Рішення № 79086033, 27.12.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2018 Справа № 917/635/18

за позовною заявою Заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури (37400, Полтавська область, м. Гребінка, вул. Магістральна, 16 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, 36039, м. Полтава, вул. Уютна, 23

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гребінкаторф”, 37412, Полтавська область, Гребінківський район, с. Мар’янівка, вул. Степова, 1

про стягнення 593 226,00 грн. в відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва за наслідками зміни цільового призначення земельної ділянки площею 24,9028 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5320882800:00:001:1069, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №1567-СГ від 08.02.2017р., за яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у користування ТОВ “Гребінкаторф” для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов’язані з користуванням надрами на території Мар’янівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області за межами населених пунктів,

C у д д я ОСОБА_2

Секретар судового засідання Мацко Оксана Василівна

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 (див. протокол судового засідання);

від відповідача: ОСОБА_4 (див. протокол судового засідання);

від прокуратури: ОСОБА_5 (див. протокол судового засідання).

27.12.2018 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, долучено їх до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 29.11.2018 року в порядку ст. 216 ГПК України з огляду на клопотання прокуратури про долучення до матеріалів справи доказів порушення провадження у справі № 440/4126/18 за позовом про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 7152-СГ від 23.10.2018 року.

Суть спору: розглядається позовна заява Заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гребінкаторф”, с. Мар’янівка, про стягнення 593 226,00 грн. в відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва за наслідками зміни цільового призначення земельної ділянки площею 24,9028 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5320882800:00:001:1069, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №1567-СГ від 08.02.2017р., за яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у користування ТОВ “Гребінкаторф” для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов’язані з користуванням надрами на території Мар’янівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Прокуратура наполягає на позовних вимогах, стверджуючи про те, що земельна ділянка площею 24,9028 га, кадастровий номер 5320882800:00:001:1069, була вилучена із сільськогосподарського обігу шляхом зміни цільового призначення, обов’язок відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 593 226,00 грн., встановлений наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 1567-СГ від 08.02.2017 р. відповідач добровільно не виконав, а тому вказаний розмір відшкодувань має бути стягнутий в судовому порядку. Крім того, у запереченнях № 05/2-вих18 від 27.12.2018 р. прокуратура наголошує на недопустимості прийняття судом до уваги доказів, що подані позивачем разом з клопотанням про приєднання доказів № 1301 від 01.11.2018 р. (вх. № 10202 від 01.11.2018 р.).

Позивачем подано до суду належним чином засвідчену копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 7152-СГ від 23.10.2018 р. «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08.02.2017 р. № 1567-СГ».

З посиланням на прийняття ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вказаного наказу відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів в відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва за наслідками зміни цільового призначення земельної ділянки, а факт прийняття позивачем вищезазначеного наказу не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмета спору, в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі судом відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокуратури, оцінивши надані докази, суд

в с т а н о в и в:

Частинами 1, 3 та 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» закріплено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Заступником керівника Лубенської місцевої прокуратури попередньо повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про звернення до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гребінкаторф” 593 226,00 грн. в відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва за наслідками зміни цільового призначення земельної ділянки площею 24,9028 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (лист № 01/01-5005вих18 від 13.04.2018 р., а.с. 64).

Відповідно до ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а також додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Зазначені повноваження у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі реалізуються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) (п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15).

З посиланням на вказані норми чинного законодавства першим заступником керівника Миргородської місцевої прокуратури у позовній заяві вірно зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме – Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

При цьому, прокуратурою вказано на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області до теперішнього часу не вжито жодних заходів по відшкодуванню втрат сільськогосподарського виробництва у зв’язку з використанням ТОВ “Гребінкаторф” земельної ділянки площею 24,9028 га, кадастровий номер 5320882800:00:001:1069, в сумі 593 226,00 грн.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Обґрунтовуючи позов прокурор посилається на положення ст. 13 Конституції України, відповідно до якого земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

З огляду на викладене, враховуючи, що незаконне використання земельних ділянок (без правовстановлюючих документів на них) порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, прокурором у позові належним чином обґрунтовано порушення зазначених інтересів держави та підстави представництва останніх у суді, з урахуванням чого судом позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

10.12.2014 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гребінкаторф” звернулось до Головного управління Держземагенства у Полтавській області (правонаступником якого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області) з клопотанням № 1/8-12/14 (а.с. 44) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 24,9 га для дослідно-промислової розробки торфу ділянки Мар’янівського родовища в оренду за межами населеного пункту на території Мар’янівської сільської ради Гребінківського району.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 2151/0/75-15-СГ від 05.10.2015 р. (а.с. 46) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гребінкаторф” надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 24,90 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами (для дослідно-промислової розробки торфу ділянки Мар’янівка Мар’янівського родовища) на території Мар’янівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Також пунктом 3 вказаного наказу зобов’язано ТОВ «Гребінкаторф» в двомісячний термін після затвердження проекту землеустрою відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 593 226,00 грн.

Несплата вищевказаних коштів стала підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гребінкаторф» 593 226,00 грн. в відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва за наслідками зміни цільового призначення земельної ділянки площею 24,9028 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5320882800:00:001:1069, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №1567-СГ від 08.02.2017р., за яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у користування ТОВ “Гребінкаторф” для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов’язані з користуванням надрами на території Мар’янівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 23 Земельного кодексу України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Земельним кодексом України передбачено підстави відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у випадку надання відповідних земельних ділянок для потреб, не пов'язаних із таким виробництвом.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування та облаштування родовища.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

З огляду на положення зазначених норм законодавства, відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як особливого національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Головною ознакою, за якою слід вважати наявними втрати сільськогосподарського виробництва, є втрачання сільськогосподарськими угіддями своєї функції головного засобу виробництва у сільському господарстві та їх вибуття з господарського обігу, що і відбувається у випадку вилучення земель.

Однак, всупереч зазначеним вимогам, Лубенською місцевою прокуратурою не надано доказів на підтвердження переведення земельної ділянки площею 24,9028 га, кадастровий номер 5320882800:00:001:1069, із земель сільськогосподарського призначення, до іншої категорії земель.

Натомість, в матеріалах справи міститься витяг з Державного земельного кадастру № НВ-5307865722018 (а.с. 128) про земельну ділянку площею 24,9028 га, кадастровий номер 5320882800:00:001:1069, що знаходиться на території Мар’янівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, відповідно до якого станом на 25.09.2018 року вказана земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення – 17.00 Землі резервного фонду (землі, створені органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у процесі приватизації сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій).

Окрім цього, наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 2461-СГ від 04.04.2018 р. (а.с. 202) було передано Гребінківській міській раді Полтавської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 442,6988 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Гребінківської міської об’єднаної територіальної громади Гребінківського району Полтавської області, до складу яких, зокрема, входить земельна ділянка площею 24,9028 га, кадастровий номер 5320882800:00:001:1069. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки, згідно з Актом приймання передачі земельних ділянок, доданим до наказу № 2461-СГ від 04.04.2018 р. (а.с. 203-204), – 17.00 Землі резервного фонду (землі, створені органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у процесі приватизації сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій).

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується факт вилучення земельної ділянки площею 24,9028 га, кадастровий номер 5320882800:00:001:1069, для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, що є обов’язковою умовою застосування положень Земельного кодексу України в частині відшкодування землекористувачем втрат сільськогосподарського виробництва.

Також судом встановлено, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08.02.2017 р. № 1567-СГ, яким зобов’язано ТОВ «Гребінкаторф» відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 593 226,00 грн., визнано таким, що втратив чинність, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 7152-СГ від 23.10.2018 р. (а.с. 172). Доказів в спростування чинності останнього прокуратурою не надано.

У своїх поясненнях прокурор наголошує на недопустимості прийняття судом до уваги доказу, що поданий позивачем разом з клопотанням про приєднання доказів № 1301 від 01.11.2018 р. (вх. № 10202 від 01.11.2018 р.), а саме – наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 7152-СГ від 23.10.2018 р. «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08.02.2017 р. № 1567-СГ».

Судом дані твердження прокуратури не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Таким чином, господарське процесуальне законодавство не містить імперативних норм щодо обов’язку сторін подавати до суду всі докази у справі разом з поданням позовної заяви чи відзиву на неї.

Крім того, статтею 166 Господарського процесуального кодексу України врегульовано порядок подання позивачем відповіді на відзив.

Згідно з ч. 4 вказаної статті відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

З огляду на положення вказаних норм сторони наділені правом подачі доказів у справі разом з позовною заявою, відзивом на неї, іншими документами у випадках, встановлених господарським процесуальним законодавством України, а також клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що наказ № 7152-СГ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08.02.2017 р. № 1567-СГ» прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області лише 23.10.2018 року, судом визнано поважною причину пропуску встановленого строку на подання доказів у справі та долучено до матеріалів справи копію вказаного наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи, що прокуратурою не доведено наявність правових підстав для покладення на відповідача обов’язку з відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва за наслідками зміни цільового призначення земельної ділянки площею 24,9028 га, кадастровий номер 5320882800:00:001:1069, позовні вимоги в даній справі задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повний текст рішення складено 10.01.2019 р.

Суддя Г.І. Бунякіна

Примітка:

1. Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 241 ГПК України.

2. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 256 ГПК України.