Рішення № 79104549, 22.12.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.12.2018

Справа № 320/1698/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Редько О.В., за участі секретаря - Колеснікової Л.В.,

учасники справи:

позивач – Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1,

відповідачі – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що 28 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (правонаступник КБ «Надра») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №05/2008/07/0245/ЮМК, відповідно до якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпечення повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 1 250 000 (один мільйон двісті п’ятдесят) гривень 00 копійок строком до 20.07.2018 року з відсотковою ставкою 20,9 % річних.

Для забезпечення виконання зобов’язань між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 №6469. Предметом цього договору є нерухоме майно, а саме нежиле приміщення – магазин, загальною площею 69,9 кв. м., яке знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр.-т 50 річчя Перемоги, буд. 29.

Для забезпечення виконання зобов’язань між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №05/2008/07/0245/ЮМК-1 від 28.07.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 №6471. Предметом цього договору є нерухоме майно – земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 1 500 кв.м., що знаходиться Запорізька обл., Якимівський р-н, смт. Кирилівка, вул. ім. А. Чуба, 1 кадастровий номер 23203555400:01:003:0251.

28.07.2008 року для забезпечення отриманого кредиту з Банком були укладені договори поруки: з ОСОБА_3 №05/2008/07/0245/ЮМК-1; з ОСОБА_4 №05/2008/07/0245/ЮМК-2; з ОСОБА_5 №05/2008/07/0245/ЮМК-3.

Відповідно до зазначених договорів поручителі поручились перед кредитором ПАТ «КБ «Надра» за виконання обов’язків ОСОБА_2 за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК у встановлені договором строки.

Відповідно до розрахунку за кредитним договором, який був складений 11.05.2017 року у позичальника виникла заборгованість у розмірі 3 958 122,84 гривень , яка складається з: заборгованості за кредом – 1218 214 грн. 80 коп.; заборгованості по сплаті відсотків - 1 851 997 грн. 74 коп.; заборгованості за пенею 752 193 грн. 06 коп.; заборгованості за штрафами 135 717 грн. 24 коп.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

Відповідачі – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, однак на адресу суду надали відзив, в якому заперечують проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В письмовому відзиві зазначено, що позов заявлений фізичної особою – посадовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1, яка вказана позивачем. При цьому позовні вимоги заявлені від імені ПАТ «КБ «Надра». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду заявляє від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи. Отже, у даному випадку належним позивачем є саме ПАТ «КБ «Надра», а не посадова особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Звернувшись з позовом від свого імені, але в інтересах іншої особи, ОСОБА_1 обрала неналежний спосіб захисту.

В письмову відзиві відповідачі зазначають, що строк позовної давності щодо стягнення усієї суми заборгованості за кредитом та додаткових вимог (сплату відсотків за користування кредитом та пені) сплинув.

28 липня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 05/2008/07/0245/ЮМК, відповідно до умов якого ПАТ «КБ «Надра» зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 1 250 000 грн. 00 коп. строком до 20.07.2018 року на умовах сплати 20,9% річних.

Для забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань за даним кредитним договором були укладені договір іпотеки з ОСОБА_3 № 05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року; договір іпотеки з ОСОБА_4 № 05/2008/07/0245/ЮМК-1 від 28.07.2008 року; договір поруки з ОСОБА_3 № 05/2008/07/0245/ЮМК-1 від 28.07.2008 року; договір поруки з ОСОБА_4 № 05/2008/07/0245/ЮМК-2 від 28.07.2008 року; договір поруки з ОСОБА_5 № 05/2008/07/0245/ЮМК-З від 28.07.2008 року.

Кінцевий строк повернення кредиту зазначено 20.07.2018 року.

Відповідачем – ОСОБА_2 неодноразово не виконувались зобов’язання за кредитним договором, у зв’язку з чим виникала прострочення. В свою чергу, ПАТ «КБ «Надра» неодноразово пред’являло вимоги про повне дострокове погашення заборгованості.

01.09.2009 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося з письмовою вимогою до ОСОБА_2 та поручителів про повне дострокове погашення заборгованості у строк не пізніше 10-ти банківських днів з дати отримання претензії.

04.03.2010 року, ПАТ «КБ «Надра» звернулося з позовом про стягнення заборгованості до ОСОБА_2 та поручителів за кредитним договором. У даному позові ПАТ «КБ «Надра» також заявило вимоги про повне дострокове погашення заборгованості, однак позовна заява була залишена без розгляду.

20.05.2014 року ПАТ «КБ «Надра» знову звернулося до ОСОБА_2М, та поручителів з іпотечною вимогою, у якій вимагало повного дострокового погашення заборгованості або передати об’єкти іпотеки в оперативне управління з укладанням договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

В травні 2014 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки до ОСОБА_2 та поручителів, однак ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду по справі № 320/8097/14-ц від 17 12 2014 позовна заява про стягнення на предмет іпотеки була залишена без розгляду.

Отже, ПАТ «КБ «Надра» було неодноразово реалізовано право на пред’явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за договором до ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (фінансових та майнових) за кредитним договором.

На даний час, Верховним судом України (зокрема у постанові від 09.11.2016 р. у справі № 62251 цс 16 та у постанові від 01.11.2017 р. у справі № 6-2615цс16) висловлено правову позицію щодо наслідків пред’явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості.

На думку відповідачів та згідно до ч. 2. ст. 1050 ЦК України, правових позицій ВСУ, ПАТ «КБ «Надра», згідно до умов пунктів п.п. 4.1.4, 7.1.3, 7.1.5 кредитного договору №05/2008/07/0245/ЮМК змінив строк повернення кредиту, поставив вимоги про його негайне та повне дострокове повернення.

Дії ПАТ «КБ «Надра» призвели до початку перебігу позовної давності щодо основної вимоги (три роки) та про стягнення неустойки (штрафу, пені) (один рік.).

Відповідно до ст. 261 ЦК України відлік позовної давності починається з пред’явлення Банком вимог, зокрема у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності. Відлік позовної давності в межах якої Банк (кредитор за зобов’язанням) міг звернутися до суду для дострокового стягнення усієї суми заборгованості за Кредитним та штрафних санкцій почався 01.09.2009 р. - момент пред’явлення Банком письмової листа-вимоги про дострокове повернення грошових коштів.

Відповідно до положень ст.ст. 256-258 ЦК України, до позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором застосовується загальний строк позовної давності - три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно ст. 265 ЦК України, якщо позов, що заявлений не у кримінальному провадженні залишається судом без розгляду, то перебіг позовної давності не зупиняється.

Таким чином, враховуючи положення ст. 265 ЦК України, той факт, що позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» були залишені без розгляду, і відсутність підстав для зупинення перебігу позовної давності, які передбачені ст. 263 ЦК України, то строк позовної давності щодо стягнення усієї суми заборгованості за кредитом та додаткових вимог (сплату відсотків за користування кредитом та пені) сплинув.

Відповідачі заявили про застосування строків позовної давності, та відпоповідно до ст.ст. 256-258, 265-267 ЦК України, вважають, що існують підстави для відмови у позові в зв’язку зі спливом позовної давності.

Крім того, в письмовому відзиві відповідачі зазначають, що позивач безпідставно ставить питання щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами.

Позовні вимоги полягають у солідарному стягненні заборгованості за кредитним договором з боржника - ОСОБА_2 та поручителів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Згідно ст. 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов’язання, виникає кілька самостійних зобов’язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов’язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов’язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов’язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

Враховуючи те, що договорами поруки, які укладені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 умов щодо спільної поруки не передбачено, то солідарне стягнення суми заборгованості з боржника та усіх поручителів разом не є належним способом захисту та законом не передбачено.

Згідно з положеннями ч. 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Як вказувалось вище, були укладені три договори поруки: договір поруки з ОСОБА_3 №05/2008/07/0245/ЮМК-1 від 28.07.2008р.; договір поруки з ОСОБА_4 №05/2008/07/0245/ЮМК-2 від 28.07.2008р.; договір поруки з ОСОБА_5 №05/2008/07/0245/ЮМК-З від 28.07.2008р.

Згідно п. 2.1 договорів поруки кредитор набуває права вимоги від поручителя виконання зобов’язання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов’язання в цілому чи в будь-якій частині не будуть виконані, а також при умові обов’язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов’язання позичальника в цілому або у певній частині.

В зв’язку з тим, що договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, (оскільки умовами цих договорів зумовлюють, що вони діють до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором, що не є ані терміном, ані строком), то пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання і був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

У відзиві згадувалось про пред’явлення вимог шляхом направлення письмових повідомлень на адреси відповідачів, а також пред’явлення вимог у позовному провадженні до суду.

Отже, правовідносини поруки за договорами поруки є припиненими в зв’язку зі закінченням шестимісячного терміну з моменту пред’явлення банком вимоги до поручителя, а саме з 01.03.2010 року, тобто, у зв’язку із припиненням поруки.

Припинення поруки на думку відповідача за своєю правовою природою має преклюзивний характер, тобто припиняючий. Із припиненням поруки припиняється право кредитора на пред’явлення вимог до поручителя, без можливості поновлення цього права.

Відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності щодо позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором. Відмовити у задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що 28.07.2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та відповідачем – ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №05/2008/07/0245/ЮМК, відповідно до якого позичальник отримав грошові кошти в розмірі 1 250 000 грн. 00 коп. строком до 20.07.2018 року на умовах сплати 20,9% річних.

Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання позичальником зобов’язань за ним. Представник позивача заперечує проти відмови в задоволенні позовних вимог по причині спливу строків позовної давності.

Для забезпечення виконання зобов’язань позичальником, між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року, предметом іпотеки виступило нерухоме майно – нежиле приміщення магазин.

Крім того, для забезпечення виконання зобов’язань позичальником, між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №05/2008/07/0245/ЮМК-1 від 28.07.2008 року, предметом іпотеки виступило нерухоме майно – земельна ділянка несільськогосподарського призначення.

Відповідно до п.п. 6.1-6.2 договору іпотеки 1 та п.п. 6.1-6.2 договору іпотеки 2, іпотека виникає з моменту нотаріального посвідчення та припиняється у разі виконання зобов’язань за кредитним договором, або реалізації предмета іпотеки чи набуття іпотеко держателем права власності на предмет іпотеки, або знищення (втрати) предмету іпотеки, або визнання договору іпотеки недійсним.

28.07.2008 року для забезпечення повернення кредитних коштів Банк дійсно уклав договір поруки з ОСОБА_3 № 05/2008/07/0245/ЮМК-1 від 28.07.2008 року; договір поруки з ОСОБА_4 № 05/2008/07/0245/ЮМК-2 від 28.07.2008 року; договір поруки з ОСОБА_5 № 05/2008/07/0245/ЮМК-З від 28.07.2008 року.

Однак відповідачі обов’язок по поверненню кредиту та відсотків не виконують.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості врегулювання відносин за договором про надання кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язків.

Закінчення строку кредитного договору не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору, якщо виконання останнього фактично не було здійснено. Таким чином, це не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання, а у кредитора зберігається право на отримання процентів, пені та інших утрат, які передбачені договором.

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за кредитним договором у зв’язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов’язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язків для виконання сторонами.

Відповідно до розрахунку за кредитним договором, який був складений станом на 11.05.2017 року, у позичальника виникла заборгованість у розмірі 3 958 122 грн. 84 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 1 218 214 грн. 80 коп., заборгованості за нарахованими відсотками – 1 851 997 грн. 74 коп.,заборгованості за пенею – 752 193 грн. 06 коп. заборгованості за штрафом – 135 717 грн. 24 коп.

Згідно з п.12.2 Кредитного договору, кредитний договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання позичальником прийнятих на себе зобов’язань.

Належним виконанням зобов’язання є виконання, прийняте кредитором, в результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання. Таким чином, припинення зобов’язання не відбулось та заборгованість за тілом кредиту правомірна.

Що стосується розміру нарахованих відсотків, їх нарахування відбувається відповідно до умов кредитного договору. Оскільки належне виконання зобов’язання не відбулось, тобто кредитні кошти знаходяться в користуванні позичальника, нарахування відсотків правомірно здійснюється за період фактичного користування кредитом, як зазначено в п. 4.1.2 Кредитного договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня розрахована відповідно до умов Кредитного договору та чинного законодавства.

Відповідно до ст. 624 ЦК України неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

На підставі вищевикладеного позивач наполягає на тому, що зобов’язання припиняється виключно його виконанням, проведеним належним чином.

Представник позивача зазначає, що 01.09.2009 року Банком на адресу ОСОБА_2 було направлено претензію про погашення заборгованості за Кредитним договором, в якій зазначалось, що невиконання позичальником умов кредитного договору призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка становить 212 149 грн. 56 коп. Зазначеною претензією Банк вимагав в 10-ти денний строк погасити саме прострочену заборгованість в розмірі 212 149 грн. 56 коп.

Що стосується позову про стягнення заборгованості з відповідачів від 04.03.2010 року – звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за кредитним договором у зв’язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов’язань.

Банк просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року в розмірі 3 958 122 грн. 84 коп.

Відповідно до п. 1.2 Договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі. Позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене та абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов’язань за кредитним договором повністю (чи у будь – якій частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручителі уклали різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники за порушення умов одного й того ж кредитного договору.

Отже, на підставі вище викладеного, представник позивача визнає направлення претензій про дострокове погашення відповідачам 01.09.2019 року та пред’явлення позовів до суду про стягнення заборгованості та іпотеки. Однак вважає ці дії не відмовою від договору а способом цивільно-правового захисту. Зобов’язання на думку позивача припиняється виключно повним виконання. Тому представник позивача просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Крім того, від відповідачів на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у відзиві відповідачами не ставилось питання про те, що основне зобов’язання є припинений, а натомість, було заявлено про сплив строку позовної давності та відповідно про застосування наслідків цього.

Претензія ПАТ «КБ Надра» від 01.09.2009 року є саме вимогою про дострокове повернення всіє суми по кредитному договору не пізніше 10 днів з моменту отримання претензії, таким чином це є вимогою про припинення кредитування та дострокове повернення кредиту, яка змінює строки повернення кредиту відповідно до п. 4.1.1. кредитного договору №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008р. Крім того ця претензія направлення усім майновим та фінансовим поручителям.

Позивач 04.03.2010 року звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду із позовом про стягнення заборгованості із позичальника та поручителів в повній сумі, а не частини простроченої заборгованності. Мелітопольським міськрайонним судом ухвалою від 26.03.2010року по справі №2-2122 було відкрите провадження. Також ОСОБА_3 був поданий позов до ПАТ «Комерційним Банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним, провадження за яким було відкрите ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду по справі №2-3987 від 19.05.2010 року. Надалі ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 17.06.2010 року по справі №2-3987, справи №2-2122 та №2-3987 обєднані в одне провадження і об’єднаній справі присвоєний номер №2-3987. Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 22.06.2011 року по справі №2-3987 позов ПАТ «КБ «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, а в задоволені зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним відмовлено. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 03.10.2011 року по справі №2-3987 заочне рішення скасовано та справ знову призначена до розгляду.

За результатами розгляду справи ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 12.03.2012 року справа №2-3987 залишена без розгляду.

Зі змісту наявних матеріалів відповідач вважає що строк позовної давності сплину по основному зобов’язанню 05.03.2013 року (із дати заявлення позову 04.03.2010 року + 3 роки), по договорах поруки з 05.03.2011 року (із дати заявлення позову 04.03.2010 року + 1 рік).

Аналогічні правові позиції приведені у Постанові ВСУ по справі №6-1188цс16 від 29.06.2016 року.

Також після залишення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду, Позивачем було направлено нову письмову вимогу, іпотечна вимога про погашення заборгованості за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року від 20.05.2014 року.

В подальшому до Мелітопольського міськрайонного суду було направлено позовну заяву про стягнення на іпотечне майно. Зазначений позов ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 17.12.2014 року по цивільній справі №320/8097/14-ц був залишений без розгляду.

Відповідач також зазначає, що позивач заявляє вимоги про стягнення відсотків після спливу строку кредитування, що не відповідає ст. 1050 ЦК України.

Зі спливом строку існування права відповідач вважає укладенні ПАТ «КБ «Надра» договори поруки з ОСОБА_3 № 05/2008/07/0245/ЮМК-1 від 28.07.2008 року.; з ОСОБА_4 № 05/2008/07/0245/ЮМК-2 від 28.07.2008 року.; з ОСОБА_5 № 05/2008/07/0245/ЮМК-З від 28.07.2008 року припиненими з 05.03.2011 року.

Крім того, від представника позивача на адресу суду надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, в яких зазначають, що відповідачі, намагаючись уникнути відповідальності щодо погашення зобов’язання, надали заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з позовними вимога не згодні та просять суд відмовити в задоволенні позову. Однак представник позивача не згодний з доводами відповідачів, а тому, просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Від представника відповідачів – адвоката ОСОБА_7 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові пояснення сторін, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

28.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (правонаступник КБ «Надра») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №05/2008/07/0245/ЮМК, відповідно до якого Банк надав позичальнику, - ОСОБА_2 кредит в сумі 1 250 000 гривень стоком до 20.07.2018р. з відсотковою ставкою 20,9 % річних/а.с.9-11/.

28.07.2018 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №05/2008/07/0245/ЮМК, зареєстрований приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 за номером №6469. Предметом іпотеки за договором виступило нерухоме майно – нежиле приміщення – магазин, загальною площею 69,9 кв. м., яке знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр.-т 50 річчя Перемоги, 29/а.с.14-17/.

28.07.2018 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №05/2008/07/0245/ЮМК-1, зареєстрований приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 за номером №6471. Предметом іпотеки за договором виступило нерухоме майно – земельна ділянка несільськогосподарського призначення, загальною площею 1500 кв. м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт Кирилівка, вул. ім. А. Чуба, кадастровий номер 2320355400:01:003:0251/а.с.19-23/.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

28.07.2018 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №05/2008/07/0245/ЮМК-1/а.с.24-25/.

28.07.2018 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №05/2008/07/0245/ЮМК-2/а.с.26-27/.

28.07.2018 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №05/2008/07/0245/ЮМК-3/а.с.28-29/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року станом на 11.05.2017 року загальна сума заборгованості складає 3 958 122 грн. 84 коп., та складається з: заборгованість за кредитом – 1 212 214 грн. 80 коп.; заборгованість по сплаті відсотків – 1 851 997 грн. 74 коп.; пеня за прострочення сплати кредиту – 752 193 грн. 06 коп.; штраф за порушення умов кредитного договору – 135 717 грн. 24 коп./а.с.44-46/.

Положеннями п.п. 4.1.4, 7.1.3, 7.1.5 кредитного договору № 05/2008/07/0245/ЮМК було визначено, що ПАТ «КБ «Надра» має право на власний розсуд достроково витребувати наданий кредит,або до закінчення терміну дії кредитного та іпотечного договорів звернути стягнення на заставлене майно.

В зв’язку з простроченням виконання зобов’язань за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК, ПАТ «КБ «Надра» неодноразово звертався за погашенням заборгованості.

Так 01.09.2009 р. ПАТ «КБ «Надра» звернулося з письмовою вимогою до ОСОБА_2, та поручителів про повне дострокове погашення заборгованості у строк не пізніше 10-ти банківських днів з дати отримання претензії. Відповідно до змісту претензії ПАТ «КБ «Надра» вимагав від боржника сторони кредитного договору (ОСОБА_2М.) погасити прострочену кредитну заборгованість в повній сумі 212 149 грн. 56 коп. та є попереджувальною умовою про дострокове витребування кредиту у разі її невиконання/а.с.143/.

Претензія ПАТ «КБ Надра» від 01.09.2009 року є саме вимогою про припинення кредитування та дострокове повернення кредиту, яка змінює строки повернення кредиту відповідно до п. 4.1.1. кредитного договору №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.08р. Крім того ця претензія направлення усім майновим та фінансовим поручителям.

Позивач 04.03.2010 року звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду із позовом про стягнення заборгованості із позичальника та поручителів в повній сумі, а не частини простроченої заборгованності. Мелітопольським міськрайонним судом ухвалою від 26.03.2010 року по справі №2-2122 було відкрите провадження/а.с.10 т.2/.

ОСОБА_3 була подана позовна заява до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 про визнання договору недійсним. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 19.05.2010 року провадження по цивільній справі було відкрито/а.с.11 т.2/.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 17.06.2010 року цивільну справу № 2-3987 за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 про визнання договору недійсним об’єднати в одне провадження зі справою № 2-2122 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Об’єднаній справі було присвоєно №2-3987/а.с.13 т.2/.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 22.06.2011 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року було задоволено повністю/а.с.15 т.2/.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 22.05.2011 року позовна заява ОСОБА_3 до ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 про визнання договору недійсним було залишено без розгляду/а.с.16 т.2/.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 03.10.2011 року заочне рішення від 22.06.2011 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року було скасовано та призначено справу до розгляду в загальному провадженні/а.с.17 т.2/.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 12.03.2012 року позовну заяву Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року було залишено без розгляду/а.с.19 т.2/.

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» було подано позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 12.08.2014 року провадження по справі було відкрито/а.с.21 т.2/.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 17.12.2014 року позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки було залишено без розгляду/а.с.22 т.2/.

На підставі наявних матеріалів суд знаходить такою, що відповідає законодавству заяву відповідачів про сплив строків позовної давності та застосування наслідків спливу строків позовної давності виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересів.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлено тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Крім того, Верховним судом України (постанова від 09.11.2016 року у справі № 62251 цс та постанова від 01.11.2017 року у справі № 6-2615 цс 16) висловлено правову позицію щодо наслідків пред’явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості. Згідно правової позиції пред’явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов’язання та зумовлює перебіг позовної давності. Пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з моменту наступного дня, зазначеного кредитором в вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов.

Отже, керуючись ч. 2 ст. 1050 України, а також з урахуванням правових позицій ВСУ, відповідно до умов п.п. 4.1.4, 7.1.3, 7.1.5 кредитного договору №05/2008/07/0245/ЮМК ПАТ КБ «Надра» змінив строк повернення кредиту та поставив вимоги щодо його негайного та повного дострокового повернення.

Аналізуючи приписи ст.ст. 257, 258, ч. 5 ст. 261 ЦК України суд вважає, що такі дії банку призвели до початку перебігу позовної давності щодо основної вимоги (три роки) та про стягнення неустойки (один рік).

Відповідно до ст. 265 ЦК України залишення позову ВАТ «КБ «Надра» без розгляду не зупинило перебігу позовної давності.

Отже, відлік позовної давності в межах якої Банк (кредитор за зобов’язанням) міг звернутися до суду для дострокового стягнення усієї суми заборгованості за Кредитним та штрафних санкцій почався 10.09.2009 р. – після спливу 10 календарних днів від дати заявлення першої вимоги Банком про дострокове повернення грошових коштів.

Таким чином, суд вважає, що строк позовної давності стосовно основного зобов’язання сплинув 05.03.2013 року, що пояснюється тим, що 04.03.2010 року – це дата складання позову про повне дострокове стягнення заборгованості (04.03.2010 р.+3 роки). Строк позовної давності щодо додаткових вимог сплинув з 05.03.2011 року (04.03.2010 р. + 1 рік).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якою заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 265 ЦК України, якщо позов, що заявлений не у кримінальному провадженні залишається судом без розгляду, то перебіг позовної давності не зупиняється.

На підставі вище викладеного, враховуючи положення ст. 265 ЦК України, той факт, що позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» були залишені без розгляду, а також відсутність підстав для зупинення перебігу позовної давності, які передбачені ст. 263 ЦК України, то строк позовної давності щодо стягнення усієї суми заборгованості за кредитом та додаткових вимог сплинув.

Щодо укладених договорів поруки, то відповідно до п. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя на протязі 1 року з моменту вимоги.

Отже, припинення поруки є припинення строку існування права також і на судовий захист. Зі спливом строку існування права укладені ПАТ КБ «Надра» договори поруки з ОСОБА_3 № 05/2008/07/0245/ЮМК-1 від 28.07.2008 року; з ОСОБА_4 № 05/2008/07/0245/ЮМК-2 від 28.07.2008 року; з ОСОБА_5 № 05/2008/07/0245/ЮМК-З від 28.07.2008 року є припиненими з 05.03.2011 року тому позовні вимоги по стягненню з поручителів не підлягають судовому захисту.

Крім того, суд зазначає, що позовні вимоги заявлені у солідарному стягненні заборгованості за кредитним договором з боржника - ОСОБА_2 та поручителів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не є належним способом захисту.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналіз наведених норм дає підстави суду стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов’язання, виникає кілька самостійних зобов’язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов’язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов’язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

Враховуючи те, що договорами поруки, які укладені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 умов щодо спільної поруки не передбачено, то солідарне стягнення суми заборгованості з боржника та усіх поручителів разом не є належним способом захисту та законом не передбачено.

Слід зазначити, що така ж правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним судом України та викладена, зокрема у постанові ВСУ від 11.11.2015 р. по справі №6-511цс15.

Судом не приймаються заперечення відповідачів стосовно неналежних повноважень особи, що підписала позовну заяву.

Позов заявлений фізичної особою - посадовцем Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1, яка призначена згідно наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» №;428 від 05.06.2015р. копія наказу додано до позову/а.с.7/. При цьому позовні вимоги заявлені від імені ПАТ «КБ «Надра».

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду заявляє від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи. В позові посадовць Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 просить стягнути заборгованість на користь саме ПАТ «КБ «Надра».

Судом не приймаються доводи позивача, що зобов’язання за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року та договорами поруки від 28.07.2008 року №05/2008/07/0245/ЮМК-1, №05/2008/07/0245/ЮМК-2, №05/2008/07/0245/ЮМК-3 припиняються виключно повним виконання.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Сплив строку існування права поруки відповідно до п. 4. cт. 559 ЦК України в даному випадку є припинення зобов`язання в силу закону.

Виходячи з наведених обставин та відповідно до вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 256, 257, 258, 261, 263, 265, 267, 553, 554, 559, 598, 1050 ЦК України, ст.ст. 9, 12, 13, 43, 81, 89, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №05/2008/07/0245/ЮМК від 28.07.2008 року – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 02 січня 2019 року.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: ОСОБА_8