Рішення № 79087561, 21.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2018 року №826/6842/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулася Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі також - позивач, ДАБІ України) з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі також - відповідач), в якому просила скасувати винесене заступником начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.11.2017 з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2014 №6.

Позовні вимоги мотивовано протиправним поверненням відповідачем виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки таке повернення ґрунтується на неправильному висновку державного виконавця про пропущення позивачем як стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа.

Відповідач своїх пояснень щодо позову до суду не направив, хоча належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 07.11.2017 №д/18 Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві направив на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві повідомлення від 07.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з пропущенням стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме постанови від 14.11.2014 №6.

Не погоджуючись із таким повідомленням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження (далі - Закон), який застосовується судом в редакції, чинній станом на час направлення державним виконавцем на адресу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві повідомлення від 07.11.2017, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону визначено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню. Так, згідно з пунктом 6 цієї статті Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частинами четвертою та п'ятою статті 12 Закону також передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві є одним із органів, уповноважених розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ураховуючи викладене, постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 14.11.2014 №6 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_3 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності накладено штраф в розмірі 6 800,00 грн., є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню державним виконавцем.

Відповідно до статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Судом встановлено, що один примірник постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2014 №6 засобами поштового зв'язку надіслано на адресу ОСОБА_3 за місцем її реєстрації, яка 19.11.2014 його отримала, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

З урахуванням викладеного, штраф на виконання згаданої постанови від 14.11.2014 №6 мав бути сплачений ОСОБА_3 у строк до 04.12.2015, однак остання його не сплатила.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

У зв'язку з відсутністю доказів сплати ОСОБА_3 штрафу в добровільному порядку позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві із заявою від 12.01.2015 №7/26-18/1201/05 про прийняття до виконання виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2014 №6.

З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що згадану заяву подано для відправлення до підприємства поштового зв'язку 14.01.2015, тобто в межах установленого законодавством тримісячного строку з дня винесення постанови.

16.01.2015 заяву отримано органом державної виконавчої служби 16.01.2015.

Із матеріалів справи вбачається, що за цим виконавчим документом було відкрито виконавче провадження № 46317658.

Листом від 31.05.2016 №402/8 Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві направив на адресу позивача постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 31.05.2016, винесену в ході виконання постанови від 14.11.2014 №6

Прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 31.05.2016 у виконавчому провадженні №4617658 зумовлене встановленням державним виконавцем відсутності у боржника відкритих рахунків, на які можливо звернути стягнення, інформацією про відсутність у боржника джерел отримання доходів та зареєстрованих прав власності на нерухоме майно, тобто, безрезультатністю здійснених державним виконавцем заходів щодо розшуку майна боржника.

Указані вище лист з постановою надійшли до позивача 15.06.2016, що підтверджується відбитком реєстраційного штампу.

Листом від 23.06.2016 №10126-2/2306/05 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві повторно направив на адресу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві для примусового виконання постанову Департаменту Державноархітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 14.11.2014 №6 по справі про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_3.

Ураховуючи, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві було винесено 31.05.2016, а з повторною заявою про прийняття виконавчого документа до виконання Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві звернувся 23.06.2016, то суд погоджується з доводами позивача про те, що таке звернення відбулося в межах установленого статтею 12 Закону строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу відбулося у зв'язку з неможливістю в повному обсязі виконати рішення і перебіг тримісячного строку для повторного його пред'явлення до виконання встановлюється з дня повернення виконавчого документа.

За наведених обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, оформленого повідомленням від 07.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2014 №6. Відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню судом, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01011, м.Київ, вул.Різницька, 11б, код ЄДРПОУ 34979022) задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, оформлене повідомленням від 07.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме, постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2014 №6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко