
Категорія № 6.9
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 лютого 2010 року Справа № 2а-21909/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Солоніченко О.В. ,
при секретарі: Псоміаді С.І.,
за участю сторін:
від позивача: Харченко О.О., довіреність № 34-03/2333 від 21.05.2009,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Державного підприємства «Іванівське лісомисливське господарство» про стягнення суми економічних санкцій , -
В С Т А Н О В И В:
15 квітня 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що у період з 11.03.2009 року по 13.03.2009 року проведено перевірку Державного підприємства «Іванівське лісомисливське господарство» з питання дотримання порядку формування та застосування цін на дрова, що відпускаються населенню для побутових потреб . За результатами перевірки складено акт від 13.03.2009 року за № 139.
Під час проведення перевірки встановлено, що відповідачем порушено порядок формування, встановлення та застосування цін.
За рахунок завищення статей витрат «Сировина і матеріали», «Загальновиробничі (цехові) витрати», «Адміністративні витрати» рівень рентабельності на дрова, що відпускаються населенню для побутових потреб, склав: хвойні породи – 25,38 %, м’яколистяні породи – 25,35 %, твердолистяні породи – 25,46 %, при затвердженому граничному 10 %. У період з 01.05.2008 року по 28.02.2009 року дрова відпускались населенню для побутових потреб хвойних порід по ціні 84,95 грн. за 1 м3 при обґрунтованій ціні – 74,92 грн. за 1 м3, м’яколистяних породід по ціні 80,98 грн. за 1 м3 при обґрунтованій ціні – 71,38 грн. за 1 м3, твердолистяних порід по ціні 89,16 грн. за 1 м3 при обґрунтованій ціні – 78,77 грн. за 1 м3. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка.
Рішенням Держінспекціі з контролю за цінами в Луганській області від 17.03.2009 року № 48 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 19576,77 грн., які складаються зі штрафу в сумі 13051,18 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 6525,59 грн., які відповідач не оскаржив.
На підставі цього позивач просив стягнути з відповідача економічні санкції у вказаній сумі на користь Державного бюджету України.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги. Пояснив, що після проведення звірки перерахунку загально – виробничих витрат і штрафних санкцій по ДП «Іванівське лісомисливське господарство» сума економічних санкцій склала 402,00 грн. Тому просив задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, на адресу суду надав перерахунок загально – виробничих витрат і штрафних санкцій по ДП «Іванівське лісомисливське господарство», відповідно до якого застосовані економічні санкції повинні складати 402,00 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Відповідно до п. 3 Положення про інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Пунктом 5 вказаного Положення встановлено, що Держцінінспекція має право обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ та організацій, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необгрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Держцінінспекція має територіальні органи — державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.
Частиною 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Держінспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 11.03.2009 року по 13.03.2009 року проведено перевірку Державного підприємства «Іванівське лісомисливське господарство» з питання дотримання порядку формування та застосування цін на дрова, що відпускаються населенню для побутових потреб . За рахунок завищення статей витрат «Сировина і матеріали», «Загальновиробничі (цехові) витрати», «Адміністративні витрати» рівень рентабельності на дрова, що відпускаються населенню для побутових потреб, склав: хвойні породи – 25,38 %, м’яколистяні породи – 25,35 %, твердолистяні породи – 25,46 %, при затвердженому граничному 10 %. У період з 01.05.2008 року по 28.02.2009 року дрова відпускались населенню для побутових потреб хвойних порід по ціні 84,95 грн. за 1 м3 при обґрунтованій ціні – 74,92 грн. за 1 м3, м’яколистяних породід по ціні 80,98 грн. за 1 м3 при обґрунтованій ціні – 71,38 грн. за 1 м3, твердолистяних порід по ціні 89,16 грн. за 1 м3 при обґрунтованій ціні – 78,77 грн. за 1 м3. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка.
З рішення № 48 від 17.03.2009 року вбачається, що відповідачем порушено вимоги постанови абз. 3 п. 4 Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. № 44 «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні і на живицю» розпорядження голови Луганської облдержадміністрації від 25.09.2006р. №941 «Про регулювання цін на дрова, що відпускаються населенню для побутових потреб».
На підставі акту перевірки та відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» позивачем 17.03.2009 року прийнято рішення № 48 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 19576,77 грн.
Зазначене рішення отримане відповідачем 24.03.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення.
Відомостей про оскарження цього рішення до суду не надійшло, тобто воно є чинним та підлягає виконанню.
Разом з тим, суд враховує, що відповідач до суду надав перерахунок загально – виробничих витрат і штрафних санкцій по ДП «Іванівське лісомисливське господарство», відповідно до якого застосовані економічні санкції повинні складати 402,00 грн. Представник позивача, звіривши вказаний перерахунок, підтвердив, що сума економічних санкцій, належна до стягнення з відповідача, повинна складати 402,00 грн.
Тобто, сторонами фактично визнається сума економічних санкцій в розмірі 402,00 грн. Таким чином, вказане рішення суд вважає частково правомірним, а саме на суму 402,00 грн.
Незважаючи на те, що рішення відповідачем не оскаржувалось , суд дійшов висновку про часткове стягнення з ДП «Іванівське лісомисливське господарство» суми економічних санкцій, а саме в сумі 402,00 грн., оскільки стягнення може бути здійснено лише на підставі обґрунтованого рішення.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, ст.ст. 2, 17, 70, 71, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Іванівське лісомисливське господарство» , 94644, Луганська область, Антрацитівський район, с. Іванівка-1, Лісгосп, р/р 26002585054753 у ЛОФ АКБ Соцрозвитку «Укрсоцбанк», МФО 304018, код 00993596, на користь Державного бюджету України, код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет м. Антрацит, код 24048218, р/р 31112106700010, економічні санкції у сумі 402,00 (чотириста дві грн. 00 коп.) грн.
В решті позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя О.В. Солоніченко
Судове рішення № 7910280, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 08.02.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-21909/09/1270. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: