Ухвала суду № 79096511, 10.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18328/17

У Х В А Л А

10 січня 2019 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі головуючого

судді Кухарця В.М.

при секретарі судового засідання Дадичиній Н.О.

за участі прокурора Краснолюби С.М.

обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне об'єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017180010004453 від 03.07.2017 р., за №12017180010007403 від 09.11.2017 р., відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Рівне, громадянина України, з повною загальною середньою освітою (зі слів - з незакінченою вищою освітою), офіційно не працює, одружений, раніше судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1, про обвинувачення його у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2017 року до Рівненського міського суду звернувся перший заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури з обвинувальним актом, складеним 22 листопада 2017 року слідчим та затвердженим прокурором у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Згідно наведених в обвинувальному акті викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ним протягом липня, серпня, вересня 2017 року на території міста Рівне тринадцяти епізодів крадіжок, тобто таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно.

29 грудня 2017 року до Рівненського міського суду звернувся перший заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури з обвинувальним актом, складеним 27 грудня 2017 року слідчим та затвердженим прокурором у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Згідно наведених в обвинувальному акті викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ним в листопаді 2017 року на території міста Рівне одного епізоду крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно.

Ухвалою Рівненського міського суду від 10 січня 2018 року вищевказані обвинувальні акти були об'єднані для їх спільного розгляду в одному кримінальному провадженні. Цією ж ухвалою продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк два місяці - до 17 год. 15 березня 2018 року.

Підготовче судове засідання по справі було проведене 10 січня 2018 року, за наслідками проведення якого призначено судовий розгляд на підставі обвинувальних актів.

Судовий розгляд розпочато 08 лютого 2018 року, продовжено 23, 26 лютого, 13 березня, 14 травня, 13 червня, 12 липня, 12 вересня, 22 жовтня, 06 листопада, 18 грудня 2018 року, а також 10 січня 2019 року, однак до спливу продовженого судом строку тримання обвинуваченого під вартою судове провадження не було завершене, у зв'язку з чим прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на два місяці, обґрунтовуючи своє клопотання наявністю обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 чотирнадцяти епізодів крадіжок та наявністю ризику, який дає достатні підстави вважати, що обвинувачений буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки раніше судимий за корисливі злочини проти власності, а звільнившись 27 червня 2017 року з місць позбавлення волі, в липні того ж року знову вчинив умисний злочин проти власності.

Крім того, прокурор вказує на відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи, а відтак, на відсутність у нього законного джерела доходів, тому вчинення кримінальних правопорушень є основним засобом для існування ОСОБА_1, а у зв'язку з покаранням, яке загрожує обвинуваченому за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, є підстави вважати, що ОСОБА_1 зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому застосування більш м'яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт чи застава не зможе забезпечити своєчасного проведення контролю за місцем перебування обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив щодо продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, натомість просить змінити вказаний запобіжний захід на більш м'який, в обґрунтування чого зазначає, що одружений, має на утриманні малолітню дитину, дружина з дитиною мешкають з його батьками за адресою його постійного місця проживання у місті Рівне, стверджуючи тим самим, що має міцні соціальні зв'язки в місці свого постійного проживання.

Крім того, зауважив, що озвучені прокурором у клопотанні ризики не є достатніми для тримання під вартою, натомість носять суто гіпотетичний характер, тобто є надуманими прокурором припущеннями.

Заслухавши з приводу заявленого клопотання думку обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.177, ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з наведених в обвинувальних актах викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, положень статті 12, санкції частини другої статті 185 КК України, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.

Відтак, за наявності обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених частиною другою статті 185 КК України, за наявності ризиків, передбачених пунктами 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, клопотання прокурора слід задовольнити, продовживши обвинуваченому на строк два місяці дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до абзаців другого, третього частини третьої статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Керуючись ст.ст.177, 178, 194, 196, 205, 350, 372, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк два місяці - до 17 год. 15 березня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" та начальнику ІТТ №1 ГУ НП в Рівненській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає

Головуючий: