Ухвала суду № 79085448, 10.01.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/11/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.01.2019 Справа № 908/20/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши заяву, підписаної 28.12.2018, Громадської організації «Національні Дружини-Запоріжжя» про забезпечення позову у справі № 908/20/19

за позовом: Громадської організації “Національні Дружини-Запоріжжя” (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 41662420)

до першого відповідача: Запорізької міської ради (проспект Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код 04053915)

до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ленд Дівелопмент” (проспект Соборний, буд. 111, офіс 204, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код 34748713)

про визнання недійсним договору оренди землі № 040926100471 від 03.03.2009 та застосування наслідків визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація “Національні Дружини-Запоріжжя” звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідачів: Запорізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ленд Дівелопмент”, підписаною 28.12.2018, з проханням: 1. Прийняти позовну заяву до розгляду. Відкрити провадження у судовій справі. 2. Визнати договір оренди землі № 040926100471 від 03.03.2009, укладений між Запорізькою міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ленд Дівелопмент” - недійсним з моменту укладення, а саме з 03.03.2009 року. 3. Застосувати наслідки визнання правочину недійсним та відновити становище, яке існувало до укладання недійсного договору оренди землі № 040926100471 від 03.03.2009 року, шляхом повернення із незаконного користування (права оренди) ТОВ “Ленд Дівелопмент” земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0349 до власності (володіння, користування, розпорядження) Територіальної громади міста ОСОБА_1. 4. Зобов'язати ТОВ “Ленд Дівелопмент” повернути з тимчасового користування (права оренди) земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0349 до власності (володіння, користування, розпорядження) Територіальної громади міста ОСОБА_1, в тому числі, шляхом підписання відповідного зворотного акту приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0349. 5. Судові витрати у повному обсязі покласти солідарно на Відповідачів.

ОСОБА_2 з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Розглянувши матеріали позовної заяви господарський суд визнав їх достатніми для прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 10.01.2019 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/20/19. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.02.2019 о 12 год. 30 хв.

Разом із матеріалами позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову.

У заяві позивач, відповідно до ст.ст. 136-139, 144 Господарського процесуального кодексу України, просить: 1. Прийняти заяву про забезпечення позову у справі до розгляду. Задовольнити її в повному обсязі. 2. Забезпечити позовні вимоги Громадської організації «Національні Дружини-Запоріжжя» до Запорізької міської ради та ТОВ «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ» шляхом: Зупинення дії договору оренди землі № 040926100471 від 03.03.2009 року, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент». Заборонити ТОВ «Ленд Дівелопмент» та іншим третім особам здійснювати господарську (підприємницьку) діяльність та іншу діяльність, в тому числі, проте не виключено, підготовчі роботи до будівництва - роботи з підготовки земельних ділянок, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведених земельних ділянок, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень; та самі будівельні роботи - роботи з виведення нових споруджень та будівель на земельній ділянці, що стосуються предмету спору до визначення статусу об'єкта нерухомого майна: Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 298813523101; Об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка; Кадастровий номер: 2310100000:05:009:0349; Опис об'єкта: Площа (га): 2.5856, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 17.04.2009, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: ЗРФ ДП "Центр ДЗК"; Цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу, а саме - до набрання рішення суду законної сили у заявленому спорі. 3. Заходи зустрічного забезпечення до позивача не застосовувати. 4. Винести ухвалу суду про забезпечення позовних вимог Громадської організації «Національні Дружини-Запоріжжя» до Запорізької міської ради та ТОВ «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ», з дотриманням відповідності процесуального документа вимогам до виконавчого документа, встановлених законом. 5. Примірники ухвали про забезпечення позову Громадської організації «Національні Дружини-Запоріжжя» до Запорізької міської ради та ТОВ «ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ» залежно від видів вжитих заходів для негайного виконання надіслати відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. 6. Судові витрати солідарно покласти на відповідачів.

Розглянувши заяву Громадської організації «Національні Дружини-Запоріжжя» про забезпечення позову у справі № 908/20/19, господарський суд зазначає наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині 1 статті 137 ГПК України передбачені такі заходи забезпечення позову як:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об’єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У частинах 9, 10 статті 137 ГПК України передбачено, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу. (ч. 9) Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов’язаних з предметом спору. (ч. 10)

ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу для забезпечення позову. В той же час, ст. 79 ГПК України передбачає подання достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

У заяві позивач, в обгрунутування підстав для забезпечення позову, посилається на недійсність оскаржуваного договору та на наслідки недійсності правочину. Вказує, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Також з відповіді Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області на адвокатський запит стало відомо про внесення даних про початок виконання підготовчих робіт на об'єкт: «Нове будівництво багатофункціонального торгово-розважального комплексу; Запорізька обл.; ОСОБА_1, перехрещення вул. Незалежної України/ вул.Лермонтова, Вознесенський район», замовник ТОВ «ЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ» за№ ЗП 010180791444 від 20.03.2018. Отже, виходячи з викладеного вище, позивач вважає, що наразі наявні об'єктивні побоювання з боку позивача, що відповідач - 2 маючи на меті надалі вести свою підприємницьку діяльність на спірній земельній ділянці, маючі на меті таки підготовлювати та будувати багатофункціональний торгово-розважальний комплекс, до розгляду судової справи по суті та набранням законної сили рішенням суду, беззворотно змінить земельну ділянку парку (скверу) ім. В. Яланського. Вже станом на дату подання позову та даної заяви про його забезпечення наявні незворотні події, такі як протиправна вирубка дерев у скверу (парку) імені ОСОБА_3, які повернути «до життя» вже не можливо. Наголошує, що ситуація щодо будівництва багатофункціонального торгово-розважального комплексу та використання земельної ділянки, що передана за спірним договором оренди, на якій розміщено парк ім. В. Яланського викликало суперечки та протиріччя серед мешканців територіальної громади міста ОСОБА_1. Виходячи з викладеного, заявник вважає, що до розгляду справи по суті, та до набрання рішення суду, в заявленому спорі, законної сили, слід вжити вказаних ним заходів забезпечення позову.

При цьому, позивач посилається на те, що забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти потенційно несумлінних дій відповідача. По-перше, факт незаконності, а отже, недійсності договору оренди землі №040926100471 від 03.03.2009 року, укладеного між Відповідачем - 1 та Відповідачем -2. По-друге, факт здійснення підготовчих робіт для будівництва багатофункціонального торгово-розважального центру на місці парку ім.. ОСОБА_4. Отже, вбачається прямий причино - наслідковий зв'язок між намірами та діями Відповідача - 2. По - третє, факт протесту Територіальної громади міста ОСОБА_1 проти будівництва ТРЦ, на земельній ділянці парку імені ОСОБА_4. По - четверте, факт настання негативних наслідків, у вигляді невиконання рішення суду та відсутності перспектив поновлення порушених прав позивача, у разі не застосування до відповідача засобів забезпечення позову.

Суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову, заявник, зокрема, посилається на обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі № 040926100471 від 03.03.2009 та застосування наслідків визнання правочину недійсним, однак, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обгрунутованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

До того ж, наведені позивачем доводи щодо незаконності договору та настання негативних наслідків, а також посилання на відповідь Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області на адвокатський запит не є достатніми підставами для задоволення відповідної заяви.

Заявником, також, не обґрунтовано нормативно можливість зупинення договору оренди землі в порядку забезпечення позову.

Необґрунтовано належним чином і заходу щодо заборони відповідачу 2 та іншим третім особам вчиняти певні дії.

Суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, вважає, що заявником не обґрунтовано достатньо та належним чином і не доведено належними та допустимими доказами розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

При цьому, суд враховує, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Доводи наведені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову, мають оціночний характер та підлягають з’ясуванню, оцінці та доведенню під час вирішення спору по суті, та однозначно не свідчать, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв’язку з вищевикладеним, на дату розгляду заяви про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для її задоволення.

У задоволенні заяви Громадської організації «Національні Дружини-Запоріжжя» про забезпечення позову слід відмовити.

Судовий збір за подання заяви відноситься на заявника.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Громадської організації «Національні Дружини-Запоріжжя» про забезпечення позову у справі № 908/20/19 шляхом зупинення дії договору оренди землі № 040926100471 від 03.03.2009 та заборони відповідачу-2 та іншим третім особам вчиняти певні дії – відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

ОСОБА_2 з ч. 8. ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову.

В ч. 1 ст. 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії цієї ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвалу складено та підписано 10.01.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян