Ухвала суду № 79076942, 09.01.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/198/19

Провадження № 1-кс/712/205/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Таран А.І.

прокурора Долотій В.С.

слідчого Дриги В.А.

підозрюваної ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду внесене у кримінальному провадженні № № 12019251010000092 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2019 року, старшим слідчим СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 і погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_4, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неповнолітніх дітей на утриманні не має, працюючої в закладі громадського харчування «Час поїсти» в м. Черкаси, депутатом, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом не являється, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, зі слів раніше не судима, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся старший слідчий СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_3 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В клопотанні зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.01.2019 року приблизно о 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6, знаходячись на території господарства за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та настання суспільно-небезпечних наслідків, повалила на землю та нанесла потерпілій ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7, яка перебувала в положенні на спині, близько п’яти ударів ступнею правої ноги по бокам живота, близько п’яти ударів ступнею правої ноги в область живота, близько п’яти ударів ступнею правої ноги по різним бокам голови в область вух, близько п’яти ударів ступнею правої ноги переважно в лівий бік обличчя, після чого, продовжуючи протиправність своїх дій, ОСОБА_1 користуючись господарським інвентарем, а саме – лопатою, нанесла ОСОБА_5 не менше трьох ударів металевим полотном лопати в область живота та не менше двох ударів ребром металевого полотна лопати в область обличчя.

В результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_1, спричинила ОСОБА_5, відповідно до довідки лікаря Третьої Черкаській міській лікарня, тілесні ушкодження у вигляді: політравми, відкритої проникаючої травми голови, перелом склепіння з переходом на основу черепа, забій головного мозку важкого ступеня, скальповано-розтрощена рана правої скроневої ділянки, перелом ХІ ребра справа, ІХ-Х зліва, забій легень, закритий перелом лівої променевої кістки зі зміщенням.

08.01.2018 о 09 год. 20 хв. у зв’язку з отриманими вищевказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_6 померла.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

У ході досудового розслідування було встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушень причетна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У зв’язку з вчиненням вищевказаного злочину, 07.01.2019 року гр. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та останню повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

08.01.2019 враховуючи смерть потерпілої ОСОБА_5, було змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення на ч. 2 ст. 121 КК України.

09.01.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Причетність ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Підозрювана ОСОБА_1 вчинила умисний злочини, за який законодавством передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Крім того, враховуючи, що підозрювана в місці своєї реєстрації не проживає, у сукупності з суворістю можливого покарання, яке загрожує йому за ч. 2 ст. 121 КК України, дає підстави дійти висновку і про наявність ризику ухиляння від органів досудовою розслідування, прокуратури чи суду.

Окрім цього, відсутність у підозрюваної офіційного місця роботи, у сукупності з суворістю можливого покарання, яке загрожує їй за ч. 2 ст. 121 КК України, дає підстави дійти висновку і про наявність ризику ухиляння від органів досудовою розслідування, прокуратури чи суду.

Наявність ризику втечі через загрозу кримінального покарання, в сукупності з іншими вищевказаним ризиками, дають підстави вважати, що застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо, а тому застосувати більш м’який запобіжний захід не є доцільним.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити.

Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку про застосування запобіжного заходу.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до частини 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

З клопотання також вбачається, що із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, наведені у ньому ризики, як мета обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної є такими, що виправдовують його застосування, зокрема слідчий вказує, що ОСОБА_1 під тягарем кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом умовляння, погроз, підкупу чи інше, перешкоджатиме досягненню завдання кримінального провадження та досягненню цілей покарання.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що дійсно наносила ОСОБА_5 удари ногами по животу, та по голові з метою свого захисту, оскільки остання нанесла першою тілесні ушкодження.

Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз’яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

В судовому засіданні підозрювана просила суд застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з посиланням на те, що вона працює. Разом з тим, слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що підозрювана проживає без реєстрації разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_7, який є свідком в даному кримінальному провадженні, в зв’язку з чим підозрюваною може здійснюватися тиск на даного свідка, який може змінити свої покази.

Крім того, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваної ОСОБА_1; запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, можливості незаконно впливати на свідків; знищенню речових доказів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи жорстокість нанесення неодноразових ударів потерпілій в стані алкогольного сп’яніння, суд вважає за необхідне застосувати щодо останньої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбачених КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 186, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України – задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 07.03.2019 року, включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 07.01.2019 року.

Для утримання підозрювана ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Черкаси.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваній ОСОБА_1, після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя Романенко В.А.