Рішення № 79081356, 09.01.2019, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2354/17

Провадження № 2/682/225/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючого судді Зеленської В.І,

з участю секретаря судових засідань Козир О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Славутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2016 року ТОВ «Кей-Колект» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Славутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про звільнення майна з-під арешту.

Позовна заява мотивована тим, що на забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 11307224000 від 29 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», 29 лютого 2008 року укладено Договір іпотеки № 50347 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, відповідног до якого ОСОБА_3 передала в іпотеку належний їй на праві власності будинок у АДРЕСА_1.

Право вимоги за Кредитним договором та Договором іпотеки ПАТ "УкрСиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект".

У зв'язку з тим, що постановою державного виконавця ВДВС Славутського МРУЮ від 25 січня 2010 року 2014 року накладено арешт на переданий ОСОБА_3 в іпотеку будинок, що є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач, посилаючись на укладений з ПАТ «УкрСиббанк» договір факторингу №1 від 12 грудня 2011 року, просить звільнити вказаний будинок з-під арешту.

Сторони та третя особа в судове засідання не з'явилися повторно, хоча повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Судом встановлено, що 29 лютого 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 11307224000, відповідно до умов якого АКІБ «УкрСиббанк» надав позичальнику кредит у розмірі 177 000,00 грн з кінцевим терміном повернення 27 лютого 2015 року.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань 29 лютого 2008 року ОСОБА_3 передала в іпотеку належне їй нерухоме майно: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що внесено відповідний запис до Реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

18 квітня 2006 року право власності ОСОБА_3 на вказаний будинок зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» уклали договір факторингу, за умовами якого позивач набув у повному обсязі права вимоги до ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором від 29 лютого 2008 року.

05 листопада 2009 року державним виконавцем відділу ДВС Славутсмького МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 15849384 щодо примусового виконання рішення Славутського міськрайонного суду у справі № 2-1284 за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з ОСОБА_3 14638,74 грн.

Постановою заступника начальника ВДВС Славутського МРУЮ від 25 січня 2010 року у межах виконавчого провадження № 15849384 накладено арешт на нерухоме майно, а саме будинок АДРЕСА_1 і належить боржнику - ОСОБА_3, та оголошено заборону на її відчуження.

Права і обов'язки державного виконавця визначені у статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

У разі, якщо в органи державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (частина перша статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у главі 4 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 54 «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленного майна.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (частина восьма статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

При цьому за змістом частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

З огляду на викладене, накладення арешту на будинок - предмет іпотеки порушує права іпотекодержателя, тому такий будинок підлягає звільненню з-під арешту, накладеного органом ДВС.

Керуючись статтями 4-13, 17, 18, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 12, 33 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Славутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Звільнити з-під арешту Будинок АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» по 800 грн судового збору з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційнорї скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Зеленська В. І.