Рішення № 79084810, 09.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 р. Справа№0540/6635/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Карпенко А.В., за участю представника Позивача Черемісової О.А., представника Відповідача Ярової С.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови змінити призначення платежу та неврахування сум, зобов'язання провести в інтегрованій картці коригування сум,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Конті» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови змінити призначення платежу та неврахування сум, зобов'язання провести в інтегрованій картці коригування сум.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що загальними зборами акціонерів Позивача від 18.04.2014 року прийнято рішення щодо виплати дивідендів за результатами 2009 року (нерозподілений прибуток) та звітного 2013 року; наказом від 15.05.2014 року №180/11 на підставі рішення загальних зборів акціонерів визначено суму дивідендів до виплати кожному акціонеру та порядок їх виплати.

До 31.12.2014 року Позивач був платником консолідованого податку на прибуток згідно ст.152 Податкового кодексу України і здійснював сплату авансових внесків з податку на прибуток і авансових внесків при виплаті дивідендів відповідно до п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України. Платіжними дорученнями, в яких зазначено призначення платежу «*;125;25112243; авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів за результатами 2013 року» у період з 19.01.2015 по 24.02.2015 сплачено податок у розмірі 1 440 000,00 грн.

З 01.01.2015 року набула чинності нова редакція Податкового кодексу України, зокрема виключено статтю 152, а розрахунок авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів для Позивача мав бути розрахований за статтею 57.1-1, що призвело до помилкової сплати грошових зобов'язань у розмірі 1 440 000,00 грн.

За змістом ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки та збори (обов'язкові платежі) визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Зазначає, що фактично суми, які сплачені платіжними дорученнями: №4330 від 19.01.2015 р.; №4331 від 19.01.2015 р., №4332 від 19.01.2015 р., №4333 від 19.01.2015 р., №5069 від 24.02.2015 р., №5070 від 24.02.2015 р., №5071 від 24.02.2015 р., №5072 від 24.02.2015 р. та зараховані на єдиний казначейський рахунок не були авансовими внесками з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а є авансовими внесками з податку на прибуток.

Просить визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо відмови змінити призначення платежу та неврахування сум, які надійшли за платіжними дорученнями: №4330 від 19.01.2015 р. на суму 417055,84 грн., №4331 від 19.01.2015 р. на суму 156841,16 грн., №4332 від 19.01.2015 р. на суму 73195,34 грн., №4333 від 19.01.2015 р. на суму 18907,66 грн., №5069 від 24.02.2015 р. на суму 417055,84 грн., №5070 від 24.02.2015 р. на суму 156841,16 грн., №5071 від 24.02.2015 р. на суму 73195,34 грн., №5072 від 24.02.2015 р. на суму 18907,66 грн., як авансових внесків з податку на прибуток; зобов'язати провести в інтегрованій картці Позивача коригування сум, які надійшли за платіжними дорученнями: №4330 від 19.01.2015 р. на суму 417055,84 грн., №4331 від 19.01.2015 р. на суму 156841,16 грн., №4332 від 19.01.2015 р. на суму 73195,34 грн., №4333 від 19.01.2015 р. на суму 18907,66 грн., №5069 від 24.02.2015 р. на суму 417055,84 грн., №5070 від 24.02.2015 р. на суму 156841,16 грн., №5071 від 24.02.2015 р. на суму 73195,34 грн., №5072 від 24.02.2015 р. на суму 18907,66 грн. шляхом відображення їх як авансових внесків з податку на прибуток.

13 серпня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду (суддя Черникова А.О.) відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 6 вересня 2018 року.

6 вересня 2018 року відкладено розгляд справи до 4 жовтня 2018 року.

27 вересня 2018 року ухвалою суду (суддя Черникова А.О.) продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

22 жовтня 2018 року за результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Череповському Є.В.

23 жовтня 2018 року ухвалою суду справу №0540/6635/18-а прийнято до провадження судді Череповського Є.В.

22 листопада 2018 року Позивачем надані додаткові пояснення, в яких зазначено, що у зв'язку з тим, що відповідачем не надано відзив, то й не має спору в тому, що Позивач в 2015 році не був платником грошового зобов'язання з виплати авансового внеску при виплаті дивідендів. Враховуючи те, що Позивачем помилково сплачені суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, однак в силу вимог п.57.1-1.2 ст. 57 Податкового кодексу України вони не підлягають поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів), просить зобов'язати відповідача змінити призначення платежів.

20 грудня 2018 року ухвалою суду замінено Відповідача - Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької Дивізії, 114, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39406028).

Станом на час розгляду справи 09.01.2019 року відзив на адміністративний позов відповідачем не надано.

В судовому засіданні представник Позивача надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні пояснив, що чинне законодавство не передбачає можливість повернення платнику авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів або врахування цих сум як авансових внесків з податку на прибуток. Проти задоволення позовних вимог заперечив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Конті» (ідентифікаційний код 25112243), зареєстровано як юридична особа, про що 22.10.1997 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис, в стані припинення не перебуває. Згідно ст. 43 КАС України, здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

14 травня 2018 року Позивач листом №260/11/024 звернувся до Костянтинівської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області з проханням вважати суми, що надійшли за платіжними дорученнями: №4330 від 19.01.2015 р., №4331 від 19.01.2015 р., №4332 від 19.01.2015 р., №4333 від 19.01.2015 р., №5069 від 24.02.2015 р., №5070 від 24.02.2015 р., №5071 від 24.02.2015 р., №5072 від 24.02.2015 р. сумами сплати авансових внесків з податку на прибуток та провести відповідні коригування в інтегрованій картці платника. (а.с.31-34)

10 липня 2018 року Костянтинівською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області надано відповідь №248/10/05-14-07-13, в якій зазначено, що при сплаті податків в платіжному документі в полі «призначення платежу» вказується код виду сплати. Зарахування авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів за кодом «125» в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток за кодом «101» не передбачена. (а.с.35-36)

Факт сплати Приватним акціонерним товариством «Виробниче об'єднання «Конті» у період січень - лютий 2015 року авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів по результатам 2013 року на загальну суму 1 440 000,00 грн. не заперечується відповідачем, та підтверджуються наданими платіжними дорученнями, а саме:

№4330 від 19.01.2015 р. на суму 471055,84 грн. (в позовних вимогах невірно зазначено 417055,84 грн.), №5069 від 24.02.2015 р. на суму 471055,84 грн. (за Головний офіс м.Донецьк та Донецька фабрика);

№4331 від 19.01.2015 р. на суму 156841,16 грн., №5070 від 24.02.2015 р. на суму 156841,16 грн. (за Костянтинівську кондитерську фабрику (м.Костянтинівка),

№4332 від 19.01.2015 р. на суму 73195,34 грн., №5071 від 24.02.2015 р. на суму 73195,34 грн. (за Горлівську кондитерську фабрику (м.Горлівка),

№4333 від 19.01.2015 р. на суму 18907,66 грн., №5072 від 24.02.2015 р. на суму 18907,66 грн. (за Фабрику фасовки кондитерських виробів).

Позивач вважає ці суми помилково сплаченими, у зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача змінити призначення платежів та здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків шляхом відображення їх як авансових внесків з податку на прибуток.

Згідно пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

З 01.01.2015 року Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.14 р. №71-VIII доповнено ст. 57 Податкового кодексу України пунктом 57.1-1, який врегулював правовідносини, пов'язані із порядком нарахування, сплати та подальшого обліку авансових внесків при виплаті дивідендів.

Зокрема, згідно пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобо'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому, у разі, якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Особливістю змін, що фактично й стало підставою виникнення спору, є норма абзацу п'ятого підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якого сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

З 01.01.2017 року відповідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, у пункті 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України у підпункті 57.1-1.2:

- абзац четвертий викладено в такій редакції: «Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період»;

- після абзацу четвертого доповнено статтю новим абзацом такого змісту: «У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення».

Отже, Податковим кодексом України прямо передбачено право платника податків на зарахування попередньо сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів в рахунок зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток у податкових деклараціях наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що в 2015, 2016, 2017 роках підприємством задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що унеможливлює зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів, попередньо сплачених протягом січня - лютого 2015 року у сумі 144000,00 грн., у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Зобов'язання з виплати податку на прибуток при виплаті дивідендів у підприємства відсутнє.

Право платника податків на відображення в податковій звітності залишку невикористаних у рахунок сплати податку на прибуток авансових внесків при виплаті дивідендів реалізовано Позивачем шляхом відображення в рядку 07 податкової декларації.

Представник Позивача у судовому засіданні пояснив, що суми авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів є помилково сплаченими. Однак, оскільки наявна пряма норма Податкового кодексу України, що забороняє їх повернення або зарахування в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів), Позивач позбавлений права розпоряджатися своїми коштами, вважає, що належним захистом його майнових прав є зміна призначення платежу контролюючим органом та відображення таких сум авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів (по коду сплати «125») в інтегрованій картці ПАТ «ВО «Конті» на рахунку податку на прибуток, що дасть змогу спрямувати їх на інші господарські цілі.

Суд критично ставиться до таких тверджень Позивача та зазначає, що платник податків не втратив права на суми, які сплачені як авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів, оскільки пп.57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Податкового кодексу України прямо передбачено право на залік цих сум в рахунок зменшення сплати податку на прибуток.

Разом з цим, враховуючи те, що у Позивача станом на 30.01.2015 року та 10.02.2015 року відсутнє зобов'язання з податку на прибуток, то правові підстави для зобов'язання Відповідача зарахувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1440000,00 грн., в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств відсутні.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України контролюючий орган не наділений правом змінювати призначення платежів в платіжних дорученнях платників при сплаті податків до відповідних бюджетів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат, передбачені ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» (85114, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Інтернаціональна, б. 460, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25112243) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької Дивізії, 114, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови змінити призначення платежу та неврахування сум, зобов'язання провести в інтегрованій картці коригування сумм - відмовити.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 09 січня 2019 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Череповський Є.В.