Ухвала суду № 79072680, 05.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/50/2019

Справа № 243/7577/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2019 року

Слідчий суддя Слов'янського

міськрайонного суду

Донецької області Ільяшевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2) клопотання слідчого СВ Слов'янського ВП ГУ НП в Донецькій області Склярової О.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, який офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого у місця проживання не має, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050510001556 від 25 липня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України,

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор Чорний В.В.,

слідчий СВ

Слов'янського ВП ГУ НП

в Донецькій області Склярова О.М.,

підозрюваний ОСОБА_3,

захисник Врублевський В.В.,

ВСТАНОВИЛА:

05 січня 2019 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, надійшло клопотання слідчого СВ Слов'янського ВП ГУ НП в Донецькій області Склярової О.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050510001556 від 25 липня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

Клопотання із додатками відповідає вимогам, передбаченим ст. 184 КПК України.

У клопотанні ініціатор клопотання просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю застосуванням застави.

У судовому засіданні ініціатор клопотання слідчий Склярова О.М. його підтримала, з підстав наведених у клопотанні, просила задовольнити його у повному обсязі. Повідомила, що підозрюваний, незважаючи на те, що до нього був застосований домашній арешт по іншому кримінальному провадженню, все ж такі залишив місце проживання та ухилився від слідства. У зв'язку з чим щодо нього був оголошений розшук.

Прокурор Чорний В.В. в судовому засідання клопотання слідчого також підтримав, вважає, що існують всі підстави для його задоволення. Зазначив, що на сьогодні зібрано достатньо доказів щодо наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним тяжкого злочину. Вважає, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду, оскільки у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, а також, перебуваючи на свободі, може вплинути на свідків вчиненого ним правопорушення, крім того вважає, що є наявні підстави вважати, що підозрюваний може продовжити вчиняти правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти застосування відносно нього такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, зазначивши, що дійсно відносно нього у суді ще дві справи, і він у судові засідання постійно ходив, і виконував вимоги щодо домашнього арешту. Однак у серпні 2018 року він домовився про виконання робіт у Слов'янському районі, коли він прийшов на зустріч, то його посадили у машину та вивезли за межі району у с. Лихачове Харківської області, де його насильно утримували особи ромської національності. Коли він звідти втік, то повернувся до м. Слов'янська, а наступного дня він випадково зустрівся із працівником поліції, який викликав іншого працівника і таким чином його затримали. Він їм повідомив, що він насправді не втікав, а його фактично викрали, однак працівники поліції йому не повірили та стали над ним насміхатися. Дійсно відразу він у поліцію не пішов добровільно та не повідомляв, що з ним трапилося, тому що боявся, оскільки там де він перебував, то поліція у зв'язці із його бранцями, і коли його впіймали, то повернули назад.

Щодо підозри, то хоче повідомити, що насправді він участі в угоні мопедів не приймав, а лише деякий час тримав їх у гаражі, за місцем тимчасового свого проживання за проханням ОСОБА_5, при цьому йому не було відомо, що ці мопеди крадені. Коли прийшли працівники поліції до місця його перебування, то вже в гаражі цих мопедів не було, однак незважаючи на це, вони змусили його пройти трохи далі домоволодіння, де сфотографували поряд із мопедами, які вже там знаходилися, і після чого заставили написати заяви, що він їх їм добровільно видав, при написанні заяв про видачу мопедів працівники поліції його залякували та наносили побої. На сьогодні він не може точно описати цих працівників поліції та вказати їх імена та прізвища, бо не пам'ятає.

Також повідомив, що його співмешканка вагітна, та має скоро народжувати. Пояснив, що він сирота, не працює, однак думає, що він знайде роботу там, де працював раніше, за адресою: АДРЕСА_1, хоч там недобудований будинок, однак там є літня кухня, в якій можна проживати, його співмешканка проживає окремо з батьками, іншого місця проживання у нього немає.

Захисник в судовому засіданні повідомив, що його підзахисний по інших кримінальних провадженнях, які на сьогодні перебувають на розгляді у двох суддів Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, ходив постійно до певного моменту, при цьому може ствердити, що оскільки траплялися накладки, то вийшло так, що до одного судді він у засідання ходив, а до іншого ні, а справи по якійсь причині не були об'єднані.

Вважає, що оскільки є сумніви щодо обґрунтованості підозри та ухилення від слідства, то запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто тяжким, а отже можливо застосувати домашній арешт.

Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено наступні обставини.

Згідно із витягом з ЄДРДР № 12018050510001556, внесено відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше приміщення, ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Стороною обвинувачення ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється в тому, що 24 липня 2018 року приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3, знаходилися у подвір'ї багатоповерхового будинку № 8-а по вул. Бульварна в м. Слов'янськ Донецької області, де побачили у побутовому приміщені під'їзду № 6 вказаного будинку мотоцикл марки QINGQI, модель QM110-3C, номер рами НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, об'єм двигуна 107 куб. см., чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_6. У вказаний час, у вказаному місті у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 раптово виник спільний протиправний корисливий умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій спільний злочинний протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, 24 липня 2018 року приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3, знаходячись у подвір'ї багатоповерхового будинку № 8-а по вул. Бульварна в м. Слов'янськ Донецької області, спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшовши до побутового приміщення під'їзду № 6 вказаного будинку, де розподіливши між собою злочинні ролі, згідно домовленості ОСОБА_3 залишився на вулиці біля під'їзду № 6, будинку № 8-а по вул. Бульварна в м. Слов'янськ Донецької області, та став спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб попередити про це ОСОБА_5, а ОСОБА_5, тим часом підійшов до дверей побутового приміщення під'їзду № 6 будинку № 8-а по вул. Бульварна в м. Слов'янськ Донецької області, де за допомогою фізичної сили, плечем вибив дерев'яні двері, які були зачинені на врізний замок, тим самим незаконно проник до вказаного побутового приміщення, що є іншим приміщенням, всередині якого перебував мотоцикл марки QINGQI, модель QM110-3C, номер рами НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, об'єм двигуна 107 куб. см., чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_6

Після чого ОСОБА_5, незаконно перебуваючи у побутовому приміщенні з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до мотоциклу марки QINGQI, модель QM110-3C, номер рами НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, об'єм двигуна 107 куб. см., чорного кольору, переконавшись, що мотоцикл не обладнаний сигнальними пристроями, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими для оточуючих, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, розуміючи протиправний характер своїх дій та те, що посягають на транспортний засіб, який їм не належить та на який вони не мають жодного права, спільно та узгоджено із ОСОБА_3, не приводячи двигун у робочій стан, застосувавши фізичну силу рук, зламав протиугінний замок керма, та не приводячи у дію двигун викотив на вулицю вказаний транспортний засіб, та разом із ОСОБА_3, у спосіб кочення попрямували у бік вулиці Тиха м. Слов'янськ Донецької області, тим самим незаконно заволоділи вищевказаним транспортним засобом, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 28 липня 2018 року приблизно о 00 год. 00 хв. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3, знаходилися у подвір'ї багатоповерхового будинку № 12 по вул. Миру м. Миколаївка Донецької області, де побачили на площадці вказаного подвір'я мопед марки HORSE модель HL50QT, номер рами НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску, об'єм двигуна 49 куб. см., синього кольору, який на праві власності належить ОСОБА_7. У вказаний час, у вказаному місті у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 раптово виник спільний протиправний корисливий умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, 28 липня 2018 року приблизно о 00 год. 00 хв. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3, знаходячись у подвір'ї багатоповерхового будинку № 12 по вул. Миру м. Миколаївка Донецької області, підійшли до мопеду марки HORSE модель HL50QT, номер рами НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску, об'єм двигуна 49 куб. см., синього кольору, який на праві власності належить ОСОБА_7, переконавшись, що мопед не обладнаний сигнальними пристроями, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими для оточуючих, діючи умисно, повторно, таємно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, розуміючи протиправний характер своїх дій та те, що посягають на транспортний засіб, який їм не належить та на який вони не мають жодного права, розподіливши між собою злочинні ролі, згідно яких ОСОБА_5 став спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб попередити про це ОСОБА_3, тим часом останній за допомогою фізичної сили рук зламав замок тросу, яким було приєднано переднє колесо до металевої труби, після чого разом із ОСОБА_5 за допомогою спільної фізичної сили рук зламали протиугінний замок керма, спільно та узгоджено із ОСОБА_3, не приводячи двигун у робочій стан, взявши руками за кермо та у спосіб кочення викотили з подвір'я багатоповерхового будинку № 12 по вул. Миру м. Миколаївка Донецької області, мопед марки HORSE модель HL50QT, номер рами НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску, об'єм двигуна 49 куб. см., синього кольору.

Після чого, доводячи свій єдиний спільний протиправний умисел до кінця, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, спільно та узгоджено разом із ОСОБА_5, ОСОБА_3 вирвав дроти з замка запалювання та з'єднав їх, а ОСОБА_5 за допомогою заводної ніжки, привів в дію двигун та сів за кермо мопеда марки HORSE модель HL50QT, ОСОБА_3 сів позаду ОСОБА_5 та поїхали в бік м. Слов'янськ Донецької області, тим самим незаконно заволоділи вищевказаним транспортним засобом, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, дії ОСОБА_3 виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше приміщення, та у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

05 січня 2019 року о 09 год. 25 хв. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, ОСОБА_3 було затримано.

На підтвердження зазначених обставин слідчим суддею досліджено представлені у судове засідання:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 за фактом незаконного заволодіння його транспортним засобом;

- протокол огляду місця події, а саме огляд приміщення у під'їзді будинку 8-а по вул. Бульварна в м. Слов'янськ, Донецької області, де виявлено відсутність транспортного засобу;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_6, який показав, що 25 липня 2018 року у приміщення під'їзду будинку 8-а по вул. Бульварна в м. Слов'янськ Донецької області, він виявив відсутність транспортного засобу;

- протокол огляду місця події, під час якого з письмової заяви-дозволу на огляд ОСОБА_3, вилучено транспортний засіб - мотоцикл;

- висновок судової автотоварознавчої експертизи;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8, який показав, що за його місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зберігали транспортні засоби;

- протоколи впізнання за фотознімками ОСОБА_5 та ОСОБА_3 свідком ОСОБА_8;

- протоколи пред'явлення речей для впізнання, а саме транспортних засобів свідку ОСОБА_8;

- заяву ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення за фактом незаконного заволодіння його транспортним засобом;

- протокол огляду місця події, а саме ділянки місцевості біля будинку № 12 по вул. Миру в м. Миколаївка Слов'янського району Донецької області;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_7, який показав, що 29 липня 2018 року, виявив відсутність свого транспортного засобу - мопеду;

- протокол огляду місця події, під час якого з письмової заяви-дозволу на огляд ОСОБА_3, вилучено транспортний засіб - мопед.

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5

29 вересня 2018 року, відносно ОСОБА_3, було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, однак, у зв'язку із переховуванням ОСОБА_3 від органів досудового розслідування, повідомлення про його підозру було вручено його цивільній дружині- ОСОБА_9

19 жовтня 2018 року підозрюваний ОСОБА_3 оголошений у розшук.

05 січня 2019 року вручено ОСОБА_3 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

Наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_3 із вчиненням кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

На думку слідчого судді представлені стороною обвинувачення процесуальні документи та їх зміст при їх огляді саме за вказаним критерієм не викликають явних та очевидних сумнівів щодо їх відповідності чинному законодавству.

З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача» представлені стороною обвинувачення докази дають можливість на сьогодні вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше приміщення, та у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

На думку сторони обвинувачення, існує ризик переховування ОСОБА_3 від органу розслідування та суду, вчинення ним інших умисних кримінальних правопорушень, та впливу на свідків кримінального провадження (п.п. 1, 2, 5, ч.1 ст. 177 КПК України). Доводи в цій частині клопотання ґрунтуються на особі обвинуваченого, який не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, постійно змінює місце проживання, неодружений, дітей, літніх батьків, а також інших непрацездатних осіб, на утриманні не має, не працює та офіційно не працював, тобто у нього відсутні соціально міцні зв'язки за місцем тимчасового проживання; раніше судимий за вчинення корисливого кримінального правопорушення, вчинив тяжкий злочин, а отже є підстави вважати, що знаходячись на волі, буде переховуватися від органів досудового слідства та суду, оскільки наслідки та ризик втечі для ОСОБА_3, у даному випадку можуть бути визнані ним як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування.

