Постанова № 79077075, 21.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/487/18 Справа № 712/3645/18 Головуючий по 1 інстанції Чечот А. А. Категорія:ч. 1 ст. 483 МКУ Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р. м.Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., з участю адвокатів Шишкіна О.Ю., Акінчева В.А. та представника Черкаської митниці Дзюбан Н.Ю., розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2018 року, якою

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює виконавчим директором ТОВ «Черкаський завод автохімії» (м. Черкаси, вул. Вячеслава Чорновола, 118, код ЄДРПОУ 36994791), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 28.08.1996 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МКУ ,-

в с т а н о в и в :

26.01.2018 року головним державним інспектором митного поста «Черкаси-північний» Черкаської митниці ДФС Митько П.В. за наявності приводів та підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 491 Митного кодексу України, стосовно ОСОБА_6, керівника ТОВ «Черкаський завод автохімії», було складено протокол про порушення митних правил №22/90207/18 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.05.2018 року визнано

ОСОБА_6, виконавчого директора ТОВ «Черкаський завод автохімії», винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Накладено на ОСОБА_6 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушення на суму 3320821,06 грн. з конфіскацією на користь держави товару «масла моторні у кількості 40351,00 кг, «масла трансмісійні» у кількості 1890,00 кг, «масла гідравлічні» у кількості 3640,00 кг, «гальмівна рідина» у кількості 417,00 кг, «рідини охолоджуючі» у кількості 8107,00 кг та «мастило літієве» у кількості 1700,00 кг, стягнувши його вартість на суму 3320821,06 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.05.2018 року, ОСОБА_6, в апеляційній скарзі ставлять питання про її скасування та постановлення нової постанови про закриття справи щодо нього у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Стверджує, що відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються крез митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також зазначає, що для підтвердження вартості товару митному органу достатньо було наданого рахунку-проформи № 257 від 30.06.2017р. який був оплачений, рахунку фактури від 28.08.201 №257, контракту з додатком та специфікацією, в якому сторони встановили ціну товару, а калькуляція та сертифікат походження товару СТ 1 не є тими документами, що підтверджують митну вартість товару. Крім того, при розрахунку штрафу необхідно було встановити фактичну митну вартість товару - безпосередніх предметів порушення митних правил для чого потрібно було залучити експерта, який розбирається у вказаному питанні. Вказує, що суд при ухваленні рішення не вказав жодного доводу, на підставі якого його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушення на суму 3 320 821,06 грн. з конфіскацією на користь держави товару «масла моторні у кількості 40351,00 кг, «масла трансмісійні» у кількості 1890,00 кг, «масла гідравлічні» у кількості 3640,00 кг, «гальмівна рідина» у кількості 417,00 кг, «рідини охолоджуючі» у кількості 8107,00 кг та «мастило літієве» у кількості 1700,00 кг.

Заслухавши думку представників ОСОБА_6 - адвокатів Шишкіна О. Ю., Акінчева В. А. про задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, представника митниці, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції - без змін, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил підлягають встановленню, зокрема обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Суддя суду першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_6 факту порушення митних правил.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 29 серпня 2017 року до Черкаської митниці ДФС було подано електронну декларацію № UA902070/2017/703684 за якою задекларовано в митний режим експорту товар«масла моторні у кількості 40351,00 кг, «масла трансмісійні» у кількості 1890,00 кг, «масла гідравлічні» у кількості 3640,00 кг, «гальмівна рідина» у кількості 417,00 кг, «рідини охолоджуючі» у кількості 8107,00 кг та «мастило літієве» у кількості 1700,00 кг, загальною вартістю 74 182,1 дол.США (1 892 812,81 грн. за курсом НБУ на 29.08.2017 року), що поставлявся ТОВ «Черкаський завод автохімії» (м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 118, код ЄДРПОУ 36994791) на виконання зовнішньоекономічного договору від 02.03.2017 №40/0317, укладеного з компанією ООО «Афгані Холдинг» (AZ5500, р-н Шеки, с.Гохмуг, Азербайджан) за рахунком-фактурою від 28.08.2017 № 41819236 та залізничною накладною від 29.08.2017 №41819236.

В цей же день, 29 серпня 2017 року, вищевказаний товар був оформлений Черкаською митницею в митному режимі експорту та в подальшому 03.09.2017 переміщений (вивезений) ТОВ «Черкаський завод автохімії» через митний кордон України (за межі митної території України) на підставі електронної митної деклараці UA902070/2017/703684 в зоні діяльності Харківської митниці ДФС.

Проведеною Черкаською митницею ДФС перевіркою, здійсненою на підставі листів УСБУ в Черкаській області від 04.01.2018 №8/73 та від 19.01.2018 №8/347 було встановлено, що відповідно до калькуляції виробництва товарів, експортованих за митною декларацією №UA902070/2017/703684, собівартість виробництва окремих позицій товарів є вищою за фактурну вартість товарів за рахунком-фактурою від 28.08.2017 №257, а саме на 1 428 088,25 грн.більше ніж було заявлено органам доходів і зборів, рахунок-фактура ТОВ «Черкаський завод автохімії» від 28.08.2017 №257, що був поданий органам доходів і зборів Українияк підставу для вивезення вищезазначеного товару за межі митної території України.

У зв'язку з цим, інспектор митниці робить висновок про те, що рахунок-фактура від від 28.08.2017 №257, який був поданий у якості підстави для вивезення товару за межі митної території України, містить неправдиві відомості в частині дійсної вартості такого товару.

Надалі у протоколі робиться висновок про те, що внаслідок дій громадянина ОСОБА_6 як керівника ТОВ «Черкаський завод автохімії» за межі території України з приховуванням від митного контролю незаконно переміщено указаний вище товар шляхом подання як підстави для його вивезення рахунку-фактури від 28.08.2017 № 257, що містить неправдиві відомості в частині дійсної вартості товару.

Вказані дії кваліфікуються інспектором митниці за ч. 1 ст. 483 МК України як порушення митних правил.

Насамперед суддя апеляційного суду зауважує, що в змісті протоколу немає жодної вказівки на те, які конкретно дії на порушення митних правил вчинив ОСОБА_6 як керівник ТОВ «Черкаський завод автохімії», враховуючи, що електронну декларацію (а.с. 10-14) подавала до митниці ТОВ «Черкаський завод авто хімімії» й лише разом з цією декларацією подавався і рахунок-фактура від 28.08.2017 № 257 (а.с 15-16), підписаний ОСОБА_6

Разом з цим, суть правопорушення полягає в тому, що від імені підприємства в один день до митниці були подані два документа, які містять різну інформацію про вартість певного товару. Й лише це, за відсутності будь-яких інших даних, стало причиною звинувачення ОСОБА_6 у порушенні митних правил.

Вважаю, що для такого висновку у представників митниці, а також і у судді першої інстанції, не було достатніх підстав з огляду на наступне.

В протоколі про адміністративне правопорушення інспектор митниці зазначає такі поняттями, як «фактична вартість» і «дійсна вартість» товару, однак чинний МК України таких понять не містить.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 МК України, митною вартістю товарів, що вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Митна вартість товарів, що вивозяться за межі митної території України, визначається при поміщенні цих товарів уперше в митний режим з наступним фактичним переміщенням їх через митний кордон України. При зміні митного режиму під час знаходження товарів за межами митної території України митною вартістю товарів є митна вартість, визначена на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації при їх першому поміщенні в митний режим.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

При цьому й в диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України мова йде саме про митну вартість певного товару та про відповідальність за надання неправдивих відомостей для її визначення у контексті відповідальності за цією статтею МК України.

Таким чином, обов'язок доведення того, що саме митна вартість, яка була зазначена у рахунку-фактурі, є недостовірною покладається на орган доходів і зборів, й з цією метою чинний МК України визначає, у який спосіб це може бути здійснено.

Відповідно до ч. 1-6 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Натомість у даному випадку інспектор митниці у якості доказу недостовірності заявленої у вказаному вище рахунку-фактурі митної вартості посилається виключно на подану самим підприємством калькуляцію вартості товару. При цьому жодного підтвердження того, що в калькуляції і в рахунку-фактурі мова йде про однаковий товар, немає. Крім того представники ОСОБА_6 у судовому засіданні стверджували, що, по-перше, вказана калькуляція є технічною помилкою, яка була випадково допущена при підготовці документів для отримання сертифікату на товар, тому згодом вона була відкликана, по-друге, у рахунку-фактурі і в калькуляції мова може йти про один товар за видом, але різними за типом, оскільки гальмівна рідина може мати різні види в залежності від її концентрованості, а тому - й різну вартість.

До того ж, закон визначає, що митна вартість визначається саме з тієї вартості, яка указана у відповідному договорі й була фактично сплачена за товар. Саме такою є вартість, що була указана у рахунок-фактуру від 28.08.2017 № 257, адже товар був фактично переміщений за межі митної території України, й підприємство отримало за нього відповідну оплату.

Крім цього, чинний МК України встановлює, що з метою визначення правильності зазначення у відповідних митних документах митної вартості певного товару має проводитися документальна перевірка.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Між тим, згідно вказаної перевірки органом доходів і зборів на час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, проведено не було.

З ст. 54 МКУ слідує, що презюмується правильність визначення митної вартості декларантом, поки митний орган не доведе неповноту або недостовірність відомостей про митну вартість товарів.

З огляду на вищевикладене, суддя апеляційного суду вважає, що підтверджені у передбачений законом спосіб фактичні дані, на ґрунті яких можливо було б зробити законний висновок про недостовірність зазначеної у митних документах митної вартості товару, відсутні, що в даному разі унеможливлює встановлення в діях особи факту порушення митних правил в контексті відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України.

Враховуючи це та керуючись ст. 245, 247, 280, 289, 294 КУпАП, ст. ст. 49, 54, 66, 345, 483 МК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2018 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 483 МК України скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях особи ознак порушення митних правил.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Поєдинок