Вирок № 79091409, 10.01.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4368/18

Провадження № 1-кп/206/67/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" січня 2019 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Грицаюк Н.М.,

за участю секретарів Сєдової А.О., Берези І.П.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201804202000037 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, 23.05.1992 р.н, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, маючої середню освіту, не одруженої, не маючої на утриманні неповнолітніх та малолітних дітей, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимої:

- 17.08.2015 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання - позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік;

- 07.12.2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання - позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік;

- 29.03.2018 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання поглинуто покаранням за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2017 року, до відбуття 1 рік 6 місяців. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік;

- 23.08.2018 року Самарським районим судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 років 5 місяців позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів Приймака Я.О., Марковецького Ю.Б.,

ОСОБА_4, ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_3

захисника – адвоката ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимою за скоєння умисних корисливих злочинів проти власності на шлях виправлення не стала і повторно вчинила новий корисливий умисний злочин за наступних обставин:

05.06.2018 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_3 з метою збору металобрухту прибула до залізничної станції «Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», що розташована в Самарському районі м. Дніпро, де проходячи по території парку «Л» на колії №11 поруч з колісною парою вантажного вагону №66228875 побачила однин залізничний гальмівний башмак №45000 Н-198. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, а саме залізничного гальмівного башмака №45000 Н-198.

05.06.2018 року приблизно о 16 годині 05 хвилин ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиняючи корисливий злочин повторно, діючи таємно, умисно витягла з-під колісної пари вагону №66228875 залізничний гальмівний башмак №45000 Н-198, що належить СП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» станція "Нижньодніпровськ - Вузол" РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та з місця скоєння злочину зникла, спричинивши ПАТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду в розмірі 302,00 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі, підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини та суду показала, що з метою збору металобрухту перебувала на території залізничної станції «Нижньодніпровськ-Вузол», де на залізничних коліях побачила гальмівний башмак, побачивши, що поруч нікого не було, забрала його, однак коли вона пройшла деяку відстань, до неї підійшов охоронець, якому вона добровільно видала гальмівний башмак. В подальшому викликали співробітників поліції, які провели першочергові слідчі дії.

У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, тому суд, відповідно до ст. 325 КПК України розглядає справу за його відсутності.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою, її винуватість у інкримінованому кримінальному правопорушенні також знайшла своє підтвердження і іншими доказами, дослідженими судом, належність і допустимість яких ніким не оспорена та не спростована.

Так, з протоколу огляду місця події від 05.06.2018 року з фотаблицею вбачається, що було проведено огляд місцевості ділянки, розташованої в м. Дніпро, поруч з 9-ю колією парку ст. «Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця», приблизно в 140 м від залізничної колії, на якій перебувала ОСОБА_3, в руках якої був гальмівний башмак №45000 Н-198, який використовується для закріплення рухомого складу та придатний для подальшого використання (т. 1 а.п. 7-10); висновком судово-товарознавчої експертизи № 272 від 08.06.2018 року, відповідно до якого станом на 05.06.2018 року середня ринкова вартість одного гальмівного башмаку №45000 Н-198, що знаходиться в робочому стані,складає 302 грн (т. 1 а.п. 17-20).

Аналізуючи належні і допустимі докази в їх сукупності, які ніким не оспорені та не спростовані, суд приходить до однозначного висновку, що обвинувачена ОСОБА_3 скоїла кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3М, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше неодноразово судима за вчинення корисливих злочинів, за місцем мешкання характеризується посередньо (т.1 а.п. 55), рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2017 року позбавлена батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_7, 16.12.2012 року (т. 2 а.п.40-41), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 1 а.п. 52-53), скоїла злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середнього ступеню тяжкості, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3, є щире каяття та повне визнання своєї провини.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті. Саме таке покарання є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_8, будучи раніше судима, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинила умисний корисливий злочин, в зв'язку з цим суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 неможливе застосування положень ст.ст. 69,75 КК України.

На підставі абз. 7 п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», у разі коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов’язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до абз. 5 п. 8 Постанови застосування положень ст. 69 КК України щодо покарання, призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3М, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням їй покарання у вигляді позбавлення волі із урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки вказаний злочин вона вчинила до її засудження вироком Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 23.08.2018 року, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання до покарання, обраного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання, обраного їй за вироком Самарського районного суду мста Дніпропетровська від 23.08.2018 року, і остаточно визначити до відбування покарання у вигляді 2 ( двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, вираховувати з 08.06.2018 року.

Речові докази: 1 (один) гальмівний башмак №45000 Н-198 – залишити власнику РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Н.М. Грицаюк