Ухвала суду № 79103800, 10.01.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3993/18

Провадження № 4-с/307/5/19

УХВАЛА

10 січня 2019 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком'яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, у скарзі на дії головного державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Половко Аліни Миколаївни,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаною скаргою.

08.01.2019 р. надав суду заяву про забезпечення позову. Посилається на те, що він звернувся до суду зі скаргою, в якій оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження № 54470632 з примусового виконання виконавчого листа № 2-372/09, виданого 07.11.2011 р. Тячівським районним судом, та постанову про арешт майна у цьому виконавчому провадженні.

Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження після закінчення строків на пред'явлення виконавчого листа до виконання та виставлено на продаж його житловий будинок на прилюдні торги, які призначені на 16.01.2019 р.

Станом на сьогоднішній день - 03.01.2019 р. - заявки на участь у прилюдних торгах вже подали двоє осіб.

Відповідно до ст. 25 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документу до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Виконавець не наділений повноваженнями самостійно визначати строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а має слідувати строку, визначеному органом, який видав виконавчий документ, тобто, у даному випадку - 1 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист № 2-372/09 виданий 07.11.2011 р. Тячівським районним судом, пред'явлений до виконання лише 31.07.2017 р., тобто через 5 років та 10 місяців після видачі виконавчого листа стягувачеві.

Таким чином, під час пред'явлення ТОВ «Кредитні ініціативи» виконавчого листа до виконання було пропущено строки пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Стягувач не звертався до суду про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, крім того, жодних поважних причин пропуску такого строку - у ТОВ «Кредитні ініціативи», як юридичної особи, не існує.

Оскільки у провадженні Тячівського районного суду перебуває скарга ОСОБА_1 як на постанову про відкриття виконавчого провадження, так і на незаконно проведену оцінку заставного майна - не вжиття судом жодних заходів забезпечення позову призведе до продажу власності та не захиститься право приватної власності, яке є непорушним згідно імперативних норм ст. 41 Конституції України.

Сторони у судове засідання не викликалися.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву суд вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 149 ч.ч. 1 та 2 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ч. 1 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Дана норма є спеціальною нормою, яка може застосовуватися до спеціального суб'єкта цивільних правовідносин, сторони виконавчого провадження, а саме - по відношенню до боржника, а не стягувача. Проте, в даному випадку не має місце оскарження боржником виконавчого документу у судовому порядку, що не є оскарженням виконавчого документу в розумінні ст. 150 ч. 1 п. 6 ЦПК України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Згідно статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Таким чином, зупинення виконавчого провадження за Законом України «Про виконавче провадження» і зупинення виконання за правилами ст. 150 ЦПК України це різні правові інститути, так як різні види забезпечення встановлюють різні режими правового застосування та вчиняються в різних правових процедурах.

Зупинення виконання рішення суду на стадії виконавчого провадження входить до повноважень державного виконавця, у чітко визначеному випадку.

За таких обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149. 150 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

На ухвалу суду до Закарпатського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Головуючий: Гримут В.І.