Рішення № 79091279, 27.12.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста ОСОБА_1

Дніпропетровської області

справа 215/1356/18

номер провадження 2/215/1088/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Уваровій Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу №215/1356/18 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, треті особи – ОСОБА_6, ОСОБА_7, служба у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, про виселення, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_5, треті особи – ОСОБА_7, служба у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, про виселення.

08 жовтня 2018 року представник позивача подала до суду змінену позовну заяву, в якій просила виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5

В обґрунтування позову представник позивача вказував, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 06.02.2008р. було укладено кредитний договір №1/034-МК/1, згідно умов якого ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 18 000 доларів США, строком до 06.02.2018р.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_7 06.02.2008р. уклали договір іпотеки № 1/034-МК. Відповідно до умов договору іпотеки ОСОБА_7 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 42,43 кв.м, житловою площею 27,88 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_6 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не виконав, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 10.03.2010р. рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 42,43 кв.м, житловою площею 27,88 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк». Після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачі в добровільному порядку житлове приміщення не звільнили.

За таких обставин, позивач просив виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5, які зареєстровані та/або проживають у квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні 22.11.2018р. представник позивача підтримала позовні вимоги, з підстав та доводів наведених в позовній заяві, просила суд позов задовольнити в повному обсязі. Пояснила суду, що квартира була придбана не за рахунок кредитних коштів, які отримав ОСОБА_6, та про необхідність виселення відповідачів без надання їм іншого житлового приміщення.

У судове засідання призначене на 27.12.2018р. представник позивача не з’явився,про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи, однак до суду не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

У судові засідання на 06.06.2018р., 04.07.2018р., 02.08.2018р., 25.09.2018р., 24.10.2018р., 22.11.2018р. та 27.12.2018р. відповідачі не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлялись судом належним чином, однак конверти повернулися до суду у зв’язку зі спливом терміну зберігання.

У судові засідання на 06.06.2018р., 04.07.2018р., 02.08.2018р., 25.09.2018р., 24.10.2018р., 22.11.2018р. та 27.12.2018р. треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлялись судом належним чином, однак конверти повернулися до суду у зв’язку зі спливом терміну зберігання.

Представник третьої особи – виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради у судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду лист, в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності та вказав, що заперечує проти виселення малолітніх дітей з квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою суду від 14.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, призначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.07.2018р. закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

08.10.2018р. представником АТ КБ «ПриватБанк» направлено відповідачам та третім особам змінену позовну заяву.

30.10.2018р. явку представника позивача судом визнано обов’язковою.

Ухвалою суду від 22.11.2018р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 1.1 договору про видачу траншу №1/034-МК від 06.02.2008р. укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6, банк зобов’язався надати ОСОБА_6 кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 18 000 доларів США строком до 06.02.2018р., а ОСОБА_6 зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с. 10-13).

06.02.2008р. між ОСОБА_7 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 перед іпотекодержателем, відповідно до якого ОСОБА_7 надав в іпотеку 2-во кімнатну квартиру загальною площею 42,43 кв.м, житловою площею 27,88 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Квартира належить ОСОБА_7 на підставі договору купівлі – продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за № 5048 (а.с. 14-15).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 10.03.2010р. звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру, загальною площею 42,43 кв.м, житловою площею 27,88 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 16-17).

ПАТ КБ “ПриватБанк” є правонаступником ЗАТ КБ “ПриватБанк”, що підтверджується копією статуту (нова редакція) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 129).

21.05.2018 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне Товариство ОСОБА_11 «ПриватБанк» (скорочена назва - АТ КБ «ПриватБанк»), що підтверджується копією статуту (нова редакція) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 128-131).

09.06.2017р. відповідачам було направлено вимогу про необхідність в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, добровільно звільнити наступне нерухоме майно:квартиру загальною площею 42,43 кв.м, житловою площею 27,88 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, разом із усіма незареєстрованими у предметі іпотеки членами сім`ї та іншими мешканцями (а.с. 21-26).

Відповідно до додатку № 4 розпорядження голови Дніпропетровської обласної адміністрації від 19.05.2016р. № Р-223/0/3-16 про перейменування топонімів у населених пунктах вулицю 23 Лютого перейменовано на ОСОБА_12.

Згідно довідки виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради відділ реєстрації місця проживання громадян від 28.11.2018 №3226, за адресою АДРЕСА_3: ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_2, дата реєстрації 14.11.2006; ОСОБА_8 24.03.2008; ОСОБА_5 12.07.2013 (а.с.206).

Тобто ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_2 були зареєстровані у вищевказаній квартири до того, як було вона була передана в іпотеку.

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно це вид забезпечення виконання зобов’язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 ЗУ «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплено в статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено ЗУ «Про іпотеку».

Згідно із частиною третьою статті 33 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 ЗУ «Про іпотеку». Так, згідно із частинами першою, другою цієї статті в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є жилий будинок або жиле приміщення.

Частиною першою статті 40 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка визначає порядок виселення із займаного жилого приміщення, є стаття 109 ЖК Української РСР, у частині першій якої передбачено підстави виселення.

Частина третя статті 109 ЖК Української РСР регулює порядок виселення громадян.

За змістом частини другої статті 40 ЗУ «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити жилий будинок чи жиле приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють жилий будинок або жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Отже, частина друга статті 109 ЖК Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Аналіз згаданих правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 ЗУ «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК Української РСР.

Таким чином, згідно зі змістом зазначених норм особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому відповідно до положень частини другої статті 109 ЖК Української РСР постійне житло вказується в рішенні суду.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина друга статті 109 ЖК Української РСР).

Такий правовий висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16.

Під час виселення в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту та забезпеченого іпотекою цього житла, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, оскільки в іпотеку передано квартиру, яка не була придбана за кредитні кошти, і виселення відповідачів неможливе без надання їм іншого житлового приміщення, а тому відсутні підстави для їх виселення із вказаної квартири.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, треті особи – ОСОБА_6, ОСОБА_7, служба у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, про виселення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва – ПАТ КБ «ПриватБанк»), код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: 50047, АДРЕСА_4.

Відповідач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: 50047, АДРЕСА_4.

Відповідач – ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: 50047, АДРЕСА_4.

Третя особа – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: 50053, м. Кривий Ріг, вул. Шконди, буд. 105.

Третя особа – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований за адресою: 50053, АДРЕСА_5.

Третя особа – служба у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, ЄДРПОУ 04052554, місцезнаходження за адресою: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Короленка, 1а.

Повний текст судового рішення складено 08 січня 2019 року.

Суддя: