Рішення № 79072066, 08.01.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/19637/18

Провадження № 2/234/849/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Бакуменко А.В.

секретар судового засідання Вербовецька Д.В..

розглянувши у судовому засіданні у м. Краматорську в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «По газопосточанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Краматорського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно наказу № 58/к від 28.09.2012 року, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Горлівського управління по газопостачанню та газифікації, структурного підрозділу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Наказом № 342/к від 30.06.2015 року позивача було звільнено з роботи за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. На час звільнення відповідач мав заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати, яка складає 8227,63 грн. При зверненні до відповідача за розрахунком по заборгованості по заробітній платі, позивачем було отримано відповідь про те, що внаслідок скрутного становища та відсутності грошових коштів, немає можливості розрахуватися на даний час. Просить винести рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі при звільненні у розмірі 8227,63грн., а також 1000 грн. на правову допомогу.

Ухвалою від 17 грудня 2018 року було відкрито спрощене провадження по даній цивільній справі, та призначено для розгляду по суті на 08.01.2019 року.

ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надійшло.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу №58/к від 28.09.2012 року, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу електрогазозварником 4 розряду ремонтно-відновувальної служби Горлівського управління по газопостачанню та газифікації, ПАТ «Донецькоблгаз».

Наказом № 342/к від 30.06.2015 року позивача було звільнено з роботи за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України , що підтверджується копією трудової книжки.

Станом на 06.11.2018 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» має заборгованість по заробітній платі перед позивачем ОСОБА_1, яка складає 8227,63 грн., що підтверджується довідкою.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій частині строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд не приймає заперечення представника відповідача щодо недостовірності наданих до позовної заяви документів, оскільки їх недійсність нічим неспростована, а отже суд переконався, що позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем. Відповідно до норм ст.ст.115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем по заробітній платі має довести саме роботодавець, а не позивач.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем та відповідачем не було проведено з позивачем повного розрахунку по заробітній платі при звільненні. Тому суд вважає, що відповідач порушив законні права позивача на оплату його праці.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у розмірі 8227,63 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати:

1)На професійну правничу допомогу.

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи 29 жовтня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого адвокат ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу ОСОБА_1 у справі про стягнення заробітної плати. . Крім того, позивачем до позовної заяви надано квитанцію від 29.10.2018 року про сплату ним гонорару адвокату ОСОБА_2 за веденням справи про стягнення заробітної плати.

Однак, суд не бере до уваги зазначену квитанцію, оскільки, квитанція не містить посилання на те кто саме сплатив дані гроші, за які послуги, квитанція містить в собі дату, в графі найменування послуг зазначено 1000 грн., та навпроти графи представник прізвище ОСОБА_2 з особистим підписом. Таким чином, взагалі відсутні підстави вважати, що дана квитанція свідчить про те , що саме позивачем сплачено зазначені кошти, а також те, що вони сплачені саме за послуги на правничу допомогу, та відсутнє посилання за яким договором було надано такі послуги.

Враховуючи те, що в даній справі позивач та його представник ОСОБА_2 який діє на підставі договору від 29.10.2018 року, особистої участі у справі не приймали, то його участь у справі не можна вважати наданням професійної правничої допомоги в розумінні ст.137 ЦПК України.

Крім того, позивачем не надано суду належних чином оформлених доказів про надання правничої допомоги, зокрема акту виконаних робіт, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 1000 грн.

За вказаних підстав вищевказані вимоги є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 704,80 грн.

Відповідно до ст.430 ЦПК України суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення в частини присудження працівникові виплати заробітної плати , але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст. ст. 12-13, 76 -79, 81,133, 137, 141, 259, 263-268, 430 ЦПК України, ст. 430 ЦК України, ст.ст.47, 116,233 КЗпП України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1, ЄДРПОУ 24805642 (р/р 26037304380370 в філії Донецького ВАТ «Сбербанк» м. Краматорськ) на користь ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, інн НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 8227,63 грн. ( вісім тисяч двісті двадцять сім грн. 63 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ. вул. Південна, буд. 1, ЄДРПОУ 24805642 в дохід держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

В частині стягнення грошових коштів на правову допомогу - відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положеньЦПК України апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд.

Суддя Краматорського міського суду А. В. Бакуменко