Ухвала суду № 79096494, 05.01.2019, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/2/19

1-кс/571/6/2019

У Х В А Л А

05 січня 2019 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в особі слідчого судді Комзюк А.Ф., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019180190000011 від 02.01.2019 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, військовослужбовця Збройних Сил України за контрактом гранатометника в/ч А1008, не одруженого раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Рижий Ю.С., начальник СВ ОСОБА_2, підозрюваний ОСОБА_3, захисник ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

Начальник СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції ОСОБА_2 (далі слідчий), за погодженням із прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону майором юстиції ОСОБА_5, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180190000011 від 02.01.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Так, 02 січня 2019 року близько 20.00 години ОСОБА_3, являючись гранатометником військової частини А1008 та перебуваючи на вулиці Пролетарська в смт. Рокитне Рівненської області, внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, вчинив сварку з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, під час якої, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, дістав із кишені корпус гранати Ф-1 з маркувальними позначеннями «Т», «1078-70», почав погрожувати застосуванням бойового припасу, тобто застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень та кинув його на землю біля зазначених вище осіб, тим самим створив ситуацію реальної загрози спричинення шкоди життю та здоров'ю людей. Далі, отримавши зауваження від ОСОБА_6, ОСОБА_3 підняв із землі корпус гранати, положив її до кишені та пішов в невідомому напрямку, після чого був виявлений працівниками поліції в с. Рокитне Рокитнівського району Рівненської області та доставлений до Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області.

02.01.2019 о 23 год. 05 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

03.02.2019 ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Обставини, що свідчать про можливість настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є те, що :

- одразу після вчинення злочину ОСОБА_3 з місця події зник, попри те, що він являється гранатометником військової частини А1008 (тобто має постійне місце служби), про те залишив вказану частину, про що свідчить витяг із ЄРДР №42018140410000178 від 01.08.2018, що дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Місце фактичного перебування ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення являється територія Рокитнівського району Рівненської області, яка являється прикордонним районом, де діє спрощена система перетину кордону, тому з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може скористатися вказаними обставинами;

- на даний час не встановлено походження гранати Ф-1 з маркувальними позначеннями «Т», «1078-70» та запалу типу УЗРРМ-2 з маркувальними позначеннями «65-87 УЗРРМ-2 383» та осіб, які збули ОСОБА_3 боєприпаси, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- може незаконно впливати на потерпілих, свідків даної події, які являються місцевими жителями та вказують на нього як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення;

- може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, зокрема: укривати осіб, які збули йому боєприпаси та які ймовірно володіють інформацією, що підтверджує причетність ОСОБА_3 до інкримінованого йому кримінального правопорушення,

- може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки в провадженні СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження №12019180190000013 від 03.01.2019 за ч.1 ст.263 КК України, за фактом придбання та носіння ОСОБА_3 без передбаченого законом дозволу боєприпасів.

У судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та зазначили, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Інші менш суворі запобіжні заходи не забезпечать можливості уникнення вищевказаних ризиків та його належної поведінки, тому до останнього слід застосувати найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний заперечує застосування такого запобіжного заходу, посилаючись на те, що гранату знайшов в той же день близько 15 години неподалік залізничного мосту. Під час суперечки з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 граната випала з карману. Стверджує, що не мав наміру застосувати дану гранату відносно людей , на наступний день хотів здати гранату у поліцію. Вважає, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом.

Захисник заперечує клопотання слідчого посилаючись на те, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст.184 КПК України, але слідчим та прокурором не доведено достатність застосування такого запобіжного заходу. Вказану гранату підозрюваний знайшов та хотів здати правоохоронним органам, наміру застосовувати гранати відносно людей підозрюваний не мав, граната випала з карману випадково. Враховуючи особу підозрюваного, який проходив службу в зоні АТО та в силу кантузії має проблеми зі здоров’ям, вважає, що менш суворий запобіжний захід забезпечить належну поведінку підорзюваного. Просить обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням кількох обов’язків.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор та слідчий обґрунтовують клопотання, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Згідно ст.183 КПК України та роз’яснень, що містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов’язків та належної поведінки.

Той факт, що будучи військовослужбовцем ОСОБА_3 боєприпаси до правоохоронних органів не здав, а після вчинення кримінального правопорушення залишив місця події, свідчить про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, зокрема: укривати осіб, які збули йому боєприпаси, підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Зважаючи на ту обставину, що в провадженні органів досудового розслідування перебувають кримінальні провадження № 42018140410000178 від 01.08.2018 за ч.4 ст.407 КК України та №12019180190000013 від 03.01.2019 за ч.1 ст.263 КК України, дають підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальні правопорушення, у якому підозрюється, що вказує на наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та його належної поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

ОСОБА_3 підозрюється, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 р. становить: 50 х 1921 грн. = 96050,00 гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки, передбачені пунктами 1-3,8 ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184,193-194, 395 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання – з 23 години 05 хвилин 02 січня 2019 року.

Ухвала діє до 23 год. 05 хв. 03 березня 2019 року .

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі 96050,00 ( дев’яносто шість тисяч п’ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним ОСОБА_3 так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області Код: 26259988, Назва банку: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО: 820172, Рахунок: 37315038010559, Призначення платежу: застава, (прізвище, ім"я, по-батькові особи, яка внесла заставу, прізвище, ім"я, по-батькові підозрюваного, №справи.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду на визначений час;

- не відлучатися із с.Рокитне Рокитнівського району Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Строк дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 23 години 05 хвилин 03 березня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти, повідомивши усно та письмово Рокитнівський районний суд Рівненської області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненської апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя (підпис) Згідно з оригіналом.

Слідчий суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області ОСОБА_9