
Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/1908/18
Провадження №2/433/143/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.01.2019 року
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
за участю секретаря судового засідання Яковлєвої В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1, якого представляє ОСОБА_2 до Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, третя особа: Троїцька державна нотаріальна контора Луганської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
До суду з відповідним позовом звернувся позивач, який в обґрунтування вимог зазначив, що 20.09.2004 померла ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 отримала право на земельну частку (пай) площею 13,75 в умовний кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Малоолександрівське» Троїцького району Луганської області, право власності на який посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0036319. З вказаних земель, ОСОБА_3 отримала право власності на земельну ділянку площею 9,3690 га, угіддя рілля, розташовану на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, цільове призначення – ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державні акти на земельні ділянки: сіножаті площею 0,38 в умовних кадастрових га та пасовища площею 2,57 в умовних кадастрових га ОСОБА_3 отримати не встигла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку площею 9,3690 га, угіддя рілля, розташовану на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, цільове призначення – ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач зазначає, що він проживав зі спадкодавцем однією сім’єю, доглядав за ОСОБА_3, а після її смерті здійснив поховання, тому є таким, що прийняв спадщину. Інші спадкоємці відсутні. Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 05.07.2006 за позивачем визнано право власності на земельну ділянку площею 9,3690 га, яка належала ОСОБА_3, а право на земельну частку (пай) площею 13,75 в умовних кадастрових га, в тому числі пасовища площею 2,57 в умовних кадастрових га та сіножаті площею 0,38 в умовних кадастрових га залишилося не переоформленим. Позивач звертався до Троїцької державної нотаріальної контори з заявою для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв’язку з тим, що ним не було надано оригінал документа, що посвідчує право на земельну частку (пай). На підставі викладеного, просить встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнати за ним право власності на вказане спадкове майно.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, суду надали заяви про розгляд справи без їх участі. На задоволенні позовних вимог наполягають.
Відповідач – Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області в судове засідання свого представника не направили, суду надали заяву про розгляд справи без участі їх представника.
Третя особа – Троїцька державна нотаріальна контора Луганської області в судове засідання свого представника не направили, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом було встановлено, що факт смерті ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЕД №450348, актовий запис №22 від 24.09.2004 року (а.с. 13).
За життя ОСОБА_3 отримала право на земельну частку (пай) площею 13,75 в умовний кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Малоолександрівське» Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0036319 (а.с. 14).
Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 29-12-0,2-7281/2-18 від 18.09.2018, ОСОБА_3 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ № 099048 площею 9,3690 га, угіддя рілля, розташовану на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, цільове призначення – ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державні акти на земельні ділянки: сіножаті площею 0,38 в умовних кадастрових га та пасовища площею 2,57 в умовних кадастрових га ОСОБА_3 отримати не встигла (а.с. 17).
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 05.07.2006 за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку площею 9,3690 га в межах згідно з планом державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ № 099048, яка належала ОСОБА_3 (а.с. 21).
Згідно довідки № 591 від 14.08.2018, виданої виконавчим комітетом Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, ОСОБА_3 померла 20.09.2004, була зареєстрована та постійно мешкала за адресою: вул. Польова, б. 18, с. Красногригорівка Троїцького району Луганської області (а.с. 20).
Згідно довідки № 592 від 14.08.2018, виданої виконавчим комітетом Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: вул. Польова, б. 18, с. Красногригорівка Троїцького району Луганської області, здійснив поховання ОСОБА_3, яка померла 20.09.2004 (а.с. 19).
Факт постійного проживання позивача з померлою ОСОБА_3 підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 640/02-31 від 25.09.2018, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), належної ОСОБА_3 згідно сертифікату серії ЛГ № 0036319, яка померла 20.09.2004, в зв’язку з тим, що спадкоємцем для оформлення спадкових прав на вищевказане спадкове майно не було надано оригінал документа, що посвідчує право на земельну частку (пай).
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» «Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законами України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. В той же час, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту – спадкоємці за законом.
Згідно ч. 1 ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Згідно ч. 1 п. «г» ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Згідно ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування».
Стаття 16 ЦК України також передбачає такий спосіб захисту права особи, як визнання права.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. В той же час, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Судовим розглядом доведено відсутність у позивача можливості у нотаріальному порядку оформити право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, що є підставою для звернення до суду за захистом права в судовому порядку шляхом його визнання, що відповідає положенням ст. 16 ЦК України, якою також встановлено, що визнання за позивачем права власності на спадкове майно не порушує інтереси інших осіб.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, підтверджені письмовими доказами, сумніву у їх достовірності суд не має, визнання права власності на спадкове майно не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб. Позивач, наданими суду доказами довів, що він має право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.1217, 1218, 1220, 1223 ЦК України, ст.ст. 78, 81, 131 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (вул. Польова, б. 20, с. Красногригорівка Троїцького району Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1), якого представляє ОСОБА_2 (пр. Перемоги, б. 72АДРЕСА_1) до Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області (пров. Центральний, б. 6, с. Тимонове Троїцького району Луганської області, ЄДРПОУ 04337736), третя особа: Троїцька державна нотаріальна контора Луганської області (кв. Молодіжний, б. 19, смт. Троїцьке Луганської області, ЄДРПОУ 05382242), про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини спадкоємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зі спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла 20 вересня 2004 року.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 20 вересня 2004 року, право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ 0036319 від 30.11.1996, розміром 13,75 в умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Малоолександрівське» с. Малоолександрівка Троїцького району Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя О.І. Суський
08.01.19
Судове рішення № 79069943, Троїцький районний суд Луганської області було прийнято 08.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 433/1908/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: