
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
п р о в і д м о в у у в і д к р и т т і п р о в а д ж е н н я у с п р а в і
10 січня 2019 року Справа № 926/42/19
Суддя Тинок Олександр Сергійович, розглянувши матеріали за позовом, де
позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
відповідачі Приватне мале підприємство «НІК ДЮР»
ОСОБА_3
про стягнення 754893,89 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося в Господарський суд Чернівецької області з позовною заявою до Приватного малого підприємства «НІК ДЮР» та ОСОБА_3 в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом по договору банківського обслуговування № Б/Н від 08.04.2011 року, яка виникла станом на 30.10.2018 року у розмірі 754893,89 грн.
Так, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Статтею 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Згідно статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Як вбачається зі змісту позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», останнє звернулося в господарський суд з позовною заявою до Приватного малого підприємства «НІК ДЮР» та ОСОБА_3, яка є фізичною особою.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, визначено саме право на звернення до господарського суду фізичних осіб, які не є підприємцями за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду (позивач, заявник), а не визначено їх як відповідача.
При цьому, статтею 48 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
До юрисдикції господарських судів відносяться, зокрема справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Водночас, відповідно до договору поруки № POR1413549233004 від 17.10.2014 року, який укладений для забезпечення виконання зобов'язання Приватного малого підприємства «НІК ДЮР» перед Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» поручителем є фізична особа ОСОБА_3, яка не є підприємцем, у зв'язку з чим остання не може набути статусу сторони (відповідача) у справі, що може розглядатися за правилами господарського судочинства.
Крім того, предметом спору за даним позовом є саме солідарне стягнення з Приватного малого підприємства «НІК ДЮР» та ОСОБА_3 заборгованості в сумі 754893,89 грн., що в свою чергу унеможливлює роз'єднання позовних вимог чи відкриття провадження у справі стосовно одного відповідача і відмови у відкритті провадження стосовно іншого відповідача.
Згідно з статтею 21 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Враховуючи вищезазначене, та те, що ОСОБА_3 є фізичною особою, тобто склад учасників спору не відповідає нормам Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Приватного малого підприємства «НІК ДЮР» та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 754893,89 грн. не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Частинами 2, 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.
Аналогічна правова позиція висвітлена в пункті 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року.
Таким чином, з огляду на зазначене, суд констатує, що позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Приватного малого підприємства «НІК ДЮР» та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 754893,89 грн. підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 175, статтями 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, бкд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до Приватного малого підприємства «НІК ДЮР» (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Богдана Хмельницького, буд. 19А, код ЄДРПОУ 14263766) та ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) про солідарне стягнення заборгованості за договором № Б/Н від 08.04.2011 року в розмірі 754893,89 грн.
2. Повернути позовну заяву від 08.11.2018 року та додані до неї документи Акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, бкд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570). Адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800.
3. Повний текст ухвали складено та підписано 10 січня 2019 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя О.С. Тинок
Судове рішення № 79086096, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 10.01.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 926/42/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: