Ухвала суду № 79095911, 29.12.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.12.2018 Справа № 554/10678/18

Провадження № 1-кс/554/12870/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2018 року м. Полтава

Слідчий судя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_2, в рамках кримінального провадження № 62018170000000017 від 27.12.2018 за ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 187 КК України про арешт майна -

В С Т А Н О В И В:

29.12.2018 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на наступне.

Першим і другим слідчими відділами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні кримінального провадження № 62018170000000017 від 27.12.2018 за ч. 2 ст. 365 КК України.

Відповідно до положень ч.3 ст. 233 та ст. 234 КК України, до винесення ухвали слідчого судді, у зв’язку із переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину та врятування майна (а саме речових доказів та грошових коштів здобутих незаконним шляхом), було проведено органом досудового розслідування, обшук фактичного місця проживання ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено майно.

29.12.2018 до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави направлено клопотання про надання дозволу на проведення вказаного обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.

29.12.2018 вилучені в ході обшуку речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення, тобто є речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України.

Слідчий в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання у відсутність учасників, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.

Згідно з ч.4 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у клопотанні слідчого ставиться питання про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку фактичного місця проживання ОСОБА_3

Згідно з ч.1, ч.2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження у їх сукупності вбачається, що вилучене майно є об’єктом кримінально протиправних дій та могло зберегти на собі сліди злочину,що підтверджується протоколами слідчих дій та матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Положеннями статті 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч.2 ст.167 та ч.1 і 2 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З досліджених у сукупності матеріалів клопотання вбачається, що зазначені слідчим у клопотанні речі можуть бути об’єктами кримінально протиправних дій та могли зберегти на собі сліди злочину в межах досудового розслідування за ознаками ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 187 КК України.

Тому, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вищевказане майно, є об’єктом кримінально протиправних дій та могло зберегти на собі сліди злочину, може бути доказом кримінального правопорушення, а також враховуючи виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначене майно для забезпечення належного зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення можливості їх втрати або знищення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 98, 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_2 – задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належитьКостенку ОСОБА_4, та вилучене в ході обшуку за місцем його фактичного проживання, а саме: 1) Зимову куртку синього кольору із вставками коричневого кольору; 2) Светр синього кольору із написом на бирці «MadeinItaly»; 3) Штани чоловічі, коричневого кольору; 4) Туфлі чоловічі; 5) Мобільний телефон «Huawei» моделі Р 20 Lite, IMEI 1: 867905034968943, IMEI 2: 867905034989154 із SIM 1 +380985610240 та SIM 2 +380992465847; 6) грошова банкнота – ОСОБА_5, номіналом 50 злотих, серія АР № 7273643; 7) грошова банкнота - ОСОБА_5, номіналом 100 злотих, серія СС № 7137005.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко