Ухвала суду № 79106714, 08.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/242/19

Провадження № 1-кс/520/284/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42018160000001012 від 06.11.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 26.10.2018, працівник ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_4, з метою знаходження підрядів на проведення будівельних робіт, перебуваючи у приміщенні Шомполівської сільської ради Лиманського району (Одеська область, Лиманський район, с. Старі Шомполи, вул. Центральна, буд. 13) звернувся до голови вказаної сільської ради ОСОБА_5, який повідомив що Шомполівською сільською радою планується виконання наступних робіт: капітальний ремонт автобусної зупинки у с. Шомполи, артезіанської свердловини, капітальний ремонт дитячого майданчика та водогону – близько 4 об’єктів (по 300 тис. грн. вартістю робіт на кожному об’єкту) – всього на суму 1200 тис. грн.

Однак, в той же день 26.10.2018, ОСОБА_5, керуючись корисливим наміром направленим на отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_4, про те що за укладання договорів на проведення ФОП ОСОБА_3 зазначених вище робіт, йому необхідно передати 10 відсотків з вказаної суми робіт, а саме 120 тис. грн., визначивши, що передачу вказаної суми неправомірної вигоди, можливо відстрочити після перерахування грошей за виконану роботу на рахунок підприємця - відповідно до договорів і актів виконаних робіт. На вказані незаконні вимоги ОСОБА_5 щодо передачі йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, сума яких складає 10 відсотків від суми договорів на проведення будівельних робіт, ОСОБА_4 вимушений погодиться.

В подальшому, рішенням Лимарської районної ради Одеської області №478/А від 30.11.2018 «Про внесення змін та до доповнень до рішення Лимарської районної ради від 22.11.2017 року № 296-VII «Про районний бюджет Лиманського району на 2018 рік» Шомполівській сільської раді Лиманського району виділено дотацію з місцевого бюджету, а саме: на капітальний ремонт артезіанської свердловини по вул. Виноградна в с. Старі Шомполи Лиманського району Одеської області – 299 тис. грн., капітальний ремонт дитячого майданчику по вул. Центральна в с. Старі Шомполи Лиманського району Одеської області – 298 тис. грн.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру направленого на отримання неправомірної вигоди шляхом вимагання, ОСОБА_5, 26.12.2018 уклав договори з ФОП ОСОБА_3, на проведення капітального ремонту артезіанської свердловини по вул. Виноградна в с. Старі Шомполи Лиманського району Одеської області – на суму 299 тис. грн., а також на проведення капітального ремонту дитячого майданчику по вул. Центральна в с. Старі Шомполи Лиманського району Одеської області – на суму 298 тис. грн. При цьому ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4 суму неправомірної вигоди – 10 % від суми договорів, що становила 60 000 грн., яку йому необхідно передати.

Далі, ОСОБА_5, 29.12.2018, близько 12 годині, перебуваючи біля будинку Лимарської РДА Одеської області, що за адресою: смт. Доброслав, пр-т 40 річчя Визволення, 1, одержав, шляхом вимагання від ОСОБА_4 частку обумовленої раніше суми неправомірної вигоди у розмірі 10 000 грн.

В подальшому, ОСОБА_5, бажаючи отримати другу частину обумовленої раніше неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів розмірі 50 000 гривень, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру направленого отримання шляхом вимагання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, 03.01.2019 приблизно о 9 годині, перебуваючи біля будинку №42 по вулиці Центральна, в смт. Доброслав, Лиманського району Одеської області, одержав від ОСОБА_4 грошові кошти, частина з яких в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії була імітована, а саме отримав справжніх грошових коштів на загальну суму 5 000 гривень, а інші - імітовані.

Таким чином, ОСОБА_5, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке кваліфікується як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь – якої дії з використанням наданого їй службового становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Так, 03.01.2019 проведено освідування підозрюваного ОСОБА_5, в ході чого зроблено змиви з правої та лівої рук, кожен з яких поміщено до окремого поліетиленового пакету та опечатано.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з’явились. Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Відповідно до рапорту слідчого, доставити до суду підозрюваного ОСОБА_5, який утримується в Одеському слідчому ізоляторі, не вдалося за можливе.

Захисники підозрюваного про дату та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки змиви з рук можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речового доказу, а також з метою проведення необхідних експертних досліджень та слідчих дій з вилученим майном. В свою чергу, не накладення арешту на вилучене майно може призвести до його знищення, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення експертних досліджень та ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42018160000001012 від 06.11.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на змив з правої та лівої рук, які вилучені 03.01.2019 року в ході проведення освідування підозрюваного ОСОБА_5.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.