Вирок № 79101128, 03.01.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/15219/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л.,

прокурорів Виниченко Р.О., Лапченко П.П.,

захисників адвокатів Топчийова Є.В., Сілантьєва Д.А.,

потерпілого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши в приміщенні суду в м. Бахмут у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017050150002963 від 15.12.2017, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівська (нині Бахмут) Донецької області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді механіка в теплиці з вирощування овочів закритого ґрунту в ТОВ «Агроінвест» Бахмутського району Донецької області, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2017 року приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_4 у темний час доби, керуючи автомобілем марки «ВАЗ - 21074 120 21» реєстраційний номер НОМЕР_1, маючи посвідчення, на право керування транспортними засобами, з категорією «В», рухався з включеним ближнім світлом фар, по вулиці Б. Горбатова в м. Бахмут Донецької області, яка була освітлена ліхтарями вуличного освітлення, з боку вул. Некрасова у напрямку вул. Незалежності, зі швидкістю 20 км/годину, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, про що свідчили встановлені дорожні знаки 5.35.1, 5.35.2, на який вийшов пішохід ОСОБА_3, рухаючись в темпі ходьби, справа наліво, відносно напрямку його руху, водій ОСОБА_4, діючи необережно, із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно - небезпечних наслідків свого діяння в результаті своїх дій та бездіяльності, хоча повинен був і міг їх передбачити, не виконавши вимоги: п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якому: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»,негайно не вжив заходів для зменшення швидкості свого руху, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду даного пішохода, внаслідок чого в районі перехрестя вулиць Б. Горбатова - Магістратської, скоїв наїзд на даного пішохода ОСОБА_3, який в результаті наїзду отримав тілесні ушкодження, а саме: забита рана потиличної області голови, закритий перелом обох кісток лівої гомілки, які потребують для одужання строк більш 21-го дня, та відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, водій автомобіля марки «ВАЗ - 21074 120 21» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 порушив правила безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, а саме вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», які знаходяться в причинному зв'язку з подією, яка трапилася.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав у повному обсязі та суду пояснив, що 15 грудня 2017 року приблизно о 17 годині 30 хвилин у темний час доби, керуючи автомобілем марки «ВАЗ - 21074 120 21», рухаючись з включеним ближнім світлом фар по вулиці Б.Горбатова в м. Бахмут Донецької області, яка була освітлена ліхтарями вуличного освітлення, з боку вул. Некрасова у напрямку вул. Незалежності, зі швидкістю 20 км/годину, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на який вийшов пішохід ОСОБА_3, він в районі перехрестя вулиць Б.Горбатова - Магістратської, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого ним злочину підтверджується показами потерпілого, свідків і сукупністю доказів, наданих сторонами кримінального провадження та досліджених судом, а саме:

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснював, що 15.12.2017 приблизно о 17.30 год. він переходив проїжджу частину по вулиці Б.Горбатова в м. Бахмут Донецької області зі сторони магазину «Екомаркет», світлофор не працював, був темний час доби, ліхтарі горіли. Він переконався, що автомобілів на проїзній частині не має, та почав переходити дорогу по пішохідному переході. Він встиг зробити 2-3 кроки, після чого, відчув сильний удар та втратив свідомість. В лікарні йому стало відомо, що його збив автомобіль «ВАЗ - 21074 120 21» під керуванням ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди йому спричинені ушкодження: збита рана потиличної області голови, закритий перелом обох кісток лівої гомілки. В теперішній час він продовжує лікування, йому вже зробили дві операції і необхідно роботи ще. Крім того, він отримав групу інвалідності за наслідками травми під час дорожньо-транспортної пригоди.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснював, що 15 грудня 2017 року він знаходився по вул. Горбатого, 70, оскільки неподалеку працює, стояв на вулиці курив та розмовляв по телефону, на вулиці було сутінки, приблизно 16 година 00 хвилин. До магазину «Екомаркета» він стояв спиною, почув удар, пішовши в сторону магазину «Екомаркета» та побачив на пішохідному переході лежав чоловік та стояв автомобіль вишневого кольору «ВАЗ - 21074 120 21». Пішохід, якого було збито, лежав приблизно 10 метрів від пішохідного переходу, а транспортний засіб знаходився за пішохідним переходом. Момент зіткнення він не бачив.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснювала, що 15 грудня 2017 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 на їхньому автомобілі «ВАЗ - 21074 120 21» повертались додому. Проїжджаючи біля магазину «Екомаркет», який розташований у м. Бахмуті по вул. Горбатого почули стук, чоловік зупинив машину, вийшовши із машини побачили чоловіка, який лежав на проїжджій частині, останній був непритомний. ЇЇ чоловік рухався зі швидкістю 20-30 км/год не більше, на спідометр вона не дивилась.

Висновком за результатами проведення судової-автотехнічної експертизи №2716 від 20.12.2017 року, проведені діагностичні дослідження свідчить про те, що органи управління автомобіля «ВАЗ - 21074 120 21» реєстраційний номер НОМЕР_2(гальмівна система, рульове управління та ходова частина) на момент події знаходилися в працездатному стані і могли виконувати задані функції з управління автомобілем.

Висновком за результатами проведення судової авто технічної експертизи № 2717 від 22.12.2017 року, в умовах даної дорожньо-транспортної події дії водія автомобіля «ВАЗ - 21074 120 21» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 регламентувались вимогами пункту 12.3 ПДР.

В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди при виконанні належних дій, регламентованими вимогами п.12.3 ПДР, водій автомобілю «ВАЗ - 21074 120 21» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти дану подію.

В умовах розглянутої події пішохода регламентувались вимогами п.4.7, п.4.14 а), б) розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» ПДР. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору дії водія автомобіля «ВАЗ - 21074 120 21» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 не відповідали вимогам пункту 12.3 ПДР і знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної події.

Вирішення питання про те, чи є в діях пішохода ОСОБА_3 невідповідності вимогам ПДР і чи були вони в причинному зв'язку з настанням ДТП в компетенцію експерта не входить, так як не вимагає застосування соціальних авто технічних знань і може бути вирішене органом, який призначив авто технічну експертизу самостійно, стосовно до вимог 4.14 а), б) розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» ПДР та цього дослідження в їх сукупності.

Експерт ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснював, що йому для проведення судової-автотехнічної експертизи був наданий автомобіль «ВАЗ - 21074 120 21», який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду 15.12.2017, діагностичні дослідження свідчить про те, що органи управління автомобіля «ВАЗ - 21074 120 21»(гальмівна система, рульове управління та ходова частина) на момент події знаходилися в працездатному стані і могли виконувати задані функції з управління автомобілем. Автомобіль «ВАЗ - 21074 120 21» міг зупинитись раніше, якщо застосував гальма, але гальма застосовано не було, відстань, що була застосований при зупинці транспорту, розраховувався з вихідних даних, швидкість руху 20 км/год.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.12.2017 року в ході якого було оглянуто місце, де скоєна дорожньо-транспортна пригода 15.12.2017 року та фото таблицями до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.12.2017року, де загальний вид місця дорожнього транспортної пригоди проїзної частини вул. Б.Горбатова в м.Бахмуті Донецької області, загальний вид пошкоджень автомобіля марки «ВАЗ - 21074 120 21» реєстраційний номер НОМЕР_2 та де водій ОСОБА_4 вказує на місце скоєння наїзду на пішохода.

Висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №106 від 15.12.2017 року, відповідного до якого у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ознаків сп'яніння не виявлено.

Висновком судово-медичної експертизи № 601-М від 19.12.2017 року, у ОСОБА_3, описані в мед документах забита рана потиличної області голови, закритий перелом обох кісток лівої гомілки утворилися від контакту з тупими предметами, якими могли бути виступаючи частини легкового автомобілю, можливо в строк і при обставинах, зазначених в постанові та які потребують для одужання строк більш 21-го дня, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Наведені докази за своїм змістом та послідовністю відповідають дійсним обставинам кримінального провадження, є належними, допустимими, і такими, що підтверджують вину обвинуваченого.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, а його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання судом, враховується його відношення до вчиненого, те, що він раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює на посаді механіка в теплиці з вирощування овочів закритого ґрунту в ТОВ «Агроінвест» Бахмутського району Донецької області, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, думку потерпілого ОСОБА_3, який просив ОСОБА_4 покарати на розсуд суду.

Відповідно досудової доповіді відносно обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_4 Бахмутського МРВ з питань пробації Південно-Східного МРУ ВКПП Міністерства юстиції, вбачається, що ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є низькою, незважаючи на невелику кількість криміногенних факторів за результатами оцінки, у майбутньому цілком можливе виникнення вчинення повторного кримінального правопорушення хоча б 1 раз. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький. Наявні дані не вказують ймовірність небезпеки. При цьому, слід ураховувати, що ризик небезпеки з боку особи яка вже вчинила правопорушення потенційно залишається завжди, категорії без ризику не існує. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, Бахмутський міськрайонний відділ з питань пробаціі вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання в громаді можливо, за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд, дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільним покладання на правопорушника обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 можливо призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст.286 КК України у виді штрафу на користь держави, без позбавлення права керувати транспортними засобами, яке буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

В судовому засіданні потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до ПрАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 30 764,34грн. та до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн.

На підставі п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий від злочину має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, вважав, що потерпілий ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння 15.12.2017, коли переходив проїжджу частину, не переконався у відсутності небезпеки для себе, чим порушив норми та вимоги ПДР. Крім того, вказував, що разом з позовною заявою потерпілим надані чеки та квитанції, які не відносяться до лікування спричинених травм отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди, та придбані ліки не відносяться до періоду лікування.

Представник ПрАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» у судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Ознайомившись з позовом (уточненим від 19.09.2018) ОСОБА_3 надав відзив, відповідно до якого, вказує що відповідно до п.24.1 статті Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників транспортних засобів», у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Проаналізувавши додані до матеріалів справи копії чеків на купівлю препаратів, ПрАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» не може прийняти до уваги товарний чек 53946 від 01.01.2018, так як в ньому зазначені препарати, що не призначались лікарем та відсутні у екіпризах від 07.03.2018 та 05.06.2018. При умові визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні ДТП, яка сталась 15.12.2017 за участю пішохода ОСОБА_3 ПрАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» готова відшкодувати витрати на лікування, понесені потерпілим. Ознайомившись з позовом (уточненим від 11.10.2018) ОСОБА_3 ПрАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» надала відзив, відповідно до якого, проти уточнених збільшення позову від 11.10.2018 заперечували, оскільки він не підтверджений жодним доказом, а тому просили суд відмовити у його задоволенні.

В ході судового розгляду встановлено, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 застрахована в ПрАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна», що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0646314 від 08.08.2017року.

При вирішенні питання про відшкодування майнової шкоди суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки позивачем надано підтверджуючі докази, що підтверджують понесені ОСОБА_3 витрати на лікування, а тому з ПрАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» на користь потерпілого слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 30 764,34грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що за змістом роз'яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування визначається судом залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням ступеня вини відповідача та інших обставин, до яких віднесено: характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, ступінь зниження престижу, який залежить від часу і зусиль, необхідних для відновлення первинного стану.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого злочину, глибину фізичних та моральних страждань потерпілого, ступінь вини обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, та з урахуванням вимог розумності й справедливості, приходить до висновку про задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 15000,00грн., оскільки потерпілий продовжує лікування, йому зробили вже дві операції і лікування потребує ще оперативне втручання, потерпілому були спричинені моральні переживання, страждання, він був змушений надавати додаткових зусиль для організації свого життя.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на те, що потерпілий ОСОБА_3 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп'яніння, і те, що у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди винні обидві сторони, суд не може прийняти до уваги, оскільки вказані факти не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Доля речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Крім того, відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати за проведення судово-автотехнічних експертиз №2717 від 22.12.2017 у розмірі 1584,00грн. та №2716 від 20.12.2017 у розмірі 1188,00грн.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинувачені у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 3400,00грн.(три тисячі чотириста гривень 00 копійок), без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судово-автотехнічних експертиз №2717 від 22.12.2017 у розмірі 1584,00грн. та №2716 від 20.12.2017 у розмірі 1188,00грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» на користь потерпілого ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 30 764,34грн. (тридцять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 34 копійки).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 15 000,00грн.(п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Речові докази по справі: автомобіль марки «ВАЗ - 21074 120 21» реєстраційний номер НОМЕР_2, який переданий на зберігання під сохранну розписку власнику ОСОБА_4, залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення,а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя