Рішення № 79095831, 10.01.2019, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/1446/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді Бандури А.П.

при секретарі: Гутюк С.Е.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернулась в Млинівський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, посилаючись на те, що 30 вересня 2011 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб Новоукраїнською сільською радою Млинівського району Рівненської області. Від спільного подружнього життя є неповнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та перебуває на її утриманні. Шлюбні відносини суттєво погіршились, що в кінцевому результаті призвело до фактичного їх припинення. Шлюб між нею та ОСОБА_2 є лише формальним, оскільки особисті відносини між ними припинені. Понад місяць проживають окремо та шлюбних відносин не підтримують.

Відповідач є фізично здоровою особою, офіційно не працевлаштований, інших дітей та утриманців немає, проте має доходи від сезонних заробітків. Так як обов’язок утримувати дитину покладений на двох батьків, тому вважає, що з відповідача мають стягуватись аліменти в розмірі по 1300 гривень щомісячно.Звернення до відповідача щодо мирного вирішення ситуації відповідного результату не дали.

Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, стягнути з відповідача ОСОБА_2, на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просить розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

(а.с.23)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи провести за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів на утримання дочки. Просить винести рішення в підготовчому судовому засіданні.

(а.с.26)

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов підставним і підлягаючим до задоволення повністю, так як він підтверджується зібраними та перевіреними в ході судового засідання доказами, а саме: свідоцтвом про шлюб серії 1-ГЮ №068133 виданим 30 вересня 2011 року Новоукраїнською сільською радою Млинівського району Рівненської області, підтверджується, що громадянин ОСОБА_2 та громадянка ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 30 вересня 2011 року, прізвище дружини після одруження – ОСОБА_1.

(актовий запис №03).

(а.с. 7)

З копії свідоцтва про народження серії І-ГЮ №149436 виданого 03 квітня 2012 року Новоукраїнською сільською радою Млинівського району Рівненської області вбачається, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

(актовий запис №02).

(а.с. 8)

Згідно довідки №625 від 22 жовтня 2018 року Новоукраїнським старостинським округом Ярославицької сільської ради Млинівського району Рівненської області ОСОБА_1 проживає за адресою в ІНФОРМАЦІЯ_2, склад сім’ї її наступний: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, сестра ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, племінниця ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, племінниця ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, брат ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7.

(а.с.10)

Згідно копії довідки №125 виданої 19 жовтня 2018 року агрофірмою «Камаз-Агро» с.Острожець Млинівського району Рівненської області про те, що ОСОБА_1 працює в агрофірмі медичною сестрою згідно наказу №10 від 04 квітня 2016 року і продовжує працювати по даний час. Дохід за період з 01 квітня 2018 року по 30 вересня 2018 року склав 33000 грн.

(а.с.11-12)

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права та обов’язки в шлюбі та сім’ї.

Частиною 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У відповідності до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України – документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності,поваги до себе.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Суд, оцінюючи у сукупності зібрані у справі докази, враховуючи викладені у позові обставини, прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Подальше збереження шлюбу протирічить правам та інтересам сторін, порушує їх права на вільний вибір та добровільність шлюбу, а тому є всі підстави суду визнати, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї стали неможливими.

Разом з тим, при зверненні до суду із позовом про розірвання шлюбу, позивачем було також заявлено вимогу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь його дочки ОСОБА_3, яка також підлягає до задоволення.

У відповідності до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У відповідності до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" зазначається, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. N 789-XII) передбачено, що, дитина враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дитини суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено на 2018 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня – 1944 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень.

Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для неї утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно.

Встановивши, що відповідач є молодою, працездатною особою, доказів на підтвердження того, що він не має змоги отримувати доходи, надано не було, позов визнає, погоджуючись на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, так як офіційно не працює, суд призначає розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при поданні позову до суду про стягнення аліментів, то суд на підставі ч. 2 ст. 133, ч. 1,2,6 ст. 141 ЦПК України, стягує ці витрати з відповідача.

Судом встановлено, що позивачка при звернені до суду з позовною заявою сплатила судовий збір в сумі 704, 80 грн., що об’єктивно підтверджується квитанцією №63 від 22 жовтня 2018 року.

(а.с.1)

Оскільки позивачем в позовній заяві не ставилося питання про відшкодування судових витрат, то судові витрати в частині позову про розірвання шлюбу слід залишити за позивачем.

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст. 2,4,5,8,15,17,18, 137, 141 ЦПК України,

ст.ст.24, 105, 110,112,114,115, ст.ст.137,141,180,182, 184, СК України,

с у д, -

Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задоволити повністю.

Шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 30 вересня 2011 року Новоукраїнською сільською радою Млинівського району Рівненської області за актовим записом № 03– розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_9, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі розмірі по 1300 (одній тисячі триста) гривень щомісячно, з наступною індексацією суми відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

(РНОКПП ОСОБА_2 НОМЕР_1,

паспорт серія МЮ438020, виданий Млинівським РС УДМС України в Рівненській області 28 січня 2017 року)

(РНОКПП ОСОБА_1 Федорівни3358211549,

паспорт серія МЮ264422 виданий Кременецьким РВ УМВС України в Тернопільській області 16 листопада 2011 року)

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_9, судовий збір в сумі 704,80 (сімсот чотири) гривні 80 копійок в дохід держави.

/отримувач коштів: ГУК ум.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106/

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура