Рішення № 79071877, 08.01.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3229/18

Справа № 226/3229/18

Провадження № 2/226/96/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2019 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача державного підприємства «Мирноградвугілля» (далі ДП «Мирноградвугілля») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в обгрунтування якого вказав, що він з 15.09.2011 перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи гірничим робітником очисного вибою 4 та 5 розрядів, та був звільнений 29.06.2018 за власним бажанням. У день звільнення відповідач не провів з ним повний розрахунок, фактично сплативши йому належні при звільненні суми 23.08.2018. Тому, він вважає, що відповідач повинен йому сплатити середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 33564 грн 40 коп., із розрахунку його середньоденного заробітку на підставі довідки відповідача у 839 грн 11 коп., помножених на 40 робочих днів прострочення розрахунку при звільнені. Вказану суму позивач просить суд стягнути на свою користь разом з понесеними ним витратами по сплаті судового збору у розмірі 704 грн 80 коп.

Ухвалою судді від 23.11.2018 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків, які були усунені 04.12.2018.

Ухвалою судді від 07.12.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Заяви по суті справи, окрім позову, сторонами не подані.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 15.09.2011 по 29.06.2018 знаходився у трудових відносинах з відокремленим підрозділом «Шахта ім.Стаханова» державного підприємства «Красноармійськвугілля», яке за наказом від 16.05.2017 № 131 перемейноване у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», працюючи гірничим робітником очисного вибою 4 та 5 розрядів з повним робочим днем у шахті, був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується записами з трудової книжки позивача (а.с.6-8).

Відповідно до довідки ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 07.11.2018 остання виплата заробітної плати за червень 2018 року здійснена ОСОБА_1 23.08.2018 (а.с.11).

Відповідно до виписки з карткового рахунку позивача заробітна плата в сумі 6391 грн 69 коп. була зарахована 23.08.2018 (а.с.9-10).

За приписами ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Згідно за ст.116 КЗпП України при звільненні робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок з позивачем проведено 23.08.2018.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно роз'яснень п.25 постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 «Про практику застосування сдами законодавства про оплату праці» непроведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування передбаченої ст.117 КЗпП України відповідальності. Тобто, проведення повного розрахунку зі звільненим працівником проводиться не на вимогу такого працівника, а закріплено законодавством.

Так як підприємством у день звільнення розрахунок з позивачем не проведено, воно має відповідати перед позивачем згідно за ст.117 КЗпП України.

Позивач просить суд стягнути його середній заробіток за період з 29.06.2018 по 23.08.2018 в сумі 33564 грн 40 коп., із розрахунку: 40 робочих днів х 839 грн 11 коп.

При цьому суд вважає, що розрахунок необхідно проводити не з 29.06.2018, а з 30.06.2018, оскільки згідно за абз.2 п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністрества юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, днем звільнення вважається останній день роботи.

Згідно із довідкою відповідача від 07.11.2018 заробіток позивача у квітні 2018 року за 2 робочих дня склав 1740 грн 55 коп., у травні 2018 року року за 11 робочих днів - 9167 грн 86 коп., отже середньоденна заробітна плата позивача дорівнює 839 грн 11 коп. ((1740,55 грн + 9167,86 грн) : (2 дня + 11 днів)) (а.с.11).

Перевіривши розрахунок середньоденного заробітку позивача, проведеного підприємством, суд находить його таким, що відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100.

Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики з розрахунку норм тривалості робочого часу на 2018 рік (лист від 19.10.2017 № 224/0/103-17/214) кількість робочих днів, за які позивачеві затримано виплату зарплати, за червень 2018 року - 0 день, за липень 2018 - 22 дня, за серпень 2018 року - 17 днів, а всього 39 робочих днів.

Таким чином, сума середнього заробітку позивача за затримку розрахунку при звільненні за період з 30.06.2018 по 23.08.2018 буде дорівнювати 32725 грн 29 коп., із розрахунку: 39 робочих днів х 839 грн 11 коп.

Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній сумі вимог у розмірі 687 грн.

На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, законів України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки якої НОМЕР_1, місце проживання якого: АДРЕСА_1, до державного підприємства «Мирноградвугілля», юридична адреса якого: 85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Соборна, 1, код ЄДРПОУ 32087941, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 30.06.2018 по 23.08.2018 в сумі 32725 грн 29 коп. та понесені судові витрати в сумі 687 грн 00 коп., а всього 33412 (тридцять три тисячі чотириста дванадцять) грн 29 коп.

У задоволенні позовних вимог щодо решти заявленої позивачем суми стягнення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Ж.Є.Редько