Рішення № 79087205, 10.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 р. Справа № 480/4095/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 20.05.2016 уклала з ПАТ "Банк Михайлівський" договір банківського вкладу (депозиту) на суму 50 000 грн., внесла на рахунок кошти. Незважаючи на закінчення строку дії договору кошти за депозитом їй повернуті не були. Зверталась до відповідача із заявами про повернення коштів та про включення даних про її депозитний рахунок до переліку рахунків, за якими вкладник має право а відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду. Отримала повідомлення відповідача про нікчемність укладеного правочину, при цьому підстав для визнання правочину нікчемним відповідач не вказав. Зазначає, що жодна з підстав, вказаних у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не має відношення до вчиненого нею правочину. Рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу відсутнє. Просить зобов'язати відповідача включити дані про неї до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати вказаний перелік до виконавчої дирекції Фонду для затвердження в реєстрі відшкодувань вкладниками для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що позивач уклав договір позики з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" без участі банку, як повіреного. Кошти за договором позики були повернуті на рахунок НОМЕР_4 та згодом залучено на депозит згідно умов договору. Позивачем договір банківського вкладу до банку не подаваався, тому відсутні правові підстави для відшкодування коштів. Вказані кошти є сумою поверненої позики та не є вкладом у розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і не є сумою коштів, прирівняних до вкладів. Гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на ситуацію з позивачем. Кошти, що обліковуються на рахунках позивача відображені на такому рахунку внаслідок вчинення нікчемного правочину, тому у відповідача не було підстав для включення позивача до переліку вкладників. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначила, що повідомлені у відзиві обставини не є підставами для відмови в задоволенні позову.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залишення без розгляду позовної заяви у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду з позовом.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 20.05.2016 між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу (депозиту) №980-019-000242920, відповідно до умов якого вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в початковій сумі 50 000 грн. та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2. Строк розміщення вкладу - з 20.05.2016 по 03.06.2016 (а.с. 10,11). 20.05.2016 ОСОБА_1 перерахувала кошти в сумі 50 000 грн. з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с. 12).

Відповідно до виписки по вищевказаному особовому рахунку за період з 30.05.2016 по 31.10.2016 кошти в сумі 50 000 грн. були залучені на депозит 20.05.2016 (а.с. 53).

Позивач звертався до уповноваженої особи Фонду із заявою про надання довідки (виписки) про стан рахунків, відкритих в ПАТ "Банк Михайлівський" та заявою про включення рахунків до переліку рахунків вкладників, що мають право на виплати гарантованого відшкодування відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідно до листа-відповіді, представником ПАТ "Банк Михайлівський" позивача проінформовано про нікчемність правочину з перерахування коштів в сумі 50 000 грн. на рахунок НОМЕР_2 по договору №980-019-000242920 від 20.05.2016. Зазначено, що кошти по договорам перераховані в безготівковій формі з рахунку НОМЕР_4, транзакції по якому визнані нікчемними (а.с. 18).

На підставі рішення правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" (а.с. 36-38).

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно (а.с. 42). У зв'язку з цим розпочались виплати гарантованої суми вкладникам, але позивача не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, суд зазначає, що кошти, які надійшли на депозитний рахунок позивача, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладом.

Згідно частини першої ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Частиною другою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

За приписами частини другої ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, серед іншого, з таких підстав:

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вказані підстави (п.п. 7-9) були зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування повідомлення про нікчемність правочинів із зарахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_3, що були здійснені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" . Разом з тим, жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не має відношення до правочину, вчиненого ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на її депозитний рахунок НОМЕР_2 у банку). Висновок щодо нікчемності не обґрунтований доводами чи доказами.

Відповідно до частини другої ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною першою ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами частини першої ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Зарахування коштів на депозитний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено 20.05.2016, що підтверджується копією платіжного доручення №5033451, отриманого та проведеного банком в той же день, а також випискою по особовому рахунку (а.с. 12,53). Отже, кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на депозитному рахунку позивача, відкритому у ПАТ "Банк Михайлівський".

Суд також зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є такими, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 (справа №826/1476/15) зазначила, що здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією №492 та договорами з відповідними клієнтами банку. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст.228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком суду не надано.

Згідно пунктом п'ятим розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, станом на момент виникнення правових відносин між сторонами, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в п. 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку. Однак, уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для не включення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ "Банк Михайлівський" за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

За таких обставин, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача включити дані про позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом та подати вказаний перелік до Виконавчої дирекції Фонду для затвердження в реєстрі відшкодувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.ст. 19,20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має бюджетних асигнувань, а його кошти не включаються до коштів Державного бюджету України. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону уповноважена особа Фонду є його працівником.

Таким чином, відповідач по справі - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" є працівником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є суб'єктом владних повноважень, однак відповідно до закону не має бюджетних асигнувань. Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з Фонду на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн, сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" включити дані про ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору № 980-019-000242920 від 20.05.2016 банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" стосовно гарантованої суми у розмірі 50000 грн. та подати вказаний перелік до Виконавчої дирекції Фонду для затвердження в реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 40000, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп'яненко