Підозрюваний офіційно не працевлаштований, та офіційного або постійного джерела доходу не має, а отже є підстави вважати, що засоби для існування ОСОБА_3 може отримувати шляхом продовження подальшої злочинної діяльності.

Крім того, ОСОБА_3 відоме місце проживання свідків кримінального провадження, а отже має реальну можливість здійснити спроби впливу на нихз метоюспонукання їх відмовитись від своїх свідчень або змінити їх на його користь.

Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно із вимогами п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Відповідно п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 неодружений, дітей, літніх батьків, чи інших непрацездатних осіб, на утриманні не має, офіційно не працює, не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, тобто у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки.

При цьому слідчим суддею не можуть бути прийняти до уваги доводи ОСОБА_3 в тій його частині, що в нього є сім'я, оскільки як встановлено у судовому засіданні його співмешканка проживає окремо із своїми батьками.

Слідчий суддя ставиться критично до повідомлення підозрюваного щодо вчинення відносно нього правопорушення, внаслідок якого він не виконав вимог домашнього арешту, та не може їх прийняти, оскільки, він добровільно не з'явився до поліції та не повідомив всіх обставин, чому він залишив місце проживання.

Підозрюваний раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, при цьому на сьогодні у суді щодо нього на розгляді є дві кримінальні справи щодо вчинення ним тяжких злочинів, та наразі відносно нього знову існує обґрунтована підозра у вчиненні ним, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, нового корисливого злочину, який є тяжким, та покарання за який передбачене у виді позбавлення волі строком до восьми років.

На думку слідчого судді, у сукупності з тим, що в період досудового слідства по даному кримінальному провадженню, перебуваючи під домашнім арештом по іншому кримінальному провадженню, ОСОБА_3 не дотримався вимог закону, не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, на даний час продовжує існувати висока ймовірність переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки наслідки та ризик втечі для ОСОБА_3, у даному випадку, можуть бути визнані ним як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування.

Щодо існування таких ризику, як вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий суддя погоджується із доводами ініціатора клопотання, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 не працює, раніше судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, при цьому на сьогодні у суді щодо нього на розгляді є дві кримінальні справи щодо вчинення ним тяжких злочинів, та відносно нього знову існує обґрунтована підозра у вчиненні ним тяжкого корисливого злочину, а отже існують підстави вважати, що засоби для існування ОСОБА_3 може отримувати шляхом продовження подальшої злочинної діяльності.

Слідчий суддя враховує, що даний запобіжний захід є винятковим, однак, на думку слідчого судді, без застосованого саме такого заходу забезпечення кримінального провадження існує ризик щодо вчинення інших кримінальних правопорушень а також неможливості досягнення мети щодо виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризику або ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку потреби досудового розслідування та судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_3 про який йдеться в клопотанні слідчого.

З огляду на викладене, з метою проведення повного та об'єктивного досудового розслідування та розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, з метою запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що існують всі підстави для задоволення клопотання слідчого та обрання запобіжного заходу підозрюваному, оскільки, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку утримання під вартою підозрюваного вимагають інтереси суспільства, а тому, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, є доцільним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб. Більш м'який захід забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого судді, не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст.. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину який є тяжким, підстав передбачених ч. 4 ст. 184 КПК України, для незастосування застави немає, з урахуванням даних про особу підозрюваного, суд вважає за доцільне визначити йому також заставу в розмірі - двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 38420,00 грн., і є мінімальним відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_3 застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків.

У разі внесення застави, підозрюваний зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до суду, або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька покладених на нього обов'язків.

В разі невиконання обов'язків застава звертається в доход держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 177, 183, 193, 196 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого СВ Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області Склярової О.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050510001556 від 25 липня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, який офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого у місця проживання не має, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, на строк 60 (шістдесят діб), починаючи з 05 січня 2019 року по 05 березня 2019 року включно.

Підозрюваний ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. на депозитний рахунок: одержувач платежу територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області, поточний рахунок 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_3 будуть покладені наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього вищевказаних обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Слідчий суддя Слов'янського

міськрайонного суду О.В. Ільяшевич