Рішення № 79085932, 27.12.2018, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2230/18

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Ольшанченко В.І.

судді: Присяжнюк О.О. , Чистякова І.О.

за участю секретаря судового засідання Чкан Д.В.

та представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 18.10.2018), ОСОБА_2 (довіреність від 18.10.2018),

3-ї особи – не з’явився;

відповідача – ОСОБА_3 (довіреність від 01.08.2018), ОСОБА_4 (31.07.2018),

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (м. Харків) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України (м. Київ) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (м. Харків) про стягнення 267350992,16 грн, ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Харківобленерго» (надалі - позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву, в якій просить стягнути на свою користь з Комунального підприємства «Харківводоканал» (надалі – відповідач) 267350992,16 грн, з яких: вартість електричної енергії в розмірі 226803614,95 грн (тарифна складова - 189003012,46 грн та ПДВ 20% - 37800602,49 грн), пеня в розмірі 19842143,47 грн та 8211872,95 грн, інфляційні витрати в розмірі 9010876,11 грн і 3% річних в розмірі 3482484,68 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором №1.01 про постачання електричної енергії від 03.01.2008 щодо проведення розрахунків за спожиту електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2018 була прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі.

Цією ухвалою вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11.09.2018 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі Фонду державного майна України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, посилаючись на те, що у випадку прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову по даній справі держава може не отримати значну частину прибутку у вигляді дивідендів від діяльності підприємства позивача, оскільки 65% акцій підприємства позивача у даній справі належить державі, управління якими здійснює Фонд державного майна України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2018 залучено до участі в справі Фонд державного майна України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та інтереси Фонду державного майна України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити позивачу повністю, посилаючись на те, що при підрахунку вартості спожитої електричної енергії (втрати електричної енергії) не були враховані факти наявності сторонніх підключень в точках приєднання КП «Харківводоканал», що призвело до порушень п. 6.23, п. 6.28 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), які зафіксовано актами про порушення. Від підпису акту від 14.06.2018 представники позивача відмовилися, своїх зауважень не внесли. Отже, відповідач вважає, що проведені розрахунки спожитої електричної енергії були здійснені без перевірки правильності розрахунку технологічних втрат електричної енергії КП «Харківводоканал» у відповідності до вимог п. 6.23.1.2, п. 6.28 ПКЕЕ, що безпосередньо входить в предмет доказування у даній справі. Також відповідач вказує, що позивачем було неправомірно застосовано тариф за 2 класом споживача, при визначенні вартості спожитої відповідачем електричної енергії без врахування положень підпункту 4 п. 3.1 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, який відносить КП «Харківводоканал» до споживачів 1 класу «незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу», які визначені додатком №3.1 до договору №1.01.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти викладеного у відзиві та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив АТ «Харківобленерго», в яких заперечує проти викладених у відповіді на відзив доводів позивача, вважає висновки позивача необґрунтованими та безпідставними, а також такими, що не спростовують викладені у відзиві обставини.

Разом із відзивом на позовну заяву відповідач надав клопотання про призначення експертизи, в якому просить призначити у цій справі комплексні судові електротехнічну та економічну експертизи, проведення якої доручити судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. ОСОБА_5, покласти на нього витрати по оплаті вартості проведення експертизи, а провадження у справі №922/2230/18 зупинити до закінчення проведення призначеної комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи.

У клопотанні відповідач запропонував питання, які просить поставити на вирішення судових експертів, а саме просить на вирішення судових експертів поставити наступні питання:

1) Чи правильно визначений AT «Харківобленерго» обсяг та вартість технологічних втрат електричної енергії по всім точкам приєднання за період липень 2017 року - квітень 2018 року за договором №1.01?

2) Чи правильно були розподілені АК «Харківобленерго» технологічні втрати електричної енергії між КП «Харківводоканал» та іншими споживачами електричної енергії за всіма точками приєднання, у відповідності до положень п. 6.28 Правил користування електричною енергією?

3) Чи відповідає фактична схема підключень всіх точок приєднання КП «Харківводоканал» додаткам №№3.3, 8, 11 до договору №1.01?;

4) Чи було дотримано позивачем вимоги п. 6.23.1.2 Правил користування електричною енергією при розрахунку вартості спожитої відповідачем електричної енергії, яка була пред'явлена до сплати у рахунках за липень 2017 року - квітень 2018 року за договором №1.01?

5) Чи збільшило КП «Харківводоканал» у спірний період року обсяг річного споживання електричної енергії більш ніж у тричі порівняно з 2008 роком?

6) Чи ввело КП «Харківводоканал» нові виробничі потужності після 2008 року?

7) Чи споживає КП «Харківводоканал» щомісячно понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва, починаючи з липня 2017 року по квітень 2018 року?

8) До якого класу споживачів відноситься КП «Харківводоканал»?

9) Чи є з урахуванням відповідей на попередні питання надані АТ «Харківобленерго» рахунки, пред'явлені до сплати КП «Харківводоканал» за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень 2018 року, вірними в розумінні п. 10 додатку №2 до договору №1.01?

Позивач у запереченні на клопотання відповідача про призначення судової експертизи просить відмовити у його задоволенні.

12.10.2018 відповідач надав уточнення до клопотання про призначення експертизи, в якому, для уникнення неоднозначного тлумачення відповідей на питання, що були запропоновані у клопотанні про призначення експертизи, вважає за необхідне запропонувати викласти питання до експертів таким чином: «Чи відповідала юридична особа КП «Харківводоканал» ЄДРПОУ 03361715 (до перейменування КПКГ «Харківвкомуночиствод») критеріям 1 класу споживачів електричної енергії у період з липня 2017 р. по квітень 2018 р. згідно з вимогами підпункту 4 пункту 3.1 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого Постановою НКРЕ від 13.08.1998 (зі змінами та доповненнями?».

16.10.2018 відповідач надав клопотання про призначення колегіального розгляду справи №922/2230/18, у зв'язку зі складністю цієї справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2018 задоволено клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи та для розгляду справи №922/2230/18 вирішено призначити судову колегію.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.10.2018 для розгляду справи №922/2230/18 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Байбак О.І., судді - Присяжнюк О.О., Чистякова І.О.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №682/2018 від 18.10.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/2230/18, у зв’язку із закінченням терміну повноважень головуючого судді Байбака О.І.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями від 18.10.2018 справу №922/2230/18 передано для розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ольшанченко В.І., судді - Присяжнюк О.О., Чистякова І.О.

Ухвалою суду від 22.10.2018 було повідомлено учасників справи про повторне проведення підготовчого провадження, у зв'язку зі зміною складу суду, та про призначення підготовчого засідання на 07.11.2018 об 11:00 год.

07.11.2018 ухвалою Господарського суду Харківської області було повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 28.11.2018 об 11:00 год.

26.11.2018 відповідач надав уточнення до клопотання про призначення експертизи, в якому просить: не брати до уваги попереднє уточнення до клопотання; клопотання про призначення експертизи задовольнити; покласти на нього витрати по оплаті вартості проведення експертизи і зупинити провадження у справі №922/2230/18 до закінчення проведення призначеної комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи.

У цьому уточненні відповідач просить на розгляд експертів поставити 5 питань, а саме:

1) Чи правильно визначений AT «Харківобленерго» обсяг та вартість технологічних втрат електричної енергії по всім точкам приєднання за період липень 2017 р. - квітень 2018 р. за договором №1.01?

2) Чи правильно були розподілені АК «Харківобленерго» технологічні втрати електричної енергії між КП «Харківводоканал» та іншими споживачами електричної енергії за всіма точками приєднання, у відповідності до положень п. 6.28 Правил користування електричною енергією?

3) Чи відповідає фактична схема підключень всіх точок приєднання КП «Харківводоканал» додаткам №3.3, 8, 11 до договору №1.01?;

4) Чи було дотримано позивачем вимоги п. 6.23.1.2 Правил користування електричною енергією при розрахунку вартості спожитої відповідачем електричної енергії, яка була пред'явлена до сплати у рахунках за липень 2017 р. - квітень 2018 р. за договором №1.01?

5) Чи відповідала юридична особа КП «Харківводоканал» ЄДРПОУ 03361715 (до перейменування КПКГ «Харківкомуночиствод») критеріям 1 класу споживачів електричної енергії у період з липня 2017 р. по квітень 2018 р. згідно з вимогами підпункту 4 пункту 3.1. Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕ від 13.08.1998 (зі змінами та доповненнями)?

Надані відповідачем клопотання про призначення у справі комплексних судових електротехнічної та економічної експертиз і уточнень до нього, відхилені ухвалою суду від 28.11.2018, оскільки запропоновані відповідачем для вирішення судовим експертом питання не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

28.11.2018 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.12.2018 об 11:00 год.

Позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експертного дослідження №47/214/2018 від 27.11.2018, в якому також просить визнати поважною причиною неподання цього висновку. Однак, до клопотання додав висновок експертного дослідження №44/214/2018 від 27.11.2018.

Розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи висновку експерта експертного дослідження №47/214/2018 від 27.11.2018, суд протокольною ухвалою від 06.12.2018 задовольнив його як клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експертного дослідження №44/214/2018 від 27.11.2018.

Відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи висновку судової комісійної електротехнічної експертизи №2021 від 26.02.2018 у межах справи №922/4198/17.

Протокольною ухвалою від 06.12.2018 задоволено клопотання відповідача про долучення висновку судової комісійної електротехнічної експертизи №2021 від 26.02.2018 до матеріалів справи.

Також відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи висновку комісійного електротехнічного експертного дослідження №15300/15835 від 13.07.2018 у межах справи №922/4199/17.

Клопотання відповідача про долучення висновку комісійного електротехнічного експертного дослідження №15300/15835 від 13.07.2018 до матеріалів справи було задоволено протокольною ухвалою від 06.12.2018.

Крім того відповідач надав клопотання про долучення копії постанови Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/741/16 до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 06.12.2018 відхилено клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії постанови Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/741/16, оскільки вона неналежним чином засвідчена та не є преюдиціальним доказом.

До того ж відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 по справі №922/4198/17 та про звільнення його від доказування обставин, пов'язаних із віднесенням підприємства до споживачів 1 класу в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України, що мають преюдиціальне значення.

Клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 по справі №922/4198/17 та про звільнення його від доказування обставин, пов'язаних із віднесенням підприємства до споживачів 1 класу в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України, що мають преюдиціальне значення, відхилено протокольною ухвалою від 06.12.2018 повністю.

06.12.2018 в судовому засіданні була оголошена перерва до 26.12.2018 о 16:00 год.

26.12.2018 в судовому засіданні були оголошені перерви до 27.12.2018 о 09:30 год та до 15:00 год цього ж дня.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча третя особа була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

03.01.2008 між Акціонерною компанією «Харківобленерго» (постачальником) та Комунальним підприємством каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» (споживачем) було укладено договір №1.01 на постачання електричної енергії (надалі – договір №1), за яким постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 «Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію» до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1 договору №1 під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричної енергії (далі – ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (далі – ПУЕ), іншими нормативними документами. В разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов’язуються до внесення до договору змін керуватися вимогами цих нормативних документів.

Пунктами 2.3.3, 2.3.4 договору №1 встановлено обов’язки споживача: своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 «Порядок розрахунків» (ч. 2 п. 10.2 ПКЕЕ);

здійснювати протягом перших 3 днів поточного розрахункового періоду платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу (якщо споживач має погоджену у встановленому порядку екологічну та/або аварійну броню електропостачання);

обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні визначається відповідно до даних складеного акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача;

у разі використання споживачем зарезервованого обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні, постачальником здійснюється перерахунок його вартості відповідно до тарифів, які діяли в період використання зарезервованого обсягу електричної енергії (п. 6.9 ПКЕЕ).

Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та споживача згідно вимог ПКЕЕ та додатком №4а «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно з п. 9.4 вказаного договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2008. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Таким чином, договір №1 є діючим, що не заперечується представниками сторін.

Пунктом 1 додатку №2 «Порядок розрахунків» до договору розрахунковий період сторонами встановлено з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.

Остаточний розрахунок вартості електричної енергії здійснюється також розрахунковим шляхом, що полягає, зокрема, у застосуванні тарифного класу (1 чи 2) у відповідності до «Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги», затвердженого постановою НКРЕ №1052 від 13.08.1998.

Відповідно до п. 5 додатку №2 до договору №1 остаточний розрахунок споживача за спожиту електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 про використану електричну енергію, який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів. Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО «Харківенергозбут» рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

В разі неявки споживача для отримання рахунків постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунки вважаються отриманими з дня їх відправлення.

Згідно з п. 6 додатку №2 договору №1 у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним договором нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до п. 10 додатку №2 до договору №1 у випадку неправильного розрахунку сум, що підлягають оплаті споживачем (тобто нарахування надмірних сум або, навпаки, не нарахування сум, які споживач повинен оплачувати у відповідності до цього договору або нормативних документів), постачальник проводить перерахунок за весь період неправильного нарахування та відображає його в рахунку, який споживач отримує в відповідному розрахунковому відділі компанії до 6 числа наступного за розрахунковим місяця та сплачує у порядку, визначеному п. 5 цього додатку.

Рішенням ХІІ сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №577/11 Комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» було перейменовано у Комунальне підприємство «Харківводоканал».

Позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі, поставивши відповідачу електричну енергію в період з липня 2017 року по квітень 2018 року, що підтверджується матеріалами справи. Загальна сума поставленої за вказаний період електроенергії становить на думку позивача 445157890,16 грн.

Відповідач частково оплатив спожиту електроенергію в сумі 218354275,21 грн., що підтверджується матеріалами справи, посилаючись на те, що позивачем зроблено неправильний розрахунок грошового зобов’язання внаслідок неправильного застосування класу споживання.

Внаслідок чого виникла прострочена заборгованість в сумі 226803614,95 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (надалі – ГК) господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

В ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі – ЦК) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3 статті 714 ЦК визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».

Статтями 627, 628 ЦК встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі п. 6 додатку №2 до договору №1 позивач нарахував відповідачу пеню за період з 12.08.2017 по 19.06.2018 в сумі 28054016,42 грн, інфляційні за період з вересня 2017 року по червень 2018 року в сумі 9010876,11 грн, 3% річних за період з 12.08.2017 по 19.06.2018 в сумі 3482484,68 грн.

Як свідчать матеріали справи, строк виконання грошового зобов'язання з оплати вартості спожитої відповідачем електричної енергії узгоджений обома сторонами у п. 5 додатку №2 Порядок розрахунків до договору №1.

Водночас, відповідно до п. 10 додатку №2 вказаного договору у випадках неправильного розрахунку сум, що підлягають оплаті споживачем (тобто нарахування надмірних сум, або, навпаки, ненарахування сум, які споживач повинен оплачувати у відповідності до даного договору або нормативних документів), постачальник проводить перерахунок за весь період неправильного нарахування та відображає його в рахунку, який споживач отримує в відповідному розрахунковому відділі компанії до 6 числа наступного за розрахунковим місяця та лише тоді сплачує його у порядку визначеному пунктом 5 додатку №2 до договору №1.

Отже, в наведених положеннях договору сторони досягли згоди щодо настання у відповідача обов'язку по сплаті вартості електричної енергії лише після пред'явлення постачальником (позивачем) виставленого у відповідності до нормативно-правових актів та положень договору рахунку.

Тобто виникненню зобов'язання споживача з оплати спожитої товарної продукції має передувати виконання позивачем зобов'язання з виставлення рахунків з правильним розрахунком вартості електричної енергії.

При укладенні договору №1 для визначення класу напруги споживача сторони керувалися приписами п. 4 постанови НКРЕ від 13.08.1998 №1052 щодо затвердження «Порядку визначення класів споживачів, диференційованих за ступенями напруги», в редакції від 30.06.2005, відповідно до якого споживачу встановлювалися різні класи окремо по кожній точці продажу електричної енергії залежно від встановлених на них ступенях напруги.

Одночасно в п. 2.1 договору №1 сторони передбачили, що в разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов'язуються до внесення до договору відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів.

Постановою НКРЕ №1110 від 30.06.2011 були внесені зміни до «Порядку визначення класів споживачів електричної енергії» та розширено перелік випадків віднесення суб'єкта до споживачів 1 класу, а саме: п. 3.1 Порядку доповнено підпунктом 4 такого змісту: «до 1 класу відносяться споживачі, які: є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу».

Рішенням Харківської міської ради від 12.01.2011 №132/11 «Про реорганізацію шляхом приєднання Комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» до Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» у 2011 році розпочався процес реорганізації КП «ВТП «Вода», внаслідок якого все майно (в тому числі виробничі потужності), що належало Комунальному підприємству «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» перейшло у власність відповідача.

Згідно з п. 3.2 Статуту КП «Харківводоканал» предметом діяльності КП «Харківводоканал» є: видобування, виробництво, збір, очищення, подача, постачання, транспортування, розподіл та реалізація питної води; розподілення питної та непитної води для промислових потреб, населенню, тощо; приймання, збирання, відведення, транспортування та повне біологічне очищення стічних вод, знезараження та скид біологічно очищеної води в водні об'єкти.

Вказане, відповідно до Класифікатору видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530), відноситься до процесу промислового виробництва у відповідності до секції E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами».

Досліджуючи питання відповідності підприємства відповідача критеріям споживачів 1 класу, враховуючи також заперечення відповідача щодо правильності застосованого тарифу, колегія суддів бере до уваги також наявні в матеріалах справи висновки експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. ОСОБА_5 Міністерства юстиції України №2021 від 26.02.2018 та №15300/15835 від 13.07.2018 по справах №922/4198/17 та №922/4199/17, відповідно в яких експерти встановили та засвідчили, що КП «Харківводоканал» (до перейменування комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод») з 31.12.2011 ввело нові виробничі потужності, які наразі використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме - для надання послуг з централізованого водопостачання централізованого водовідведення. У порівнянні з обсягом річного споживання електричної енергії за 2008 рік у кількості 65313209 кВт/год, у продовж періоду 2014 - 2017 років комунальне підприємство «Харківводоканал» щорічно споживало обсяги електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком. КП «Харківводоканал» дійсно споживало електричну енергію, за договорами про постачання електричної енергії від 07.05.2004 №4 та від 03.01.2008 №1, в щомісячному обсязі понад 20 млн. кВт/год на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення, починаючи з січня 2014 року по жовтень 2017 року.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК) висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оцінивши в порядку ст. 86 ГПК наданий АТ «Харківобленерго» висновок експертів Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.11.2018 №44/214/2018, суд не приймає його до уваги як належний та достовірний доказ.

Відповідно до ст. 76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 78 ГПК достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Висновок експертів Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.11.2018 №44/214/2018 таким вимогам процесуального законодавства не відповідає, оскільки як убачається з договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 №4 та від 03.01.2008 №1 з додатковими угодами до них, зокрема, від 22.04.2009 і від 01.02.2012 до договору №4, та від 01.10.2011 №29, від 01.11.2011 №30, від 14.02.2012 і від 29.02.2012 до договору №1, а також баланси КП КГ «Харківкомуночиствод» станом на 30.09.2011 і 31.12.2011 та КП «ВТП «Вода» станом на 28.10.2011, КП КГ «Харківкомуночиствод» (після перейменування - КП «Харківводоканал») у 2008 році було споживачем електричної енергії лише за договором №4, а споживачем за договором №1 стало лише з 01.11.2011, тобто після проведення реорганізації та приєднання КП «ВТП «Вода» до відповідача.

Натомість, як вбачається з поставлених на вирішення експертів питань та тексту вказаного висновку, беручи до уваги введення відповідачем нових виробничих потужностей та при порівнянні обсягів його електроспоживання у 2008 році та у період 2014 - 2017 роки, експерти помилково враховували обсяги електроспоживання іншої юридичної особи, яку лише у 2011 році приєднали до відповідача (КП «ВТП «Вода»), що призвело до постановлення експертами хибних висновків в частині невідповідності КП «Харківводоканал» критеріям споживачів 1 класу в розумінні пп. 4 п. 3.1 «Порядку визначення класів споживачів».

Посилання позивача на те, що результати комплексної електротехнічної та економічної експертизи за матеріалами справи №922/4198/17 проводились в межах дослідження умов договору №4, в той час як предметом розгляду по даній справі є спір про стягнення коштів за договором №1, суд вважає безпідставним, оскільки зазначене спростовується безпосередньо самим текстом висновку №2021 від 26.02.2018, в якому досліджувалися технічні характеристики юридичної особи — КП «Харківводоканал» в цілому (в т.ч. і за договором №1), незалежно від джерел набуття збільшення обсягів електроспоживання та виробничих потужностей, як того і вимагає пп. 4 п. 3.1 Порядку визначення класів споживачів.

Отже, факт відповідності КП «Харківводоканал» критеріям споживачів 1 класу у спірний період (враховуючи, що з юридичної конструкції пп. 4 п. 3.1 «Порядку визначення класів споживачів» відповідність певному класу можна встановити тільки за результатами обсягів електроспоживання за відповідний календарний рік) підтверджений належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, які не спростовані позивачем.

У зв'язку з цим, позивачем було неправильно розраховано вартість електричної енергії у розумінні п. 10 додатку №2 до договору №1 та неправомірно застосовано 2 тарифний клас, що призвело до необґрунтованого збільшення вартості спожитої КП «Харківводоканал» електричної енергії, що зумовило виникнення зобов'язання позивача з пред'явлення рахунків за спірний період з правильним розрахунком вартості спожитої відповідачем електричної енергії.

Таким чином, 1 клас споживачів має застосовуватися до підприємства відповідача у цілому, а не за окремими договорами та незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 по справі №922/741/16.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає пред’явлені до сплати рахунки на оплату вартості електричної енергії за спірний період, на які посилається позивач як на підставу виникнення зобов'язання з їх оплати, неправильними та такими, що не встановлюють настання зобов’язання КП «Харківводоканал» щодо остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію у відповідності до п. 5 додатку №2 до договору №1, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за період з липня 2017 року по квітень 2018 року в сумі 226803614,95 грн.

Посилання позивача про встановлення класу напруги додатками №3.1 до договору №1 за кожною точкою приєднання окремо, суд вважає безпідставними, оскільки в додатках №3.1 до договору №1 визначений клас напруги кожної точки приєднання позивача залежно від встановленої на ній ступеню напруги кожної точки приєднання (менше чи більше 27,5 кВ), виходячи з положень підпункту 1 п. 3.1 Порядку, положеннями якого встановлено загальне правило визначення класу споживача, відповідно до якого споживачів 1 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище. При цьому, відповідно до п. 4 Порядку якщо споживач отримує електричну енергію за декількома точками продажу з різними класами відповідно до пункту 3 цього Порядку, йому встановлюються різні класи окремо по кожній точці продажу електричної енергії, що і було визначено сторонами в додатках №3.1 до договору №1.

Натомість, згідно з положеннями підпункту 4 п. 3.1 Порядку КП «Харківводоканал» належить до споживачів 1 класу незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу, які і визначено додатками №3.1.

При цьому, як вже було зазначено, в п. 2.1 договору №1 встановлено, що в разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов'язуються до внесення до договору відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів. В подальшому, постановою НКРЕ №1110 від 30.06.2011, були внесені зміни до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії та розширено перелік випадків віднесення суб'єкта до споживачів 1 класу, а саме: пункт 3.1 Порядку доповнено підпунктом 4 такого змісту: «до 1 класу відносяться споживачі, які: є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу» (які і визначені додатком №3.1 до договору).

Отже, у відповідності до умов п. 2.1 договору №1, ще до внесення відповідних змін до його положень, позивач був зобов’язаний застосувати положення постанови НКРЕ №1110 від 30.06.2011, які змінили умови договірних правовідносин в частині віднесення КП «Харківводоканал» до споживачів 1 класу.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем неправильно зроблений розрахунок вартості спожитої відповідачем електричної енергії, що викладено у рахунках за спірний період, а відтак позивачем невиконане зобов'язання за п. 10 додатку №2 до договору №1 в частині проведення перерахунку та пред'явлення до сплати рахунків із правильним розрахунком суми грошового зобов'язання КП «Харківводоканал».

У зв'язку з цим, суд приходить також до висновку про необхідність застосування положень ч. 1 ст. 613 ЦК, за якими кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Під бездіяльністю кредитора колегія суддів розуміє не приведення позивачем своїх рахунків на оплату спожитої енергії у відповідність із належним класом споживання, що є обов’язковим як в силу договору, так і в силу законодавства.

Отже, виникненню зобов'язання споживача з оплати спожитої товарної продукції має передувати виконання постачальником зобов'язання з виставлення рахунків з правильним розрахунком вартості електричної енергії чого позивачем зроблено не було, а тому строк виконання зобов'язання відповідача з оплати рахунків за період липень 2017 - квітень 2018 є таким, що не настав.

Необґрунтованими в зв’язку з цим є і позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних, пені та інфляційних втрат, як відповідальності за прострочення оплати, оскільки строк виконання основного зобов’язання не настав, а відтак відсутні і підстави для притягнення відповідача до відповідальності за його неналежне виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 по справі №922/4198/17.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК судовий збір належить покласти на позивача.

Керуючись статтями 174, 179, 193, 275 Господарського кодексу України, статтями 6, 525, 526, 530, 610, 611, 613, 627 - 629, 714 Цивільного кодексу України, статтями 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.01.2019 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.