Ухвала суду № 79084909, 09.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

09 січня 2019 р. м. Вінниця Справа № 0240/3315/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про застосування заходів процесуального примусу у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 21.11.2018 р. та, в подальшому, відповідною повісткою, викликано в судове засідання в якості свідка ОСОБА_2.

09.01.2019 р. свідок в судове засідання не з'явився. До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою " за відмовою адресату".

Згідно частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.в

Вдповідно до положень частини першої статті 128 КАС України, у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Відтак, із урахуванням процитованих норм, вважається, що свідок ОСОБА_2 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, проте в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Отже, є необхідним застосувати заходи процесуального примусу.

Вирішуючи питання про застосування заходів процесуального примусу, суд виходить з наступного.

Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 145 КАС України).

Пунктами 1 частини першої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Отже законодавець встановив відповідальність у вигляді штрафу за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Визначаючись щодо наявності підстав для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, суд вказує на наступне.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, частиною першою статті 61 КАС України вказано, що учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.

Так, ухвалою суду від 21.11.2018 р., а також відповідною судовою повісткою, крім інших, викликано в судове засідання в якості свідка ОСОБА_2 В ухвалі зазначено, що свідок зобов'язаний з'явитись до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини. Роз'яснено, що у разі неможливості прибуття до суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.

Відповідний виклик отримано свідком, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому, в судове засідання призначене на 09.01.2019 р. ОСОБА_2 не з'явилась, про причини неявки не повідомила.

За таких обставин та враховуючи наведені вище норми, суд доходить висновку про необхідність застосування до ОСОБА_2 такого заходу процесуального примусу як штраф та стягнути з останньої в дохід Державного бюджету 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд зазначає, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1 921 гривню. Відтак, сума штрафу складає 576,30 грн.

Керуючись ст.ст. 65, 92 , 144, 149, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) штраф в розмірі 576,30 (п'ятсот сімдесят шість гривень 30 коп.) в дохід Державного бюджету .

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна