Ухвала суду № 79076661, 28.12.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 697/972/18

Номер провадження № 1-кп/699/49/19

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

28.12.2018 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Могильної І.В.,

прокурора Овечка І.О.,

представника органу з питань пробації ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши в порядку підготовчого судового засідання матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області з Апеляційного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.185 КК України.

18.12.2018 року ухвалою судді у кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає, що відсутні підстави для повернення кримінального провадження прокурору, а тому його слід призначити до судового розгляду.

Одночасно прокурором внесено до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, обґрунтоване тим, що на час розгляду кримінального провадження у суді існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України: обвинувачений є особою схильною до вчинення крадіжок чужого майна, схильний до повторних крадіжок, що безпосередньо підтверджується матеріалами кримінального провадження, вчинив кримінальні правопорушення під час іспитового строку, та у зв'язку з чим наявний ризик того, він будучи особою схильною до вчинення таємного викрадення чужого майна з корисливих мотивів, досягнення мети збагачення, може залишити без відома суду своє постійне місце проживання і таким чином переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, або ж вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Також прокурором вказано на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, оскільки ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2018 року ОСОБА_3 оголошено у розшук у зв’язку з переховуванням від участі у судовому засіданні, 30.10.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2018 року ОСОБА_3 затримано, 31.10.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області відносно ОСОБА_3, тобто до 29.12.2018 року.

Потерпілий ОСОБА_2 не заперечив проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, подав до суду клопотання про закриття даного кримінального провадження, обґрунтовуючи його своєю відмовою від зазначеного приватного обвинувачення на підставі п.3 ч.1 ст. 477 КПК України, оскільки він являється вітчимом обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 у суді заперечив проти продовження строку тримання його під вартою, просив замінити обраний раніше запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на погіршення стану здоров’я. Крім того, обвинувачений подав до суду клопотання про дотримання розумних строків, просив суд винести ухвалу, якою визначити термін розгляду судового провадження у строк 30 діб. Також обвинуваченим у підготовчому судовому засіданні подано клопотання про визнання доказів недопустимими, обґрунтоване тим, що до інкримінованих йому злочинних діянь він не має ніякого відношення, кримінальне провадження відкрито на підставі доказів, які є незаконними.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КПК України у разі відсутності підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, суд призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Відповідно до ст.314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Враховуючи вищевикладене, суд вирішує зобов'язати орган з питань пробації скласти та надати суду досудову доповідь, що характеризує обвинуваченого відповідно до ст. 9 Закону України «Про пробацію».

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності.

Тобто, суд повинен розглядати питання, чи тримання особи під вартою є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи, бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, їхні клопотання про здійснення судового виклику свідків для допиту у судовому засіданні та витребування речей і документів, суд вважає, що є всі підстави для призначення судового розгляду даного кримінального провадження, необхідності задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, який в період іспитового строку вчинив ряд злочинів, оскільки дійсно існують ризики того, що в разі застосування до останнього запобіжного заходу не пов*язаного із триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити свою злочинну діяльність, а посилання обвинуваченого на погіршення стану здоров’я ніяким чином не підтверджено, тому у задоволенні клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу належить відмовити, а строк тримання його під вартою слід продовжити.

Клопотання потерпілого ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження у зв’язку з його відмовою від зазначеного приватного обвинувачення на підставі п.3 ч.1 ст. 477 КПК України, не підлягає задоволенню через те, що останній не надав суду доказів родинних зв’язків його, як потерпілого, та обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає необхідним роз’яснити потерпілому ОСОБА_2 право повторного звернення до суду з даним клопотанням, підтвердженим доказами щодо родинних зв’язків з обвинуваченим.

Крім того, подані клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про дотримання розумних строків - розгляду судового провадження у строк 30 діб, та про визнання доказів недопустимими не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Засада розумних строків у кримінальному провадженні має на меті встановити межу невизначеності підозри і обвинувачення та гарантувати право обвинуваченого від необґрунтованого і надмірного затягування кримінального провадження. Для цього Кримінальним процесуальним кодексом України встановлені процесуальні строки - проміжки часу, в межах яких учасники кримінального провадження мають право або зобов'язані вчинити процесуальні дії чи ухвалити процесуальні рішення. Розумними прийнято вважати строки, що є об'єктивно необхідними для вчинення процесуальних дій та ухвалення відповідних рішень. Такі дії і рішення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного для них КПК України.

В контексті кримінального провадження Європейський суд з прав людини встановив, що період розумного строку розпочинається з моменту "вручення індивіду компетентним органом офіційного повідомлення про обвинувачення його у вчиненні кримінального злочину" (судові рішення у справі "Дьюєр проти Бельгії", 1980 р.; у справі "Єкле проти Німеччини", 1982 р.) і завершується остаточним вирішенням справи, включаючи апеляцію і касацію (судове рішення у справі "Девер проти Бельгії", 1980 р.)

Частина 3 ст. 28 КПК України перераховує критерії, які дають можливість визначити розумність строку провадження щодо кожної конкретної справи про вчинення кримінального правопорушення. Ці критерії, власне, вироблені прецедентною практикою Європейського суду з прав людини та підтверджені рішеннями Конституційного Суду України та вітчизняною судовою практикою.

Згідно п. 116 рішення Європейського суду з прав людини від 12.03.2009 року у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватись у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».

На теперішній час кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, у якому вирішуються питання передбачені ст.315 КПК України.

Статтею 89 КПК України передбачено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість злочинів, в яких він підозрюється, вважаю, необхідним визначити розмір застави в сумі, що відповідає вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України. За умови внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Крім того, суд вважає необхідним розгляд кримінального провадження провести у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Керуючись ст.ст. 314-317, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 395 КПК України,

Суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.185 КК України у відкритому судовому засіданні на 14:00 10 січня 2019 року в залі судових засідань Корсунь - Шевченківського районного суду.

У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження відмовити через відсутність доказів щодо родинних зв*язків з обвинуваченим ОСОБА_3, роз’яснивши йому право повторного звернення до суду з даним клопотанням, підтвердженим доказами щодо родинних зв’язків.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо недопустимості доказів органів досудового розслідування про його обвинувачення відмовити через передчасність і роз’яснити, що оцінка доказів проводиться судом за наслідками судового розгляду кримінального провадження.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_5 щодо продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, розлученого, непрацюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого: 15.03.2017 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки, на шістдесят днів, тобто до 25.02.2019 року включно, про що оголосити йому негайно під розписку.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов’язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 153680 (сто п’ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний розрахунковий рахунок № 37312075003652, МФО 820172, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код ЄДРПОУ 26261092, банк отримувача ДКСУ у м. Київ, з обов’язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_3 згідно ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду від 28.12.2018 року».

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:

1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25.02.2019 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Зобов'язати Канівський міський відділ філії ДУ «Центр пробації в Черкаській області» підготувати досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого вул.. Гагаріна, 29, с. Келеберда Канівського району Черкаської області, вул.. Корчаки, 7, м. Канів Черкаської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, розлученого, непрацюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого: 15.03.2017 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки, яку подати до суду в строк до 10 січня 2019 року.

Розгляд проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, представника органу з питань пробації, потерпілих, обвинуваченого.

Копію ухвали вручити представнику органу з питань пробації для виконання в частині підготовки досудової доповіді, обвинуваченому для відому.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя Свитка С.Л.