Ухвала суду № 79072809, 05.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/50/2019

Справа № 243/7577/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2019 року

Слідчий суддя Слов'янського

міськрайонного суду

Донецької області Ільяшевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2) клопотання слідчого СВ Слов'янського ВП ГУ НП в Донецькій області Склярової О.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, який офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого у місця проживання не має, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050510001556 від 25 липня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України,

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор Чорний В.В.,

слідчий СВ

Слов'янського ВП ГУ НП

в Донецькій області Склярова О.М.,

підозрюваний ОСОБА_3,

захисник Врублевський В.В.,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває клопотання слідчого СВ Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області Склярової О.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050510001556 від 25 липня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 заявив клопотання про проведення перевірки стосовно застосування відносно нього недозволених методів ведення слідства співробітниками поліції, а саме спричинення йому тілесних ушкоджень співробітниками Слов'янського ВП, під тиском яких він вимушений був дати неправдиві показання в яких обмовити себе у незаконному заволодінні транспортними засобами. Зазначив, що насправді він участі в угоні мопедів не приймав, а лише деякий час тримав їх у гаражі, за місцем тимчасового свого проживання за проханням Хохлова, при цьому йому не було відомо, що ці мопеди крадені. Коли прийшли працівники поліції до місця його перебування, то вже в гаражі цих мопедів не було, однак незважаючи на це, вони змусили його пройти трохи далі домоволодіння, де сфотографували поряд із мопедами, які вже там знаходилися, і після чого заставили написати заяви, що він їх їм добровільно видав, при написанні заяв про видачу мопедів працівники поліції його залякували та наносили побої. На сьогодні він не може точно описати цих працівників поліції та вказати їх імена та прізвища, бо не пам'ятає.

Захисник Врублевський В.В. у судовому засіданні клопотання свого підзахисного підтримав та наполягав на його задоволенні.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання підозрюваного не заперечував, вважав доцільним провести відповідну перевірку.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність задоволення клопотання підозрюваного виходячи з такого.

Як передбачають положення частини 6 статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Статтею 22 КПК України закріплено принципи змагальності, згідно з яким прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою в наданні доказів, їх дослідженні та доведенні переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих прав.

За змістом ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права і законність.

У статті 8 КПК України вказується, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував(див. рішення у "Спінов проти України" п.55), що коли особа заявляє небезпідставну скаргу на те, що її було піддано серйозному неналежному поводженню з боку правоохоронців на порушення статті 3, це положення, якщо його тлумачити у поєднанні із загальним обов'язком держави за статтею 1 Конвенції ( 995_004 ) "гарантувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в... Конвенції", за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування. Таке розслідування має бути здатним привести до встановлення й покарання винних осіб (див. рішення у справі Асьонова та інших (Assenovand Others), від 28 жовтня 1998 року, Звіти 1998-VIII, п. 102, та у справі "Лабіта проти Італії" ( 980_009 ) (Labita v. Italy) [GC], N 26772/95, п. 131, ЄСПЛ 2000-IV). Мінімальні критерії ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, також передбачають, щоб розслідування було незалежним, безстороннім та було об'єктом публічного нагляду, у той час як компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю та швидкістю (див., наприклад, рішення у справі "Менешева проти Росії" (Menesheva v. Russia), N 59261/00, п. 67, ЄСПЛ 2006-...).

Слід зазначити, що слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення до правоохоронного органу, що фактично є передумовою для початку досудового розслідування.

Так, стаття 214 КПК України зобов'язує слідчий орган невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Дана норма з'явилася саме в результаті реформування кримінальної юстиції в Україні (затверджена указом президента України від 8 квітня 2008 року N9311/2008) і не передбачає прийняття процесуального рішення про відкриття провадження, а прямо зобов'язує слідчого або прокурора це виконати. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийняті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Системний аналіз норм КПК України переконує, що доводи підозрюваного в судовому засіданні про застосування до нього під час досудового розслідування будь-яких недозволених методів ведення слідства, повинні бути належним чином перевірені для реалізації захисту порушених прав особи, та наданих законом повноважень реагування на такі факти в разі їх підтвердження з метою створення необхідних умов для притягнення винних осіб до відповідальності й недопущення подібних порушень у майбутньому.

Слідчий суддя наголошує, що така перевірка, за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, у зв'язку із чим, слід ретельно перевірити наведені підозрюваним ОСОБА_3 доводи стосовно застосування до нього співробітниками Слов'янського ВП ГУ НП в Донецькій області фізичного впливу, а саме спричинення тілесних ушкоджень внаслідок яких підозрюваний обмовив себе.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 7, 9, 22, 214, 372 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Провести перевірку заяви підозрюваногоОСОБА_3 стосовно застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства співробітниками Слов'янського ВП ГУ НП в Донецькій області, за наслідками якої прийняти відповідне процесуальне рішення.

Копію матеріалів перевірки та прийняте процесуальне рішення направити до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.

Копію цієї ухвали, разом із заявою підозрюваногоОСОБА_3, направити до Державного бюро розслідувань для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Слов'янського

міськрайонного суду О.В. Ільяшевич