Рішення № 79084993, 10.01.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2598/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді ДмитрукаВ.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся з позовом до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (Рожищенське ОУПФУ Волинської області) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії від 06.09.2018 №4503/02-40-19 та зобов'язати призначити пільгову пенсію за віком на підставі пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Рожищенського ОУПФУ Волинської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, мати дитини-інваліда ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, дружина позивача) не заперечувала проти призначення дострокової пенсії позивачу, як батьку дитини-інваліда, про що подала відповідну заяву до Рожищенського ОУПФУ Волинської області. Однак рішенням від 06.09.2018 №4503/02-40-19 відповідач відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії у зв'язку з тим, що його дружина ОСОБА_2 як мати інваліда з дитинства, отримує пенсію по інвалідності з 08.08.2005, тому ОСОБА_1 немає права на даний вид пенсії.

Позивач вважає дане рішення відповідача незаконним, оскільки ОСОБА_2 не отримує пільгової пенсії, як мати дитини-інваліда та не використала право на дострокове призначення пенсії з підстав, зазначених в пункті 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а оформила свою пенсію по інвалідності від загального захворювання. З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Відповідно до ухвали судді від 12.12.2018 розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов заперечив з тих підстав, що відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Також представник відповідача зазначив, що у випадку якщо мати дитини з інвалідністю використала право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», батько права на призначення дострокової пенсії за віком немає. Таким чином, мати дитини з інвалідністю - ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності з 08.08.2005, отже в даному випадку у батька дитини з інвалідністю - ОСОБА_1 відсутнє право на призначення дострокової пенсії згідно пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 інваліда підгрупи «А» з дитинства, що підтверджується медичним висновком №2-2874 від 15.09.2017, а також аналогічними висновками від 2003, 2008, 2013 років.

ОСОБА_1 звернувся до Рожищенського ОУПФУ Волинської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як батько дитини інваліда з дитинства, маючи страховий стаж 29 років 5 місяців 14 днів, після досягнення 55 років надавши всі необхідні документи для призначення пенсії.

За результатом розгляду його заяви відповідачем було прийнято 06.09.2018 рішення №4503/02-40-19 «Про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком». При цьому відмова ґрунтувалась на тому, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ять або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років, до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснюється батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Вказане рішення мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_2, мати інваліда з дитинства, отримує пенсію по інвалідності з 08.08.2005, то ОСОБА_1 немає права на даний вид пенсії.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають: жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років

Отже, матері надається право вибору особи, яка буде одержувати дострокову пенсію за віком: вона сама або батько дітей.

Відповідачем не заперечуються обставини, які надають право позивачу на призначення дострокової пенсії за віком, а саме наявність відповідного страхового стажу не менше 20 років, досягнення відповідного віку 55 років та здійснення позивачем виховання дитини-інваліда.

Згідно матеріалів справи, син позивача ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства, що підтверджується медичними висновками №82 від 17.10.2003, №86 від 17.10.2008, №14-2816 від 02.10.2013, та №2-2874 від 15.09.2017.

Підставою для відмови у призначенні пенсії стала та обставина, що мати дитини інваліда ОСОБА_2 одержує пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання з 08.08.2005 на термін довічно, а відтак використала своє право на призначення одного з видів пенсії до досягнення пенсійного віку.

Судом встановлено, що своє право на отримання пенсії із підстав, передбачених пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, мати дитини-інваліда не використала, надавши відмову від дострокової пенсії по догляду за дитиною-інвалідом до шестирічного віку сина ОСОБА_3 на користь позивача, який здійснював виховання останнього.

Крім того, як вбачається з довідки від 06.11.2018 №5444/02-20-21 ОСОБА_2 перебуває на обліку в Рожищенському ОУПФУ Волинської області та отримує не дострокову пенсію по догляду за дитиною-інвалідом до шестирічного віку, а по інвалідності на підставі загального захворювання ІІІ групи, що також підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0270425.

Абзацом 2 пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV визначено спеціальне суб'єктивне право батька, як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір'ю свого права на призначення дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства.

Аналогічний висновок, зазначений в постанові Верховного Суду України від 12.11.2013 №21-373а13.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачу протиправно було відмовлено у призначенні пенсії за віком як батькові дитини-інваліда відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 409 грн. 60 коп., сплачений відповідно до квитанції від 10.12.2018 №38.

Керуючись статтями 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії від 06.09.2018 №4503/02-40-19.

Зобов'язати Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком на підставі пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук