Рішення № 79098048, 10.01.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/4825/18

Провадження № 2/711/1905/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 жовтня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси

В складі: головуючого – судді Кондрацької Н.М.

за участю секретаря Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Філія «Черкаське Головне регіональне управління» Закритого акціонерного товариства комерційнго банку «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним застереження в договорі іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Філія «Черкаське Головне регіональне управління» Закритого акціонерного товариства комерційнго банку «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним застереження в договорі іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 05.04.2007 між ОСОБА_1В, та ПАТ КБ «ПриватБанк» філія «Черкаське Головне регіональне управління» ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки на забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором №CSIPGA 00000074 від 05.04.2007. Даний договір іпотеки було посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано у реєстрі за №1967. За даним договором іпотеки ОСОБА_1 передав ПАТ КБ «ПриватБанк» в іпотеку нерухоме майно житлового призначення, а саме: двохкімнатну квартиру загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 28,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1В не будучи фахівцем у галузі права звернувся із даним договором іпотеки до адвоката для проведення юридичного аналізу даного правочину. Та проаналізувавши даний договір іпотеки ОСОБА_1В було роз’яснено фахівцем, що при укладенні даного договору відбулося порушення банком норм чинного законодавства та його прав та інтересів. Зазначено, що в день підписання договору іпотеки згода на укладення самого договору іпотеки надавалась, а от додаткова згода на включення вказаного застереження до договору іпотеки не надавалася іпотекодавцем ОСОБА_1, хоча мала надаватись обов’язково, відсутність якої і спричиняє недійсність даного застереження, тобто недійсність в цілому самого пункту 27 договору іпотеки від 05.04.2007 року. А саме: «Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя». Таким чином дії банку вважає неправомірними, у зв’язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з зданим позовом в якому просить визнати недійсним пункт 27 «Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя» Договору іпотеки від 05 квітня 2007 року укладений між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» філія «Черкаське Головне регіональне управління» Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано у реєстрі за №1967. Стягнути з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.08.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача по довіреності ОСОБА_3 позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити. Надали суду письмові пояснення, в яких просили застосувати ч.2 ст.67 ЗУ «Про запобігання корупції» - визнати недійсним пункт 27 застереження в договорі іпотеки, укладеному 05.04.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не подано.

Третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, була належним чином повідомлена про день, час та місце слухання справи, про причину неявки суду не повідомила.

Суд, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об’єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини:

05.04.2007 між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» філія «Черкаське Головне регіональне управління» Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки на забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором №CSIPGA 00000074 від 05.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №1967.

Згідно договору іпотеки квартири від 05.04.2007 сторони дійшли згоди, що двокімнатна квартира, розташована у АДРЕСА_2, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності, є предметом іпотеки як забезпечення виконання зобов’язань позичальника у кредитному договорі №CSIPGA00000074 від 05.04.2007, наданого банком у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 28000,00 дол.США на споживчі потреби строком з 05.04.2007 по 05.04.2017 включно, а також 2800,00 дол.США на сплату майбутніх страхових платежів.

Згідно пунктів 28, 29, 30 договору іпотеки термін його дії - до повного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього. Дострокове розірвання цього договору допускається лише за згодою сторін. Внесення змін до цього договору дозволяється лише за згодою сторін. Узгоджені сторонами зміни до договору вносяться у письмовій формі і підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Пунктом 22 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених договором, на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

Відповідно до пункту 27 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом переходу до нього права власності на предмет іпотеки, про що іпотеко держатель зобов’язаний письмово повідомити іпотекодавця; або продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотеко держателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотеко держателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця, у т.ч. отримати витяг з Державного реєстру права власності на нерухоме майно.

Позивач зазначає, що п.27 договору іпотеки від 05.04.2007 «Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя», не відповідає загальним положенням про договір, установленим розділом ІІ книги п’ятої Цивільного кодексу України.

У зобов'язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб'єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов'язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Закон України «Про іпотеку» встановлює, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, зокрема:

згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі;

згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог останнього (такий договір може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час після укладення іпотечного договору, але до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки).

Обираючи форму позасудового врегулювання, сторони можуть на власний розсуд обрати і спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. До таких способів належать:

передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання;

продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі.

Застереження у іпотечному договорі встановлюється у момент укладення договору або шляхом внесення змін до нього, тоді як договір про задоволення вимог іпотекодержателя є самостійним договором, необхідність в укладенні якого виникає з моменту, коли постає питання про належне виконання зобов’язань боржником.

У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя можливо передбачити будь-які не заборонені Законом способи задоволення вимог за основним зобов’язанням, у тому числі і такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, як перехід права власності на предмет іпотеки, тоді як у застереженні до іпотечного договору такий спосіб, як передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання застосований бути не може.

Таким чином, оскільки між сторонами було укладено договір іпотеки квартири від 05.04.2007, як забезпечення виконання зобов’язань позивача за кредитним договором №CSIPGA00000074 від 05.04.2007, було отримано згоду співвласника на укладення вказаного договору, як зазначає позивач, договір ним був прочитаний та на момент укладення заперечень не було, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем було дотримано всіх вимог закону, та пункт 27 договору про іпотеку квартири від 05.04.2007 не суперечить нормам цивільного законодавства України.

Що стосується посилань представника позивача на Закон України «Про запобігання корупції», суд зазначає наступне.

Як вбачається з пояснень представника позивача ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_3, п.27 договору іпотеки – «Іпотечне застереження» не відповідає вимогам статті 60 ЗУ «Про запобігання корупції» (вимоги щодо прозорості та доступу до інформації) та містить у собі потенційний конфлікт інтересів, оскільки може бути використано для отримання неправомірної вигоди.

Статтею 61 Закону передбачено, що юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.

Керівник, засновники (учасники) юридичної особи забезпечують регулярну оцінку корупційних ризиків у її діяльності і здійснюють відповідні антикорупційні заходи. Для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.

Посадові та службові особи юридичних осіб, інші особи, які виконують роботу та перебувають з юридичними особами у трудових відносинах, зобов’язані:

1) не вчиняти та не брати участі у вчиненні корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи;

2) утримуватися від поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи;

3) невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про випадки підбурення до вчинення корупційного правопорушення, пов’язаного з діяльністю юридичної особи;

4) невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про випадки вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень іншими працівниками юридичної особи або іншими особами;

5) невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Посилання представника позивача на «супротив відповідача внесенню змін до договору та виключення з нього корупційного положення, що містить потенційний конфлікт інтересів, підштовхує посадових осіб відповідача до отримання неправомірної вигоди в тому числі і за рахунок перереєстрації житла позивача – квартири АДРЕСА_3 на власний розсуд іншу особу, з метою отримання неправомірної вигоди і навіть хабара» - не підтверджено жодними належними, достовірними та допустимими доказами з приводу того, що відповідачем порушено норми вищевказаного Закону.

Згідно ст.67 ЗУ «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Враховуючи, що позивачем не подано належних, допустимих та достовірних доказів щодо порушення відповідачем норм вказаного Закону, пункт 27 договору іпотеки квартири від 05.04.2007 року не може бути визнано недійсним з вказаних підстав.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в позові відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про запобігання корупції», ст. ст. 203, 509, 526, 527, 530, 575, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 247, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Філія «Черкаське Головне регіональне управління» Закритого акціонерного товариства комерційнго банку «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним застереження в договорі іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку – відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 18.10.2018.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Придніпровським районним судом міста Черкаси за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий: ОСОБА_4