Рішення № 79071400, 27.12.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12939/18

Провадження № 2-о/219/1561/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Медінцевої Н.М.,

при секретареві Волохіній Г.С.,

за участі заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що йому, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 було заповнено трудову книжку серії НОМЕР_2. 01 грудня 1994 року його було прийнято до малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Старт» (МПВКП «Старт») на посаду референта згідно наказу № 8 від 01 грудня 1994 року. 13 березня 1997 року його було звільнено з МПВКП «Старт» за взаємною згодою згідно ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 7 від 13 березня 1997 року. Однак, при заповненні трудової книжки було допущено описку, а саме: у графі трудової книжки «Дата» записано дату звільнення «03.13.1997» замість вірної «13.03.1997», що відповідає даті наказу про звільнення. Він звернувся до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та надав всі документи, які є необхідними для оформлення пенсії, однак йому відмовили, оскільки у трудовій книжці невірно записано дату його звільнення. Виправити вказані неточності у позасудовому порядку він не має можливості, оскільки на теперішній час МПВКП «Старт» не передавало до архівного фонду жодних документів та він не може надати засвідчену копію наказу про звільнення. У зв'язку із викладеним, просить суд встановити факт, що датою звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з МПВКП «Старт» є 13 березня 1997 року, згідно наказу № 7 від 13 березня 1997 року, про що є запис у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 09 серпня 1976 року.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні на вимогах заяви наполягав та просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької областіу судове засідання не з'явився. 21.11.2018 року за № 38611 до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника Управління та про відсутність заперечень проти задоволення заяви.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він знає заявника ОСОБА_1 з початку 1990-х років. Він влаштувався на роботу в МПВКП «Старт» 15 листопада 1993 року реалізатором, а ОСОБА_1 - 01 грудня 1994 року референтом. ОСОБА_1 звільнився з роботи раніше за нього, в березні 1997 року, а він продовжував працювати та звільнився 17 січня 1998 року.

Заслухавши пояснення заявника, врахувавши думку учасників справи, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Гірське Луганської області, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_3, виданий 02 липня 2018 року, орган, що видав № 1420 (а.с. 4).

09 серпня 1976 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було видано трудову книжку серії НОМЕР_2 (а.с. 6).

Згідно вказаної трудової книжки серії НОМЕР_2, 01 грудня 1994 року ОСОБА_1 було прийнято до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Старт» (МПВКП «Старт») на посаду референта згідно наказу № 8 від 01 грудня 1994 року, 13 березня 1997 року ОСОБА_1 було звільнено з МПВКП «Старт» за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 7 від 13 березня 1997 року (а.с. 9).

Однак, при заповненні працівниками МПВКП «Старт» трудової книжки у графі «Дата» невірно записано дату звільнення ОСОБА_1 «03.13.1997» замість вірної «13.03.1997», що відповідає даті наказу про звільнення № 7 від 13.03.1997 року (а.с. 9).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що дату звільнення ОСОБА_1 у трудовій книжці зазначено невірно.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В абз. 2 п. 12 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення про те, що на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК України суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

Згідно з пунктами 2.3, 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що дату звільнення ОСОБА_1 у трудовій книжці зазначено невірно, а також те, що зробити виправлення власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис, на даний час неможливо, та вказанірозбіжності унеможливлюють оформлення заявником пенсії, суд вважає, що заяву слід задовольнити.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою правовстановлюючого документа та не є посвідченням прав, які надає такий документ.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 259, 263-265, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт, що датою звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з МПВКП «Старт» є 13 березня 1997 року, згідно наказу № 7 від 13 березня 1997 року, про що є запис у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 09 серпня 1976 року.

Місце проживання заявника ОСОБА_1: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1.

Місцезнаходження заінтересованої особи - Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35; код ЄДРПОУ 42172734.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 27 грудня 2018 року.

Суддя Н.М. Медінцева