць;

за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням;

за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених частинами шостою, сьомою, восьмою та дев'ятою статті 3 цього Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту;

за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

До дня сплати штрафів, визначених цією статтею, а також до придбання торгового патенту або оформлення пільгового торгового патенту діяльність відповідних суб'єктів підприємницької діяльності зупиняється.

Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 за N 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача до державної податкової інспекції у м. Черкаси становить 2057 грн. 50 коп., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (18023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код 34503595) штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2057 (дві тисячі пятдесят сім) грн. 50 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий С.О. Кульчицький