Ухвала суду № 79094841, 16.07.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/284/2018

Справа № 428/5682/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко Л.Ю.,

прокурора Лещинської О.Я.,

захисника обвинуваченого Таранухи В.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Сєвєродонецького міського суду Луганської області, кримінальне провадження у відношенні:

ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходяться матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду вказане кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.

Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, так як на сьогоднішній день ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не усунені, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та його провина підтверджується зібраними у провадженні доказами.

Під час слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчинені якого він обвинувачується, а також те, що ОСОБА_2 раніше судимий, судимість не погашена та не знята.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат Тарануха В.Г. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши обвинуваченого, який в задоволенні клопотання прокурора просив відмовити з підстав необґрунтованості, підтримав клопотання захисника, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 29.03.2018 ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі ч.4 ст.183 розмір застави не встановлювався.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує характеризуючи та особистісні відомості обвинуваченого, його майновий стан та стан здоров'я, міцність соціальних зав'язків, те, що він ніде не працює, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, раніше судимий, судимість не погашена і не знята; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, що йому інкримінується, а також те, що злочин за ч.2 ст.187 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, а отже більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Судом враховано і те, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин разом із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та на даний час триває досудове слідство, о отже обрання більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому може негативно вплинути на хід розслідування та розгляд даної справи. Також суд враховує можливість незаконного впливу обвинуваченим на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

Ст.8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З рішення Європейського суду з прав людини у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року видно, що тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).

Також на теперішній час суду не надано відомостей щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою у слідчому ізоляторі.

У судовому засіданні встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків спробам переховуватися від суду, можливість продовження кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, тому на думку суду клопотання прокурора підлягає задоволенню, а ОСОБА_2 повинно бути продовжено, достатній та відповідний його особі, запобіжний захід, який забезпечить його належну процесуальну поведінку, у вигляді тримання під ватрою, строком на 60 днів, який усуне передбачені ст. 177 КПК України ризики.

Підстав для зміни обраного запобіжного заходу більш м'яким, судом на даний час не встановлено. Отже, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, підлягає задоволенню.

Оскільки, суд дійшов висновку про те, що підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 немає, так як наявні на даний час ризики не усунені, тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 13 вересня 2018 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, а також спрямувати до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Суддя В. М. Олійник