Ухвала суду № 79079604, 26.12.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/15304/18 1-кс/335/10025/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря Кудряшової Ю.І., прокурора Фененко А.В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, на утриманні дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засудженого:

- 09.09.2002 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з випробувальним строком на 1 рік;

- 27.09.2005 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 180, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки;

- 14.11.2006 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

- 10.05.2007 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;

- 23.12.2008 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту;

- 01.10.2009 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309, ст. 69 КК України до 6 місяців арешту;

- 17.01.2011 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 14.12.2016 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком на 1 рік;

- 23.08.2017 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080060002239 від «06» вересня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 вересня 2018 року, приблизно о 02 годині 30 хвилини, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №80 по вулиці Патріотичній в місті Запоріжжі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою каміння розбив скло лівої водійської двері автомобіля марки ОСОБА_3, державні номерні знаки АР 0746 ЕА в кузові сірого кольору, звідки таємно викрав відео регістратор марки IconBit модель DVR FHD MX вартістю 1500 гривень 00 копійок який належить ОСОБА_4 чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 21 вересня 2018 року, приблизно о 02 годині 30 хвилини, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №80 по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі, а саме біля КУ «МКЛЕ та ШМД» усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою каміння розбив скло лівої водійської двері автомобіля марки Мазда, державні номерні знаки АР 1976 ЕА в кузові сірого кольору, звідки таємно викрав компресор фірми «Koto», вартістю 800 гривень 00 копійок та авто відео регістратор марки «Full HD», вартістю 1500 гривень 00 копійок, які належить ОСОБА_5 чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2300 гривень 00 копійок.

Крім того, 21 вересня 2018 року, приблизно о 02 годині 45 хвилини, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №80 по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі, а саме біля КУ «МКЛЕ та ШМД» усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою каміння розбив скло лівої водійської двері автомобіля марки ВАЗ 21093, державні номерні знаки АР 7398 ВА, звідки таємно викрав авто відео регістратор фірми «Eplutus DVR-128», вартістю 400 гривень 00 копійок та автомобільний навігатор фірми «Garmin», в корпусі чорного кольору, вартістю 600 гривень 00 копійок, які належить ОСОБА_6 чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1000 гривень 00 копійок.

Крім того, 25 вересня 2018 року, приблизно о 03 годині 30 хвилини, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №86 по вулиці Патріотичній в місті Запоріжжі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою канцелярських ножиців відкрив замок лівої водійської двері автомобіля марки ЗАЗ Таврія, державні номерні знаки 387-66 НЕ, звідки таємно викрав авто магнітолу фірми «Mystery Mar 919 U», вартістю 700 гривень 00 копійок та автомобільний ножний насос «Белавто БЛ 11», вартістю 400 гривень 00 копійок, які належить ОСОБА_7, чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1100 гривень 00 копійок.

Крім того, 10 жовтня 2018 року приблизно о 23 годині 30 хвилини, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №97 по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою канцелярських ножиців відкрив замок лівої водійської двері автомобіля марки ВАЗ 2107, державні номерні знаки АР 0957 АМ, звідки таємно викрав розподільний запалювальник фірми «Tadem» вартістю 360 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_8, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 25 жовтня 2018 року приблизно о 23 годині 30 хвилини, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №117 по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою за допомогою каміння розбив скло правих пасажирських дверей автомобіля марки ВАЗ 2109, державні номерні знаки АР 0218 ЕІ, звідки таємно викрав автомобільну магнітолу фірми «Pioneer 4036 CRB», в корпусі чорного кольору, вартістю 850 гривень 00 копійок, та відео регістратор фірми «Globex HQS-205B», діагональ 2.5 дюймів, вартістю 600 гривень 00 копійок, які належить ОСОБА_9 чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1450 гривень 00 копійок.

Крім того, 25 жовтня 2018 року приблизно о 03 годині 30 хвилини, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №113 по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою за допомогою каміння розбив скло правих пасажирських дверей автомобіля марки ВАЗ 2106, державні номерні знаки 407-47 НЕ, звідки таємно викрав автомобільну магнітолу фірми «Sony 8226», в корпусі чорного кольору вартістю 500 гривень 00 копійок та автомобільний компресор фірми «AIR Compressor», 12 V, в корпусі чорного кольору вартістю 200 гривень 00 копійок, які належить ОСОБА_10 чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 700 гривень 00 копійок.

Крім того, 21 листопада 2018 року приблизно о 02 годині 30 хвилини, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №80 по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі, а саме біля КУ «МКЛЕ та ШМД» усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою каміння розбив скло лівої водійської двері автомобіля марки Хонда Акорд, державні номерні знаки АР 1750 ВМ, звідки таємно викрав ліхтарик фірми «XML T6», 1000 LM, вартістю 500 гривень 00 копійок який належить ОСОБА_11 чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 06 грудня 2018 року приблизно о 13 годині 30 хвилини, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №80 по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі, а саме біля КУ «МКЛЕ та ШМД» усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, руками віджав пасажирські двері автомобіля марки БАЗ, державні номерні знаки АР 5607 ВМ, звідки таємно викрав відеорегістратор фірми «TWO Camera CAR DVR», вартістю 800 гривень 00 копійок який належить ОСОБА_11 чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 20 грудня 2018 року приблизно о 23 годині 50 хвилини, ОСОБА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №117 по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підійшов до припарковано біля вказаного будинку автомобіля марки ОСОБА_12, державно номерний знак НОМЕР_1, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою костиля розбив скло лівих пасажирських дверей та через віконний витвір раніше розбитого ним скла проник до салону вказаного автомобіля, звідки таємно викрав планшет фірми «Самсунг» в корпусі чорного кольору вартістю 2000 гривень 00 копійок, який належить потерпілому ОСОБА_13 який заховав за пояс джинсів та знаходячись у салоні вказаного автомобіля був зупинений працівниками УПП в Запорізькій області при спробі виносу викраденого майна з автомобіля. Таким чином, ОСОБА_2 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

26.12.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернулася до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просить його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080060002239 від «06» вересня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, у якому 26.12.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2 та дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров’я, який має постійне місце проживання, відсутність міцних соціальних зв’язків підозрюваного, офіційного працевлаштування та неповнолітніх дітей на утриманні, ту обставину, що підозрюваний раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків переховування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та, виходячи з відсутності у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, приходить до висновку про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованих ОСОБА_2 злочинів, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує їх суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_2 намірів перешкоджати проведенню досудового розслідування, однак з урахуванням обставин вчинення злочинів та наданих матеріалів клопотання приходить до висновку про недостатність таких характеристик для оцінки поведінки підозрюваного належною при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

У зв’язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, розмір якої у відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості встановлюється у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2018 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року складає 1762 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України строк дії запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_2 слід обчислювати з дня його застосування – з 26.12.2018 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 до 23.02.2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.02.2019 року включно, який обчислювати з 26.12.2018 року.

Встановити заставу - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: 37319085001205, ДКСУ м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу – застава ОСОБА_2.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_2 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 23.02.2019 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: В.В. Калюжна