Ухвала суду № 79087069, 10.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 січня 2019 року м. Київ № 320/6744/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Київської обласної ради "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи" про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Комунального закладу Київської обласної ради "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи", в якому просить визнати протиправними, дії комунального закладу Київської обласної ради "КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ", в особі Володарської м/р МСЕК заниження ОСОБА_1 проценту втрати професійної працездатності за травмою в 1988 році та зобов'язати відповідача розглянути питання про поновлення в розмірі 100% втрати професійної працездатності ОСОБА_1, встановленої за травмою, визначеною заключенням Київського обласного бюро судово - медичної експертизи №224/к від 16.05.1988.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У зв'язку із невідповідністю позовної заяви вимогам статей 160 та 161 КАС України ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 її залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

На адресу суду 08.01.2019 надійшла заява позивача про визнання причин пропущення строку звернення до суду поважною та його поновлення.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає, що позивачем не наведено інших підстав, які б були визнані судом поважними для поновлення строку на звернення до суду.

Так, із матеріалів справи, а саме - виписки з акту огляду МСЕК від 30.03.1989 №88/2 встановлюється, що позивачу було встановлено 100% втрати професійної працездатності.

При цьому, у ході подальших оглядів, за їх результатами, відсоток втрати працездатності змінювався, зокрема: під час огляду 15.04.1995 встановлено 80% втрати працездатності (а.с. 24), під час огляду 07.04.1995 встановлено 50% втрати працездатності , під час огляду 03.04.1997 встановлено 60% втрати працездатності, а під час огляду 06.03.1998 встановлено 80% втрати працездатності.

Отже, фактично позивачем у 2018 році оскаржуються дії, які відбулись у 1994, 1995, 1997 та 1998 роках, про які, враховуючи процедуру зміни відсотку втрати працездатності, позивач був обізнаний. Водночас, будь-яких дій, спрямованих на оскарження встановлення відсотків втрати працездатності, ОСОБА_1 не вчинялось.

У подальшому, 15.05.2018 позивач звернувся до Прокуратури Київської області з заявою про протиправність дій "Обласного бюро медико-соціальної експертизи" щодо відмови їй у підвищенні групи інвалідності та відсотків втрати працездатності, за результатами якої на даний час триває досудове розслідування.

Таким чином, позивач вважає, що строк на оскарження незаконності зменшення ступеня групи інвалідності виник у травні 2018 року, коли було відкрито кримінальне провадження щодо протиправності дій "Обласного бюро медико-соціальної експертизи".

Однак, судом встановлено, що саме в 1988 році Володарською МСЕК позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності та 80% втрати працездатності, тобто, саме з 07.03.1998 у позивача починається перебіг строку на звернення до суду.

Разом з тим, у своїй заяві про визнання причин пропущення строку поважними, позивач не зазначає обґрунтовані причини пропущеного строку, а лише продовжує посилатись на звернення до прокуратури та інших органів щодо протиправних дій Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації щодо законності дій обласної МСЕК №2 .

Проте, судом вже було зазначено, що звернення до інших органів з оскарження дій, які були вчинені у період з 1988 по 1998 рік, ніяким чином не дає підстав вважати, що позивач був позбавлений права з об'єктивних причин на звернення до суду у строки, передбачені чинним законодавством.

До того ж, суд наголошує, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дана правова позиція також висловлена Верховним судом у постанові від 25.10.2018 у справі №813/3950/17.

За приписами частин першої та другої ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Київської обласної ради "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи" про зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.