Постанова № 79077088, 21.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/597/18 Справа № 712/2359/18 Головуючий по 1 інстанції Бащенко С. М. Категорія:ч. 1 ст. 483 МКУ Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р. м.Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю адвокатів ОСОБА_10, ОСОБА_11 та представника Черкаської митниці Дзюбан Н.Ю., розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Черкаської митниці ДФС Жук М.В. на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2018 року, якою

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює виконавчим директором ТОВ «Черкаський завод автохімії» (м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 118, код ЄДРПОУ 36994791), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МКУ по протоколу від 30.01.2018 року. Справу в частині притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України по протоколу від 02.02.2018 року закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення ,-

в с т а н о в и в :

30.01.2018 року головним державним інспектором митного поста «Черкаси-північний» Черкаської митниці ДФС Петренко Є.О. за наявності приводів та підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 491 Митного кодексу України, стосовно ОСОБА_7, керівника ТОВ «Черкаський завод автохімії», було складено протокол про порушення митних правил №26/90207/18 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2018 року визнано ОСОБА_7, виконавчого директора ТОВ «Черкаський завод автохімії», винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Накладено на ОСОБА_7 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - предмету правопорушення на суму 8354 грн.52 коп. з конфіскацією товару «масло моторне ТЕС 5W30E-TEC в металевих каністрах з місткістю 1 л» у 168 шт. вартістю 290,64 дол.США (8354,52 грн. за курсом НБУ).

Справа в частині притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України по протоколу від 02.02.2018 року закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2018 року в апеляційній скарзі представник Черкаської митниці порушує питання про скасування постанови районного суду в частині закриття провадження у справі за протоколом про порушення митних правил №27/90200/18, як незаконне.

Закриваючи провадження у справі суд обґрунтовує свою позицію тим, що виявленні органом доходів і зборів розбіжності щодо вартості товару ніяким чином не впливають на рівень митної вартості яка визначається відповідно до ціни, зазначеної у рахунку-фактурі від 06.04.2017 №231, виставленому ТОВ «Черкаський завод автохімії» відповідно до зовнішньоекономічного договору від 02.03.2017 №40/0317. При цьому, визначену митницею в протоколі про порушення митних правил №27/90200/18 дійсну вартість експортованого товару суд трактує лише як сумнів, що не має достатніх доказів. Така позиція суду на думку митниці є помилковою. Декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення за переліком, визначеним ч.8 ст. 257 Митного кодексу України.

Вивезення товарів з митної території України згідно п.2 ч. 4 ст. 335 Митного кодексу України, здійснюється на підставі митної декларації на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються органу доходів і зборів для митного контролю.

Правдиві відомості щодо вартості мають бути покладені декларантом за основу для розрахунку митної вартості товару, яка згідно ст. 50 Митного кодексу України використовуються для розрахунку податкового зобов'язання суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі - податків і зборів на території України.

Заслухавши думку представника Черкаської митниці Дзюбан Н.Ю., яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, пояснення представників ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_10, ОСОБА_11 про відмову в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил підлягають встановленню, зокрема обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Суддя суду першої інстанції при розгляді справи дотримався вищевказаних вимог закону та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_7 факту порушення митних правил за протоколом від 02.02.2018 року.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 02.02.2018 року установлено, що відповідно до калькуляції виробництва товарів експортованих за митною декларацією №UA902070/2017/700847, собівартість виробництва окремих позицій товарів є вищою за фактурну вартість товарів за рахунком-фактурою від 06.04.2017р.№231, тому орган ДФС вважає, що фактична вартість вивезеного товару «масла моторні» у кількості 37764кг, «масла трансмісійні» у кількості 5686кг, «масла гідравлічні» у кількості 6370 кг, «гальмівна рідина» у кількості 626кг, «рідини охолоджуючі» у кількості 5754 кг становить 4 488 079,18грн, що на 2 236 114,17грн більше ніж було заявлено органам доходів і зборів відповідно до рахунка-фактури від 06.04.2017р.№231, що був поданий товариством і, який, нібито, містить неправдиві відомості в частині дійсної вартості такого товару.

Проведеною Черкаською митницею ДФС перевіркою було встановлено розбіжності в ціні товару відповідно до рахунку - фактури від 06.04.2017р.№231, який надавався органу ДФС та калькуляція, що надавалась до ТПП для отримання сертифікату походження товару СТ1 й лише це, за відсутності будь-яких інших даних, стало причиною звинувачення ОСОБА_7 у порушенні митних правил.

У зв'язку з цим, інспектор митниці робить висновок про те, що рахунок-фактура від 06.04.2017р.№231, який був поданий у якості підстави для вивезення товару за межі митної території України, містить неправдиві відомості в частині дійсної вартості такого товару.

Відповідно до ст.49 МК України, під митною вартістю розуміється вартістю товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно вимог ч.1 ст.66 МК України, митною вартістю є ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі чи сплаті за ці товари.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи, в ході митного декларування, Товариством на підтвердження митної вартості товару були надані такі документи, як контракт №40/0317 від 02.03.2017р з додатками, рахунок-фактура від 06.04.2017р №231, рахунок проформа №231 від 02.03.2017р. та повідомлення Укрексімбанку №79605 від 16.07.2017р.та №90283 від 05.04.2017р про повну оплату товару за вказаним рахунком. Більше жодних платежів за переміщений вище товар здійснено не було, тобто вартість товару була сплачена в повному обсязі. Отже, для підтвердження вартості товару митному органу достатньо було наданого рахунка-фактури від 06.04.2017р. №231, який був оплачений, контракт з додатками, в якому сторони встановили ціну товару, повідомлення Укрексімбанку №79605 від 16.07.2017р. та №90283 від 05.04.2017р. про підтвердження проведення розрахунків, а калькуляція не є тими документом, що підтверджує митну вартість товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами судді районного суду, що відмінність ціни договору з ціновою інформацією, яка міститься в інших джерелах, які безпосередньо не відносяться до ціни вказаної угоди (в тому числі калькуляція для ТПП) не може розглядатися як безперечний доказ недостовірності умов договору і не може слугувати достатньою підставою для сумнівів в митній вартості Товару.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З ст. 54 МКУ слідує, що презюмується правильність визначення митної вартості декларантом, поки митний орган не доведе неповноту або недостовірність відомостей про митну вартість товарів.

З огляду на вищевикладене, суддя апеляційного суду вважає, що постанова районного суду є законною та обґрунтованою, а підтверджені у передбачений законом спосіб фактичні дані, на ґрунті яких можливо було б зробити законний висновок про недостовірність зазначеної у митних документах митної вартості товару, відсутні, в зв'язку з чим апеляційну скаргу представника Черкаської митниці слід залишити без задоволення.

Враховуючи це та керуючись ст. 245, 247, 280, 289, 294 КУпАП, ст. ст. 49, 54, 66, 345, 483 МК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Черкаської митниці ДФС Жук М.В. - залишити без задоволення.

Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2018 року щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 483 МК України залишити без змін.

Суддя І. А. Поєдинок