Рішення № 79087124, 09.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

09.01.2019 р. справа №520/11202/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про 1) визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 88% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року протиправними; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) пенсію у розмірі 88 % грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, 3) здійснити виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018р. однією сумою, -

встановив:

Заявлені ОСОБА_1 вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 р. протиправно застосовано показник грошового забезпечення - 70%, тоді як первісний розмір пенсії ще з 04.05.2005р. складав - 88%. Стверджував, що відповідачем не враховано те, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосується перерахунку вже призначеної пенсії.

Відповідач, ГУ ПФУ у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що 01.01.2018р. з посиланням на ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанову КМУ №103 від 21.02.2018 р. головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії у розмірі не більше 70% грошового забезпечення військовослужбовця.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач одержує пенсію, призначену у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як колишньому військовослужбовцю Міністерства оборони України, знаходиться на обліку як пенсіонер в ГУ ПФУ в Харківській області.

Відповідно до розрахунку пенсії Міністерства оборони України від 04.05.2005р. пенсія позивачу призначена з 29.04.2005р. по інвалідності 3 групи «Б» не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, вислуги років - 31 рік, календарних років - 30 років у розмірі 88% грошового утримання.

Згідно протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за пенсійною справою НОМЕР_2 (Міноборони) від 09.04.2009р. за заявою позивача від 09.04.2009р. ОСОБА_1 було призначено інший вид пенсії - пенсії за вислугу років з 09.04.2009р. у розмірі 88 % грошового забезпечення, вислуга років - 31рік.

Отже, як вбачається з матеріалів справи розмір призначеної пенсії позивачу як по інвалідності, так і за вислугою років становив - 88 % суми грошового забезпечення, виходячи з вислуги років - 30 (31) р.

З 01.01.2018 року відповідачем, ГУПФУ у Харківській області з посиланням на ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснено перерахунок пенсії позивачу, але одночасно з цим здійснено зменшення розміру пенсії з 88% грошового забезпечення на 70%.

Згідно перерахунку пенсії з 01.01.2018р. розмір пенсії склав - 4.706,10грн., з них з урахуванням попередньої суми пенсії - 2.902,20 грн. та 50% підвищення до пенсії, яке складає 1.803,90грн.

Не погодившись з тим, що під час перерахунку пенсії відповідачем застосовано відсоток грошового забезпечення - 70% та з зменшено розмір пенсії за рахунок виплати лише 50% суми її підвищення пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права.

Перевіряючи відповідність закону вчиненого владним суб'єктом діяння управлінського характеру, суд зазначає, що правовідносини з приводу перерахунку пенсій, призначених у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон), унормовані приписами ст.63 цього Закону та деталізовані приписамипостанови КМУ від 21.02.2018р. №103, приписами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008р. №45; далі за текстом - Порядок №45), приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402; далі за текстом - Порядок №3-1).

Згідно з ч.4 ст.63 Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Системно проаналізувавши як приписи загальних актів права з питання визначення розміру призначеної пенсії, а саме: Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так і спеціальних актів права, до яких належать Закон України «Про державну службу», Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування», Закон України «Про прокуратуру», Закон України «Про Національну поліцію», Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", також інших актів законодавства з питань визначення розміру пенсії, суд доходить висновку, що в усіх без виключення випадках законодавцем застосовується стала та незмінна юридична конструкція, котра полягає у первісному обчисленні базового розрахункового показника майбутньої пенсії - грошового виразу загальної суми коштів як плати за виконану роботу. До цього показника включаються чітко визначені законом складові, котрі у свою чергу можуть обраховуватись у відсотковому значенні, тобто у процентах від іншого показника. Але при цьому, юридичне значення має не такий відсоток, а виключно остаточно розрахована сума складової оплати праці. До розрахованого базового показника застосовується передбачений законом умовний арифметичний розмір пенсії у відсотковому відношенні до загальної величини оплати праці за певний період трудової діяльності.

Суд вважає, що саме означений показник - умовний арифметичний розмір пенсії і є тією сталою незмінною величиною, на котру прямо поширюється дія приписів ст. 22 Конституції України, і який не може зазнавати зменшення навіть у разі запровадження нового законодавства.

За допомогою умовного арифметичного розміру пенсії розраховується і абсолютний арифметичний розмір пенсії, який складає певну грошову суму.

Таким чином, у подальших процедурах перерахунку розміру пенсії владний суб'єкт не може зачіпати саме умовного арифметичного розміру пенсії.

З огляду на викладене, владний суб'єкт повинен забезпечити сталість і незмінність означеного вище показника в 88 % від грошового утримання, позаяк ревізія раніше призначеного умовного розміру пенсії є втручанням у право особи на майно згідно з ст.1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Вирішуючи спір за вимогою щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 88 % грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, то суд зазначає, що у силу положень ч. 4 ст. 63 Закону повноваження з приводу встановлення порядку перерахунку пенсій передані у відання Кабінету Міністрів України.

На подальший розвиток цієї норми закону постановою КМУ від 13.02.2008р. №45 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Порядок №45).

Порядок №45 діяв протягом 2016-2017рр., а у 2018р. - до моменту набрання чинності постановою КМУ від 21.02.2018р. №103.

Вирішуючи спір, суд відмічає, що Порядок №45 не запроваджував спеціальних строків виплати перерахованих пенсій, а тому строки платежів мали узгоджуватись з вимогами ч.2 ст.85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч.1 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.3 ст.52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У той же час, постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 були передбачені нові строки виплати суми різниці у розмірі між раніше призначеною та перерахованою пенсіями.

Положення даної постанови станом як на час здійснення перерахунку, так і на час розгляду справи в суді є чинними та не скасованими.

Отже, судом не встановлено факту порушення відповідачем порядку виплати перерахованої пенсії позивачу у спірних правовідносинах згідно із законодавством, що діяло на момент їх виникнення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі справи соціального забезпечення знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог в частині визнання протиправними дій владного суб'єкта з приводу зменшення розміру пенсії та обтяження владного суб'єкта обов'язком провести перерахунок розміру пенсії із збереженням показника в 88% та із виплатою різниці.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права здатний повно, ефективно та дієво захистити суб'єктивне право фізичної особи - громадянина у спірних правовідносинах.

Водночас з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у владного суб'єкта наміру допускати порушення закону у процедурі поноволення нарахування та виплати пенсії. З цих міркувань суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині зобов'язання владного суб'єкта утриматись від подальшого призупинення виплати пенсії, адже вимоги 1) заявлені на майбутнє, 2) стосуються правовідносин, котрі ще не склались у часі, 3) стосуються правовідносин, відносно яких відсутні докази обрання владним суб'єктом наперед певного варіанту правової поведінки.

Вимога щодо здійснення виплати ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018р. однією сумою також не підлягає до задоволення, оскільки з системного аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) з приводу зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - АДРЕСА_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1) при перерахунку розміру пенсії з 01.01.2018р. з показника 88% грошового утримання військовослужбовця до показника 70% грошового утримання військовослужбовця.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - АДРЕСА_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1) з 01.01.2018р. із збереженням показника 88% грошового утримання військовослужбовця та провести виплату різниці.

В решті вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3під, 2пов.) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві грн. 40 коп.)

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Старосєльцева