Ухвала суду № 79087287, 10.01.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1774/18

УХВАЛА

10 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №822/1774/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії у розмірі 70 відсотків від суми грошового забезпечення та її обмеження на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії та її виплату з 01 січня 2016 року у розмірі 79 відсотків від суми грошового забезпечення, що враховується при обчисленні пенсії, без обмеження її максимального розміру на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №822/1774/18 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії у розмірі 70 відсотків від суми грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії та її виплату з 01 січня 2016 року у розмірі 79 відсотків від суми грошового забезпечення, що враховується при обчисленні пенсії.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року - без змін.

ОСОБА_1 08.01.2019 подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі, в якій останній просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (справа №822/1774/18) у частині стягнення на його користь судового збору у розмірі 704, грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області шляхом подання у встановлений строк зівту про виконання вищезазначеного судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви, ОСОБА_1 зазначає, що позивачем 10.12.2018 направлено заяву начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Заярнюк О.С. про виконання судових рішень, однак 31.12.2018 отримано відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про неможливість виконання рішення суду від 20.06.2018 в частині стягнення на його користь судового збору у розмірі 704 грн 80 коп, в зв'язку із відсутністю коштів.

Вважає, що зазначене вище свідчить, про протиправну бездіяльність посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає в ухиленні від виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №822/1774/18 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 704 грн 80 коп.

Дослідивши подану заяву позивача, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі, а також у тому ж судовому засіданні, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.

Таким чином, КАС України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

Разом з тим, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №822/1774/18 на відповідача не було покладено обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії". Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини").

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" від 13.03.2017, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що наведене є правом, а не обов'язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 20.06.2018 у справі №822/1774/18, в частині стягнення на його користь 704 грн 80 коп, судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

З наявних в матеріалах справи документів підтверджується, що рішення суду до примусового виконання не зверталось.

Суд звертає увагу заявника на те, що рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області суми судового збору має здійснюватись в порядку, передбаченому ч.ч.1,2 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", згідно якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, в цій частині рішення суду має виконуватись центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб'єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення та враховуючи, що встановлення зазначеного зобов'язання є правом суду, а не його обов'язком, тому в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №822/1774/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя О.П. Шевчук