Рішення № 79093930, 12.12.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2847/18

Провадження № 2/376/1287/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Коваленка О.М.,

при секретарі – Ткаченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом в обґрунтування якого вказав, що 22.02.2018 року його батько – ОСОБА_3, помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія І-ОК № 428031, виданого та зареєстрованого виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області від 23.02.2018 року, за актовим записом № 2.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, яке складається із земельної ділянки, площею 2.5200 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224084000:02:006:0030, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ № 140564 виданого 06.10.2004 року.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем І черги після смерті батька, прийняв спадщину після його смерті за законом, шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на день його смерті, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради № 220 від 01.10.2018 року та відміткою в паспорті.

Оформити спадщину у нотаріуса позивач не може, оскільки у нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів, що унеможливлює прийняття спадщини у нотаріуса, тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом та просить суд:

Визнати за ним ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, площею 2.5200 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224084000:02:006:0030, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ № 140564 виданого 06.10.2004 року, після смерті батька – ОСОБА_3, померлого 22.02.2018 року.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з’явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в його відсутності, позов підтримав та просив не застосовувати фіксуючих засобів судового процесу.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської рада Сквирського району Київської області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, якою просить провести розгляд справи у їх відсутність, позов визнає, заперечень не має та не проводити фіксацію судового засідання технічними засобами.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладання мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитись від позову, а відповідач – визнати позов на будь – якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Судом встановлено, що 22.02.2018 року помер батько позивача – ОСОБА_3, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серія І-ОК № 428031, виданого та зареєстрованого виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області від 23.02.2018 року, за актовим записом № 2 (а.с.10).

Родинні зв’язки між позивачем, ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 підтверджується копією Свідоцтва про народження позивача ОСОБА_4 І-АГ № 999138 від 06 березня 1967 року (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, яке складається із земельної ділянки, площею 2.5200 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224084000:02:006:0030, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ № 140564 виданого 06.10.2004 року, копією Договору оренди землі від 18.11.2014 року (а.с.7- 9).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем І черги після смерті батька, що підтверджується копією Свідоцтва про народження серія І-АГ №999138, видане ОСОБА_2 сільською радою 22.02.1967 року (а.с.6), прийняв спадщину після його смерті за законом, шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на день його смерті, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради № 220 від 01.10.2018 року (а.с.11) та відміткою в паспорті (а.с.5).

Згідно з вимогами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1, 4 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Оформити спадщину у нотаріуса позивач не може, оскільки у нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів, що унеможливлює прийняття спадщини у нотаріуса, тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом

Згідно довідки Сквирської районної державної нотаріальної контори в якій вказано, що згідно записів Алфавітної книги спадкових справ, до майна померлого 22 лютого 2018 року ОСОБА_3 вбачається, те що спадкова справа не заведена.

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилися внаслідок його смерті.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивач після смерті батька - ОСОБА_3 прийняв спадщину, шляхом спільного проживання, проте оформити спадщину належним чином не має можливості, оскільки в нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів, що унеможливлює прийняття спадщини у нотаріуса, отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суд з даним позовом позивач не має можливості.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 2,4,5,12,13, 19, 76,81, 82, 200,206, 247,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 1217,1218, 1261, 1268,1297 ЦК України суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: вул. Лісова,23, с. М. Єрчики, Сквирського району Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області (адреса: с. Малі Єрчики Сквирського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04362042) про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі..

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, площею 2.5200 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224084000:02:006:0030, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 140564 виданого 06.10.2004 року, після смерті батька – ОСОБА_3, померлого 22.02.2018 року.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 30 днів.

Суддя: ОСОБА_5