Ухвала суду № 79067329, 09.01.2019, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/19/19

Провадження № 1-кс/353/6/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 року місто Тлумач

Слідчий суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю. за участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.

прокурора Тлумацького відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області - Гарасимика Т.О.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисника - адвоката Бегіна Я.В.

розглянувши клопотання слідчого СВ Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області капітана поліції Телезин Б.М., погоджене прокурором Тлумацького відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області юристом 1-го класу Богусевичем І.М., у кримінальному провадженні № 12019090240000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України.

Клопотання надійшло до суду 09 січня 2019 року о 11 год. 37 хв.

Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, -

в с т а н о в и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019090240000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2019 року, відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього вручено о 09 год. 30 хв. 09.01.2019 року підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику - адвокату Бегіну Я.В., що підтверджується їх особистими підписами у клопотанні (а.с. 2 зворот).

В клопотанні слідчого СВ Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області капітана поліції Телезин Б.М. зазначено, що 02.01.2019 року біля 18 год. 00 хв. ОСОБА_2, з метою вчинення грабежу, прибув до домоволодіння ОСОБА_6, що по АДРЕСА_1 Після чого ОСОБА_2 через незачинену хвіртку проник на територію вказаного господарства та підійшов до будинку. В подальшому, відчинивши вхідні двері в приміщення будинку, які не були зачинені на замок, проник у середину приміщення житлового будинку, в якому в той час знаходився ОСОБА_6 разом із своєю матір'ю ОСОБА_7, ОСОБА_8 з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи довести їх до кінця, схопив поліетиленовий пакет, в якому знаходився жіночий матерчастий гаманець чорного кольору вартістю 100 грн, у якому грошових коштів не було, та гаманець жіночий чорного кольору з шкірозамінника вартістю 180 грн., у якому були грошові кошти в сумі 418 грн. В цей час потерпіла ОСОБА_7, яка сиділа на ліжку, схопила за другу ручку вказаний поліетиленовий пакет і вирвала його з рук ОСОБА_2 Тобто, свої злочинні наміри ОСОБА_2 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпіла ОСОБА_7 вирвала у нього з рук свій полімерний пакет, в якому знаходилися два гаманці, після чого син потерпілої ОСОБА_6 поштовхами у плечі виштовхав його з приміщення будинку. Тоді ОСОБА_6 зачинив двері на замок та залишився разом із матір'ю в середині будинку.

Крім цього, 02.01.2019 року біля 19 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_6, що по АДРЕСА_1 продовжуючи свої злочинні наміри, діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, переконавшись у відсутності власника та сторонніх осіб, і що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підняття металевої скоби проник у приміщення господарського приміщення (стайні), де усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи довести їх до кінця, таємно викрав одну трирічну козу коричневого кольору вартістю 1500 грн., вивівши її з території господарства. Після чого, ОСОБА_2 з викраденою козою з місця вчинення злочину скрився та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме: відвів її до не житлового господарства ОСОБА_9, яке розташоване по АДРЕСА_2 де заховав у підсобному приміщенні (стайні), чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 1500 грн.

Дані обставини стали підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2019 року кримінального провадження № 12019090240000003 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_3 громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий: 22.10.2014 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 30 (тридцять) годин громадських робіт, 05.01.2015 року знятий з обліку по відбуттю покарання; 30.12.2014 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69, ст. 102 КК України, до позбавлення волі на строк 6 місяців, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік; 19.10.2015 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України приєднано 1 місяць позбавлення волі за вироком Тлумацького районного суду від 30.12.2014 року, остаточно призначено покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі; 09.10.2017 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений, невідбута частина покарання становить 10 місяців 24 дні; 11.09.2018 року слідчим відділенням Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та 31.10.2018 року кримінальне провадження направлено в суд з обвинувальним актом, який знаходиться на розгляді в Тлумацькому районному суді Івано-Франківської області.

09.01.2019 року ОСОБА_2, відповідно до вимог статтей 276-278 КПК, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України і внесено відповідні повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090240000003 (а.с. 20-21).

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протокол-заявою потерпілої ОСОБА_7 № 18 від 03.01.2019 року (а.с. 5), протокол-заявою ОСОБА_7 № 24 від 03.01.2019 року (а.с. 6), протоколами оглядів місця події від 03.01.2019 року (а.с. 7-8, 9-10, 11-12), протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 04.01.2019 року (а.с. 15), протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.01.2019 року (а.с. 17), протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 09.01.2019 року (а.с. 22-23), постановами про визнання речовими доказами та доручення їх до справи від 04.01.2019 року (а.с. 13, 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

В судовому засіданні прокурор Гарасимик Т.О. підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 строком на 60 діб та просив його задовольнити. Також прокурор при прийнятті рішення за даним клопотанням просив врахувати те, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2 відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності шляхом здійснення підозрюваним погроз, підкупу, умовляння свідків та потерілої, спроби викрадення, знищення, фальсифікації речових доказів і документів, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, у нього відсутні тісні соціальні зв'язки та він ніде не працює.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні відмовився від дачі будь-яких пояснень.

Захисник - адвокат Бегін Я.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, просив в його задоволенні відмовити та обрати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт на нічний час.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя вважає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ч. 2 п. 5 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, відповідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Підстави для арешту передбачені нормами КК України та КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод людини, а саме ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість), а також рішеннями Європейського суду по правам людини. Основна мета вказаної ст. 5 Конвенції заключається в тому, щоб виключити необгрунтоване тримання під вартою особи (рішення ЄСПЛ по справі «Маккей проти Великобританії»). ЄСПЛ звертає увагу, що вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства, а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені (справа «Плесо проти Угорщини»). В рішенні по справі «Джессіус проти Литви» ЄСПЛ роз`яснив, що в розумінні ст. 5 Конвенції особа може бути взята під варту на підставі підпункта «с» пункта 1 цієї статті тільки в рамках кримінального судочинства з метою, щоб дана особа предстала перед компетентним органом за наявності обгрунтованої підозри. Суть терміну «обгрунтована підозра» полягає в існуванні фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Яку саме підозру слід вважати обгрунтованою залежить від обставин справи.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі Харченко проти України та у п. 170 рішення Суду у справі Лабіта проти Італії, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, тримання під вартою і доставка до компетентного правоохоронного органу особи, щодо якої існує підозра у вчиненні кримінального правопорушення, якщо особа ухиляється або може ухилитись від покладених на неї обов`язків, передбачених законом, є належним засобом.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується доданими до клопотання матеріалами та матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні даних злочинів.

Під час досудового слідства встановлено та у судовому засіданні підтверджено, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 3 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а за ч. 3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років;

- може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення тяжких злочинів.

Доказів у підтвердження існування високого ступеню ризику незаконного впливу ОСОБА_2 на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні у разі перебування на волі та перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом здійснення підозрюваним ОСОБА_2 погроз, підкупу, умовляння свідків і потерпілої, схилення їх до дачі неправдивих показань, спроби викрадення, знащення, фальсифікації речових доказів і документів, суду не надано, а тому слідчий суддя вважає існування вказаних ризиків недоведеним.

Щодо клопотання захисника підозрюваного - адвоката Бегіна Я.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на нічний час, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки воно не було подане у відповідності до вимог ст. 201 КПК України та до нього не додані необхідні докази.

Суд враховує, що взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, але вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не відповідає характеру вчиненого кримінального правопорушення та особі підозрюваного.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочинів, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків передбачених ст.177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Нормами частини 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи характеризуючі дані підозрюваної особи, тяжкість вчинених злочинів та те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне призначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного також додаткові обов'язки. Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Вислухавши думку учасників судового засідання, беручи до уваги наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з врахуванням того, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, з врахуванням особи підозрюваного, суд вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 09.03.2019 року включно та призначити розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_3 який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, а саме до 09 березня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави встановити в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 76840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (одержувач ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк ДКСУ м. Київ, МОФ: 820172, р/р: 37312032002265, «Призначення платежу» необхідно вказати: Застава по кримінальному провадженні (номер кримінального провадження/номер справи), прізвище, ім'я та по батькові підозрюваного, прізвище ім'я та по батькові особи, яка вносить заставу, та суд в провадженні якого перебуває справа).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватись від спілкування з потерпілою та свідками по даному кримінальному провадженні.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Тлумацького районного суду У.Ю. Луковкіна