Ухвала суду № 79093002, 09.01.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3956/18

Провадження № 1-кп/345/113/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2019 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Онушканича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -

з участю: секретаря судового засідання Бандури Г.М.,

прокурора Тепчук В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

встановив:

У провадженні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК України.

Під час судового розгляду захисник ОСОБА_2 в порядку ч. 3 ст. 89 КПК України подала клопотання про визнання недопустимими доказів, а саме: протокол огляду і вручення від 05.07.2018 р. та додатків до нього.

Клопотання мотивоване тим, що вищевказаний протокол огляду та вручення від 05.07.2018 р. складений неуповноваженою особою і його зміст не відповідає вимогам ст. ст. 104, 105, 107, 237, 273 КПК України. Зокрема у вищевказаному протоколі відсутня будь-яка інформація про те, в рамках якого кримінального провадження і на виконання якого процесуального рішення цей захід виконується «в формі контрольної закупки». У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження права заступника начальника відділу УЗЕ в Івано-Франківській області ДЗЕ НП України майора поліції ОСОБА_3 на вчинення реалізації НСРД – контролю за злочином в формі контрольованої закупки і прокурором їх не надано на виконання вимог ст. 290 КПК України. Доручення прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_4 від 03.07.2018 р. не містить конкретної інформації, яка необхідна для його виконання, не визначено строки його виконання, не визначено конкретного прокурора, якому слід направляти матеріали в порядку ст. 252 КПК України і немає жодного документа, який би підтверджував визначення безпосереднього виконавця вказаної НСРД. А також, у даному дорученні не вказано особу, стосовно якої проводиться НСРД і, замість контрольованої закупки, здійснено зовсім інший вид НСРД – спеціальний слідчий експеримент. У тексті протоколу не вказано процесуальних підстав та у зв’язку з розслідуванням якого кримінального провадження проведені слідчі дії. У вступній частині протоколу не вказано відомостей про всіх осіб, які були присутні під час проведення НСРД, а також протокол заповнений частково друкованим і рукописним текстом, що свідчить про те, що він був складений у різний час та у різних місцях із зазначеною інформацією, яка взагалі не могла бути відомою поліцейському ОСОБА_3 на час початку виконання слідчої дії. В сукупності наведене свідчить, що у вказаний протокол внесено недостовірні дані та у ньому не відображено правдивих відомостей важливих для даного кримінального провадження, що не відповідає вимогам ст. 106 КПК України. Додаток до протоколу – аркуш паперу А4 із зображенням трьох 100 – доларових купюр США не містить інформацію, яка є обов’язковою, згідно вимог ст. 106 КПК України. Також, НСРД проведені у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 368 КК України, а ОСОБА_1 інкриміновано частину 1 статті 368 КК України, що є злочином середньої тяжкості, однак дозволу суду на використання результатів отриманих в іншому кримінальному провадженні отримано не було, а тому жодні результати наявних проведених НСРД не можуть бути доказами у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК України. З наведених підстав просить клопотання задоволити та визнати недопустимими доказами: протокол огляду і вручення від 05.07.2018 р. та додатки до нього і виключити з числа доказів.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав.

Прокурор вважає клопотання захисника безпідставним і просить відмовити у його задоволенні. Наголосив, що вказаний протокол відповідає вимогам ст. 104 КПК України, оскільки, містить всі необхідні складові частини та реквізити. Протокол складено повноважною посадовою особою. Діюче законодавство не вимагає, щоб прокурор чи слідчий у своєму дорученні визначав оперативного працівника, який повинен проводити негласні слідчі (розшукові) дії, такого працівника визначає керівник оперативного підрозділу. Застосування працівниками поліції спеціального препарату «Промінь-1» під час проведення слідчої дії огляду та вручення грошових коштів регламентується положеннями ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» і відповідає вимогам ст. 273 КПК України. Негласні слідчі (розшукові) дії проводились у відповідності до вимог КПК України ще до моменту перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 368 КК України, оскільки, первинно із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.06.2018 р. вбачалось, що ОСОБА_1 вимагає у ОСОБА_5 300 доларів США за вирішення питання про поселення останнього до відомчого гуртожитку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частини 2 і 3 цієї статті містять критерії та умови за яких докази визнаються судом недопустимими.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Разом з тим, зазначені в клопотанні докази, що просить визнати очевидно недопустимими захисник ОСОБА_2, можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду даного кримінального провадження, шляхом дослідження цих доказів у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, в порядку, визначеному ч. 1 ст. 89 КПК України. Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Стороною захисту на даний час не доведено істотного порушення прав та свобод людини під час досудового розслідування при отриманні наведених у клопотанні доказів: протоколу огляду і вручення від 05.07.2018 р. та додатків до нього.

Очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх із взаємозв'язку з іншими доказами, суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

За таких обставин у суду, на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидної недопустимості доказів, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 87, 89, 358, 369-372 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про визнання недопустимими доказами: протоколу огляду і вручення від 05.07.2018 р. та додатків до нього - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: