Ухвала суду № 79102374, 10.01.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/120/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" січня 2019 р. м. Лиман

Суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИЛА:

09.01.2019 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 03.06.2014 в м. Донецьк.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суддя перевіряє відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту.

Дослідивши позовну заяву та документи, що до неї додані, суддя дійшов висновку, що позовну заву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України зважаючи на наступне.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

В своєму позові позивач просить суд визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки MAZDA, модель 3, типу легковий седан, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер АН 7855ВО.

Відповідно до п. 2, п. 9 ч.1ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Ціна позову позивачем взагалі не зазначена.

Згідно п. аст.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22 грудня 1995 року, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на підтвердження оцінки майна складається звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

До позовної заяви звіту про оцінку майна не додано.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов’язкових платежів врегульовано постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21.08.2014 р. № 358.

До позову не долучено документ (звіт) яким визначена ринкова вартість автомобіля, яка розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав станом на 2018 рік.

Також, частиною 4ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом прямо передбачені підстави звільнення від сплати судового збору та випадки, коли судовий збір взагалі не справляється. За таких обставин, обов’язок суду полягає у тому, щоб перевірити чи підпадає подана заява під вказані категорію справ. При цьому, саме по собі клопотання про звільнення від сплати судового збору з конкретних підстав, визначених законом, не вимагається та не обмежує обов’язку суду перевірити наявність всіх підстав звільнення від сплати судового збору, або його не справляння взагалі.

Позивачем судовий збір не сплачено, в позові позивач посилається зокрема на п.21ч.1ст.5ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Отже законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв’язок між подією(збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію - наслідок(вимушене переселення, загибель тощо).

Слід зазначити, що згаданою нормою передбачено чіткий перелік як подій, так і їх наслідків.

Такий наслідок тимчасової окупації як неможливість отримання документів на території, підконтрольній владі України, п. 21 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» не містить.

Позивач не підтвердив наявність причино- наслідкового зв’язку між порушеним правом власності та із збройною агресією, збройним конфліктом.

Отже, позивачеві потрібно провести оцінку майна, право власності, на яке позивач просить суд визнати за ним, визначити ціну позову на момент розгляду спору та сплатити судовий збір.

Крім того в позовній заяві не зазначено доказів на обгрунтування обставини відмови відповідачів від прийняття частки у спадщини на користь позивача.

Відповідно до п.3.1 , п.3.3 листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК.

За змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.

За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У разі відсутності спадкоємців у спадку, до участі у справі залучається територіальна громада за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК УКраїни, позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивачем слід обґрунтувати залучення до участі у справі зазначених відповідачів. У разі відсутності спадкоємців у спадку, до участі у справі залучається територіальна громада за місцем відкриття спадщини.

Позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням наведеного позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Враховуючи вищенаведене, суддя вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, у тому числі сплати суму судового збору з урахуванням відповідної суми ціну позову та у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», на розрахунковий рахунок одержувача: 31213206005564, ЄДРПОУ: 37894853, МФО: 899998, одержувач: УК м. Лиман/отг м. Лиман/22030101, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП)).

Керуючись ст.ст.83,95,175,177,185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених в мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя –