Постанова № 790973, 12.06.2007, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2007 р.

№ 15/162/05

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О.В.- головуючого

Полянського А.Г.

Фролової Г.М.

за участю представників:

позивача

Шевченко В.В. дов. від 04.05.2007 року

відповідача

Кириленко Л.П. –дов. від 19.03.2007 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного товариства закритого типу Миколаївського обласного підприємства "Втормет"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2005 року

у справі

№ 15/162/05 господарського суду Миколаївської області

за позовом

Акціонерного товариства закритого типу Миколаївського обласного підприємства "Втормет"

до

Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Миколаєві

про

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.06.2004 року №№ 0000072401/0, 0000752501/0, 0000732301/0, 0000742301/0

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2005 року Акціонерне товариство закритого типу Миколаївське обласне підприємство "Втормет" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Миколаєві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень:

- від 04.06.2004 року № 0000072401/0, яким позивача на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зобов’язано сплатити штраф у розмірі 22 311, 05 грн. –в частині штрафу 4758, 05 грн.;

- від 04.06.2004 року № 0000732301/0, яким позивачу на підставі підпункту “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1. пункт 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 6 678, 00 грн., в тому числі 4 452, 00 грн. основний платіж, 2 226, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 04.06.2004 року № 0000742301/0, яким позивачу на підставі підпункту “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 333, 00 грн.;

- від 04.06.2004 року № 0000752301/0, яким позивачу на підставі підпункту “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1. пункт 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 51 894, 00 грн., в тому числі 31 800, 00 грн. основний платіж, 20 094, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції, в частині основного платежу в сумі 31 800 грн. та штрафних санкцій в сумі 8 460 грн.

Оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акта №764/182/23-01/00193128 від 02.06.2004 року про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Акціонерним товариством закритого типу Миколаївським обласним підприємством "Втормет" за період з 01.04.2002 року по 31.12.2003 рік, з питання правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум прибуткового податок з громадян, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та державного мита за період з 01.05.2002 року по 01.03.2004 року, яким було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та донараховано податок на прибуток за 2003 рік в розмірі 31,8тис.грн., в тому числі ІІІ кв. 2003 року –21,0тис.грн., ІV кв. 2003 року –10,8 тис.грн.

В порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" донараховано податку на додану вартість в 2003 році в розмірі 4 452,00грн., в тому числі в грудні 2003 року –4 452 грн., зменшено суми, заявленої підприємством до відшкодування в 2003 році в розмірі 4333грн., в тому числі в вересні 2003 року –4333грн.

В порушення: пункту "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, Акціонерне товариство закритого типу Миколаївське обласне підприємство "Втормет" без узгодження з Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва продало основні засоби на суму -17553,00 грн., пункту "б" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ Акціонерним товариством закритого типу Миколаївським обласним підприємством "Втормет" у період, коли існувала податкова застава, здійснювались операції з цінними паперами, що засвідчують відносини боргу без узгодження з Державною податковою інспекцією, а саме: здійснена операція по відчуженню векселя третіх осіб без попереднього узгодження з податковим органом на суму –4758,05грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією у Заводському районі міста Миколаєва зроблено невірний висновок про порушення пункту "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ стосовного того, що Акціонерним товариством закритого типу Миколаївським обласним підприємством "Втормет" у період, коли існував податковий боргу та податкова застава, здійснювався продаж основних засобів без узгодження з Державною податковою інспекцією в двох випадках: один з них –відчуження векселю на 4758,05грн., тоді як позивачу не потрібно було узгодження з податковим органом на здійснення операції по відчуженню векселя на суму 4758,05грн., згідно з договором купівлі-продажу векселів № 1 від 17.05.2002 року.

Окрім того, позивач обґрунтовує вимоги тим, що у акті перевірки неточно розписані періоди, коли у Акціонерного товариства закритого типу Миколаївського обласного підприємства "Втормет" виник податковий борг.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 14.09.2005 року (суддя: Васильєва Л.І.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2005 року (судді: Бойко Л.І. –головуючий, Величко Т.А., Жукова А.М.) у справі №15/162/05 господарського суду Миколаївської області, позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення від 04.06.2004 року № 0000072401/0 в частині застосування штрафної санкції у сумі 4758,05грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено відшкодувати з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу Миколаївського обласного підприємства "Втормет" судові витрати у сумі 21,25грн., і 29,5грн.

Господарський суд Миколаївської області розглянув спір, керуючись нормами Кодексу Адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду прийняла постанову, керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України.

Мотивуючи судові рішення, суди зазначають про те, що позивач правомірно здійснив операцію з цінними паперами без попереднього погодження з відповідачем і у останнього відсутні були підстави застосовувати штрафну санкцію, передбачену у пункті 17.1.8 статті 17 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а тому податкове повідомлення-рішення від 04.06.2004 року № 0000072401/0 має бути визнано недійсним.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними інших податкових повідомлень-рішень, то суди дійшли висновку, що вони є необгрунтованими, з огляду, зокрема, на те, що не надано документів, які б підтверджували фактичне використання інформаційних, консультаційних послуг в фінансово –господарській діяльності підприємства, вони не пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Суди встановили, що інформаційно –консультативні послуги, не використовувались позивачем у господарській діяльності, а тому Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва обґрунтовано виключила із податкового кредиту вказані суми податку на додану вартість.

В результаті зменшення суми податкового кредиту підлягає зменшенню і сума бюджетного відшкодування за вересень 2000 року на 4333 грн., а податкове зобов’язання за грудень 2003 року підлягає збільшенню на 4452 грн. При цьому, штрафна санкція у сумі 2226 грн. застосована відповідачем відповідно до підпункту 17.1.3 статті 17 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Не погоджуючись з судовими постановами, Акціонерне товариство закритого типу Миколаївське обласне підприємство "Втормет" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2005 року у справі №15/162/05 господарського суду Миколаївської області, в якій просить частково скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 14.09.2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2005 року у справі №15/162/05, змінивши судове рішення першої інстанції, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а судом апеляційної інстанції як норм матеріального так і процесуального права, зокрема, статей 1, 2, 4-1, 12, 13, 15, 54, 57, 58 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 4.4.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статей 220-222, 225, пункту 4 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, заявник зазначає про те, що надав суду документи (в тому числі акти виконаних робіт, звіти по ним), які доводять, що донараховані перевіркою суми податку на прибуток та на додану вартість є неправомірними.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій відповідачем було здійснено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Акціонерним товариством закритого типу Миколаївським обласним підприємством "Втормет" за період з 01.04.2002 року по 31.12.2003 року, з питання правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум прибуткового податку з громадян, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та державного мита за період з 01.05.2002 року по 01.03.2004 року, про що складено акт №764/182/23-01/00193128 від 02.06.2004 року, в якому відображено, що позивачем порушені вимоги підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" донараховано податок на прибуток за 2003 рік в розмірі 31,8тис.грн., в тому числі ІІІ кв. 2003 року –21,0тис.грн., ІV кв. 2003 року –10,8 тис.грн.

В порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" донараховано податок на додану вартість в 2003 році в розмірі 4 452,00грн., в тому числі в грудні 2003 року –4 452 грн., зменшено суми, заявленої підприємством до відшкодування в 2003 році в розмірі 4333грн., в тому числі в вересні 2003 року –4333грн.

В порушення: пункту "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, Акціонерне товариство закритого типу Миколаївське обласне підприємство "Втормет" без узгодження з Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва продало основні засоби на суму -17553,00грн., пункту "б" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ Акціонерним товариством закритого типу Миколаївським обласним підприємством "Втормет" у період, коли існувала податкова застава, здійснювались операції з цінними паперами, що засвідчують відносини боргу без узгодження з Державною податковою інспекцією, а саме: здійснена операція по відчуженню векселя третіх осіб без попереднього узгодження з податковим органом на суму –4758,05грн.

В зв’язку з наведеним відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 04.06.2004 року №0000072401/0 про визначення суми податкового зобов’язання у вигляді штрафу у розмірі 22 311, 05 грн.; № 0000732301/0 про визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 6 678, 00 грн., в тому числі 4 452, 00 грн. основний платіж, 2 226, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000742301/0 про визначення завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 333, 00 грн.; № 0000752301/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 51 894, 00 грн., в тому числі 31 800, 00 грн. основний платіж, 20 094, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Судами встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу Миколаївське обласне підприємство "Втормет" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Миколаєві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.06.2004 року.

Приймаючи постанову апеляційний господарський суд не врахував наступне.

В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції.

Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз суб’єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а в розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у місті Миколаєві є суб’єктом владних повноважень.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01 вересня 2005 року. У відповідності з абзацом першим та другим пункту 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»цього кодексу до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте даний спір апеляційним господарським судом у порушення вимог статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України розглянуто в порядку господарського судочинства.

Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.12.2005 року касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу Миколаївського обласного підприємства "Втормет" разом з матеріалами справи № 15/162/05 передано до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2007 року касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу Миколаївського обласного підприємства "Втормет" закрито та справу повернуто до Вищого господарського суду України, що мотивовано відсутністю у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду судових рішень, постановлених не за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, розгляд господарським судом апеляційної інстанції публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятого ним рішення зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначене судове рішення підлягає скасуванню згідно з статтею 11110 Господарського процесуального кодексу України.

У свою чергу, абзацом четвертим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних господарських судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.

За повідомленням Державної судової адміністрації України (“Урядовий кур’єр”, 24.03.2007, № 53, стор.14), Одеський апеляційний адміністративний суд, розпочав діяльність з 16.04.2007 року.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, розділом VII «Прикінцеві та перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу Миколаївського обласного підприємства "Втормет" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2005 року у справі № 15/162/05 господарського суду Миколаївської області скасувати.

Справу направити до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий

Муравйов О.В.

С у д д і

Полянський А.Г.

Фролова Г.М.