Ухвала суду № 79093054, 09.01.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5011/18

Провадження № 2-з/346/3/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді П'ятковського В.І.,

за участю секретаря Іванишин Х.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім'єю після розірвання шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину сумісно набутого майна,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Коломийського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року, вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на: земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_2, в АДРЕСА_3 що належить ОСОБА_2; земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 650 кв.м, в АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2; 3/5 частини квартири АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2.

29 грудня 2018 року до суду від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про зустрічне забезпечення, в якому вона просить зобов'язати позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду грошові кошти у розмірі 1 976 736 грн.

Представник ОСОБА_2 в клопотанні посилається на те, що застосовуючи заходи забезпечення позову суд не врахував, що накладенням арешту на майно ОСОБА_2 відповідач несе збитки, зумовлені неможливістю здавати в найм (оренду) квартиру, що опинилась під арештом, а розташований на арештованій земельній ділянці житловий будинок неможливо здати в експлуатацію. Також вказує, що позивач не має майна, що знаходиться на території України, у розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, а тому суд зобов»язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Розглянувши клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобовязаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, перелік випадків, у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений у частині третій статті 154 ЦПК України, є вичерпним. Тому за змістом пункту 1 частини 3 статті 154 ЦПК України вимагається одночасна сукупність умов відсутності реєстрації місця проживання (перебування) позивача на території України та відсутність у нього майна, що знаходиться на території України, а не будь-якої з них зокрема.

Частиною 5 статті 154 ЦПК України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд бере до уваги те, що зобов'язанння по застосовуванню зустрічного забезпечення наступає тоді, коли позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_4. Таким чином обставин щодо обов'язкового застосування таких заходів, судом при розгляді клопотання не встановлено і за даних обставин застосування заходів зустрічного забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду.

Також, представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не надано доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, як того вимагає пункт 2 частини 3 статті 154 ЦПК України. Накладення арешту на 3/5 частини квартири та земельну ділянку не є перешкодою для здачі в найм (оренду) квартири або прийняття в експлуатацію житлового будинку, оскільки арешт - це заборона відчуження, а не користування.

Суд переконаний, що вжитий судом 12 жовтня 2018 року вид забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а враховуючи відсутність обставин, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, підстави для зустрічного забезпечення відсутні.

Оцінивши достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, вимоги норм процесуального права, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання, з огляду на його недоведеність.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 154, 247, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зустрічне забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім'єю після розірвання шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину сумісно набутого майна - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя П'ятковський В. І.