Рішення № 79087469, 21.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2018 року №826/7086/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: 02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6, код ЄДРПОУ 40379527) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач) з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови позивачу в призначені пенсії за вислугу років відповідно до п. "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (на пільгових умовах, як артисту цирку та концертних організацій), з урахуванням стажу роботи за період з 15 лютого 1995 року по 31 грудня 2017 року, починаючи з 13 січня 2018 року та виплатити з даної дати всі належні суми.

Ухвалою суду від 10.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №826/7086/18, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позов мотивовано тим, що позивач має право на пенсію за вислугу років як артист театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, оскільки її загальний трудовий стаж складає 22 роки 10 місяців 16 днів, що підтверджується даними трудової книжки та є достатнім для призначення відповідної пенсії. При цьому, обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомостей в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску - роботодавця, а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України. Тому позивач вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на недостатність її загального страхового стажу роботи.

Відзив на адміністративний позов подано правонаступником Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - ГУ ПФУ в м.Києві), яке проти позову заперечило з огляду на відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років, посилаючись на недостатність спеціального стажу та пенсійного віку, а також загального страхового стажу роботи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

На заяву позивача від 13.01.2018 №436 щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві листом від 19.03.2018 №2226/17 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.

Вказана відмова мотивована тим, що згідно наданих документів для визначення права на пенсію за вислугою років пільговий стаж позивача як артиста станом на 31.12.2017 - 20 років 9 місяців, а згідно даних персоніфікованого обліку загальний страховий стаж роботи - 13 років 7 місяців 23 дні. А тому, відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», станом на 13.01.2018 право на пенсію за вислугою років відсутнє.

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовано питання пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з ч.4 ст.114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію.

Перелік посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 583 (далі - Перелік від 12 жовтня 1992 р. N 583).

Вказаним переліком у редакції, чинній на момент подачі позивачем заяви про призначення пенсії, передбачено наступне.

Право на пенсію за вислугу років мають:

- при досягненні 55 років за наявності стажу творчої діяльності на посадах, передбачених у цьому пункті, станом на 1 квітня 2015 р. не менше 20 років і набутті після цієї дати такого стажу на цих посадах:

з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;

з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців.

- артисти цирків і концертних організацій: гімнасти, мотовелофігуристи, еквілібристи, балансери, акробати, наїзники, дресирувальники диких звірів, борці, клоуни (коверні), які виконують номери жанрів циркового мистецтва, що дають право на пенсію за вислугу років, силові жонглери, ліліпути - артисти всіх найменувань.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів:

- які в період до 1 січня 2016 р. мали вислугу років на відповідних посадах не менше від тривалості, передбаченої абзацами першим і другим цього пункту;

- 1971 року народження і старші за наявності стажу творчої діяльності, передбаченого абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку &lb;…&?а;.

В той же час, позивач посилається на п. «ж» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вказаною нормою встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, але не раніше досягнення 55 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів:

- які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацом першим цього пункту;

- 1971 року народження і старші за наявності стажу творчої діяльності, передбаченого абзацом першим цього пункту, та після досягнення ними віку, встановленого абзацами тринадцятим - двадцять п'ятим пункту "е" цієї статті.

Посилаючись на дані трудової книжки, позивач вважає, що її загальний трудовий стаж на посадах, які дають право на отримання пенсії за вислугу років (артистка-акробатка та артистка-гімнастка), становить 22 роки 10 місяців 16 днів та є достатнім для призначення вказаної пенсії.

Відповідач стверджує, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки до спеціального стажу роботи їй зараховано 20 років 9 місяців, що є недостатнім, при цьому ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку 55 років.

Аналізуючи обставини справи та доводи сторін, суд вважає необхідним зазначити, що до спірних правовідносин, з урахуванням вимог ч.1 ст.5 Закону № 1058-IV, а також того, що Закон № 1058-IV доповнено розділом XIV-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017, застосуванню підлягають норми саме цього Закону, а також Переліку від 12 жовтня 1992 р. N 583 у редакції, чинній на момент подання позивачем заяви (13.01.2018) про призначення пенсії (з урахуванням того, що ч.4 ст.114 Закону № 1058-IV має відсильний характер).

З урахуванням того, що позивач, станом на момент подання заяви про призначення пенсії, не досягла передбаченого Переліком віку 55 років (дата народження - 25.07.1976), та не підпадає під дію умов, встановлених до досягнення вказаного віку, згідно з п.1 Переліку, суд дійшов висновку про те, що у неї відсутнє право на отримання пенсії за вислугу років.

При цьому, суд додатково звертає увагу відповідача, що ним безпідставно не враховано до трудового стажу період роботи позивача з 15.02.1995 по 16.01.1997 у театрі-студії «Артистическая гостиная» на посаді артистки-акробатки, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2, оскільки відповідно до ч.1 ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Разом з тим, вказане не впливає на право позивача на отримання пенсії за вислугу років з огляду на недосягнення встановленого віку.

В частині зарахування позивачу стажу роботи з 15.02.1995 по 31.12.2017, суд приймає до уваги наступні вимоги закону.

Статтею 8 Закону № 1058-IV визначено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг та передбачено наступне.

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 тієї ж статті встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пенсія за вислугу років, відповідно до п. «а» ч.1 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є одним із видів трудової пенсії.

Відповідно до п.п. «а», «в» ст.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом:

- особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів*, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України;

- члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, вислуга років, як вид спеціального стажу при визначенні права на таку пенсію, підтверджується виключно за умови сплати страхових внесків.

Для призначення пенсії за вислугу років спеціальний стаж враховується лише за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Пільгове пенсійне забезпечення (або за пенсійне забезпечення за особливими правилами) не може здійснюватись, якщо протягом визначеного законом строку, яким є мінімальний стаж роботи, особа не сплачувала страхових внесків.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з відзиву ГУ ПФУ в м.Києві, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, за 2004 рік сплати страхового внеску здійснювались кожного місяця за 7 робочих днів, так само з 2005 по 2009 роки, за 2010 рік підприємство взагалі не сплачувало внесків за ОСОБА_1 За період з 01.01.2011 по 31.12.2012 сплачено страховий внесок за 56 робочих днів. За 2013 та 2014 роки не сплачено страхових внесків.

Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, суд погоджується з доводами ГУ ПФУ в м.Києві щодо відсутності підстав для врахування до стажу роботи позивача періодів, за які не сплачено страхового внеску.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача щодо відмови позивачу в призначені пенсії за вислугу років відповідно до п. "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" неправомірними, а також зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років з урахуванням стажу роботи за період з 15 лютого 1995 року по 31 грудня 2017 року, починаючи з 13 січня 2018 року, та виплатити з даної дати всі належні суми.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідач, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, довів відповідність оскаржуваних дій вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Відповідно до ст.52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Зважаючи на те, згідно з відомостями Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України припинено, суд вважає необхідним задовольнити клопотання ГУ ПФУ в м.Києві та замінити первісного відповідача на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Зважаючи на те, що позов задоволенню не підлягає, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ВИРІШИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві

2. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко