Ухвала суду № 79087000, 09.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 січня 2019 року м. Київ № 320/111/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Пухівської сільської ради Броварського району до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Пухівської сільської ради Броварського району до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому позивач просить суд визнати незаконно та скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження №54957161 від 24.10.2017.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, її подано без додержання вказаних вимог.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За приписами ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач оскаржує постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області №54957161 прийняту відповідачем 24.10.2017.

У той же час до суду Пухівська сільська рада Броварського району Київської області Броварського району Київської області звернулася 29.12.2018, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті. Та обставина, що позивач у відповідь на свій запит отримав оскаржувану постанову лише 20.12.2018 не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки КАС України передбачає обчислення строків звернення до суду з моменту коли особа дізналася, або могла дізнатися про порушення її прав. При цьому КАС України не пов'язує початок відліку стоку звернення до суду із датою отриманням особи оскаржуваного рішення.

Також суд звертає увагу на те, що позивач ніяким чином не доводить належними доказами тих обставин, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 29.10.2018. Одночасно з цим суд зауважує, що з матеріалів позовної заяви слідує, що позивачу вже 29.10.2018 було відомо про наявність виконавчого провадження №54957161.

Водночас, суд наголошує на тому, що твердження позивача на те, що державним виконавцем не направлено йому вище зазначену постанову, не може прийнятися судом до уваги. Суд зазначає, що будь-яка постанова державного виконавця є обов'язковою для направлення боржнику та стягувачу.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 19 Закону України «По виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, тощо.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем оскаржувана постанова була надіслана лише через півтора місяці після звернення позивача, однак протягом цього часу позивач не був позбавлений права ознайомитися із матеріалами виконавчого провадження та зняти копії документів і, зокрема, оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також, суд звертає увагу на те, що в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

При цьому відповідно до ч.1 ст. 80 учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом, а відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання, зокрема, про витребування доказів, а відтак відсутність оскаржуваної постанови у позивача не перешкоджає йому вчасно звернутися до суду із даним позовом.

Суд зазначає, що початок перебігу строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд звертає увагу позивачів на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обовязків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є обєктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980, «Голдер проти Сполученого Королівства» рішення від 21.02.1975).

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, саме лише посилання позивача на те, що йому лише зараз стало відомо про порушення його прав, без зазначення обставин, що свідчать про об'єктивну неможливість дізнатись про факти такого порушення раніше, не свідчить про пропуск позивачем строків звернення до суду з поважних причин.

Суд також звертає увагу на інший недолік позову, що полягає у наступному.

Частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідачів позивач до позовної заяви не приєднав.

Положення частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки звертаючись до суду позивач не реалізує будь-яких владних управлінських функцій по відношенню до відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до вимог ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву

Тому, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачами строку звернення до суду або надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з даним позовом в межах строку, встановленого КАС України; надати копію позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до вимог ст. 161 КАС України.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Пухівської сільської ради Броварського району до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання незаконної та скасування постанови.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.