Ухвала суду № 79091782, 20.12.2018, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/663/18

провадження 2/216/1510/18

УХВАЛА

іменем України

20 грудня 2018 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Ярмошенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про зняття арешту. Просить суд зняти арешт з усього його майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АМ №115210 від 14.04.2011, винесена державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4, обтяження зареєстровано 14.04.2011 Дніпровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, реєстраційний номер обтяження 11076809, а також постановою серії ВП №34995127 від 01.11.2012, яка винесена державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_5, обтяження зареєстровано 01.11.2012 Дніпровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, реєстраційний номер обтяження 13191464.

Ухвалою від 25.10.2018 прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалю суду від 29.11.2018 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача ОСОБА_6 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, та без участі позивача, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, просить суд відмовити позивачу, оскільки згідно даних реєстру Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчий лист №2-2683/2009 виданий Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу 12.10.2010 про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 17 796,93 грн. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» був пред’явлений на виконання до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з 01.11.2012 по 21.11.2013, та був повернений стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір та витрати виконавчого провадження боржником не сплачені.

Представник Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_8 надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Розглянувши матеріали справи, надавши належну оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, на підставі повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, арешт на майно позивача був накладений державним виконавцем у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.11.2009, №2-2683/09 за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості в розмірі 17 796,93 грн., судового збору в сумі 177,97 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн.

Позивач являється боржником по вищевказаному виконавчому провадженню, за яким виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачено.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 56 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч. 5 ст. 74 Закону).

Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Разом із цим, як визначено п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов’язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 60 Закону.

Відповідно до п. 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

У зв’язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред’являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

У разі пред’явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

Оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, то заява боржника про скасування арешту повинна розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Таким чином, позивач, як сторона виконавчого провадження (боржник), який вважає, що при завершенні державним виконавцем виконавчого провадження були порушені його права чи інтереси, зокрема, у зв’язку із не зняттям накладеного арешту, має право звернутися до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а не шляхом пред’явлення позову до органу державної виконавчої служби, оскільки у виконавчому провадженні він є боржником.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255, 256 ЦПК України, Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про зняття арешту – закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.О.Кузнецов