Постанова № 79067180, 09.01.2019, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2079/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої-судді: ОСОБА_1

Секретаря: Лазорик Л.В.

З участю адвоката: ОСОБА_2

розглянувши матеріали справи, які надійшли від Косівського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

- за ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп»яніння, про те в установленному порядку пройти медичний огляд для визначення стану сп»яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Правопорушення вчинено за наступних обставин:

18.10.2018 року ОСОБА_3 в с.Пістинь по вул. Шевченка, Івано-Франківської області керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп»яніння, а саме: нечітка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп»яніння у встановленому закономпорядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Правопорушник, ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду, причина неявки суду не відома.

Представник правопорушника, адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав подане ним письмове клопотання про повернення матеріалів справи на дооформлення, пояснив, що фактично ОСОБА_3, інтереси якого він представляє, не перебував за кермом автомобіля, та не був зупинений працівником поліції. Докази керування ТЗ саме ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні. Вважає , що протокол в справі про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_3 підлягає поверненню на дооформлення як такий , що складений з порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена повністю.

В силу вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 047559 від 18.10.2018 року вбачається, що 18.10.2018 року ОСОБА_3 в с.Пістинь по вул. Шевченка, Івано-Франківської області керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп»яніння, а саме : нечітка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп»яніння у встановленому закономпорядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП .

В графі для пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 від підпису та пояснень відмовився в присутності свідків.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – поліцейським СРПП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ст.лейтенантом поліції ОСОБА_4

Письмовим рапортом поліцейського ОСОБА_4 (а.с.2) підтвердження факт керування 18.10.2018 року ТЗ автомобілем ВАЗ 2109, н.з. АТ9537 АН з явними ознаками алкогольного сп»яніння, а саме : нечітка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Встановивши порушення водієм Правил дорожнього руху, створення аварійної обстановки та слідуючи за автомобілем НОМЕР_2 при його зупинці ними було зафіксовано, що водій ОСОБА_3 пересів на пасажирське сидіння та разом із свідком, який перебував на задньому пасажирському сидінні стали себе агрессивно поводити, від пояснень та підпису водій ОСОБА_3 відмовлявся. А також відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану сп»яніння.

Таким чином в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 18.10.2018 року о 00.44 год ОСОБА_3 в с.Пістинь по вул. Шевченка Івано-Франківської області керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2109, н.з. АТ9537 АН з явними ознаками алкогольного сп»яніння, а саме : нечітка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп»яніння у встановленому закономпорядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Згідно з ч. 1 ст.130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Доводи представника правопорушника ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 не перебував за кермом автомобіля не заслуговують на увагу та спростовуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами, зокрема рапортом працівника поліції (а.с.2) а також копією постанови про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст. 126 КУпАП .

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердив, що на прохання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , він сів за кермо автомобіля НОМЕР_2, так як ОСОБА_3 пояснював, що не мав при собі водійських прав. Однак зупинивши автомобіля біля магазину в с.Пістинь він залишив ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в автомоблі а сам пішов в магазин. По повернення із магазину йому пояснили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 затримали працівники поліції.

Свідок ОСОБА_6 стверджує, що був присутнім в коридорі приміщення Косівської ЦРЛ, де ОСОБА_3 мав проходити медичний оргляд на факт вживання алкоголю, про те чи оглядали ОСОБА_3 медичні працівники йому не відомо.

Твердження представника ОСОБА_3 про те, що останній фактично не перебував за кермом автомобіля суд не може взяти до уваги та розцінює виключно як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.12.2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відносно порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння суд вважає, що його працівниками поліції дотримано у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Так, оскільки у водія ОСОБА_3 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, як зазначено у протоколі: нечітка хода, запах алкоголю з порожнини рота, працівник поліції мав право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ч. 2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Згідно з ч. 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Водій ОСОБА_3 на місці зупинки відмовився від проходження медичного огляду, що працівником поліції відображено в протоколі про адмінправопорушення, а тому згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, в присутності свідків зазначеного в протоколі ОСОБА_7 та ОСОБА_6С, який вказаний факт сам підтвердив в судовому засіданні. Крім того ОСОБА_3 нне оспорює факту , що відносно нього було складено постанову про адмінпорушення за керування ТЗ без водійськовго посвідчення, що також підтверджує факт його перебування за кермом автомобіля.

Як визначено п. 3 Порядку, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Відповідно до п. 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. А згідно п. 8 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З наведеного випливає, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгоди на проведення огляду у відповідному закладі охорони здоров'я, особа вважається такою, що відмовилася на вимогу працівника міліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а тому поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення.

Сукупність доказів по справі про адміністративне правопорушення підтверджують, що ОСОБА_3 на пропозицію працівника поліції відмовився пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки так і відмовився від проходження медичного огляду а тому поліцейський мав всі підстави скласти протокол про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_3 ставиться у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР України, а за таких обставин для прийняття рішення про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП порядок огляду на стан сп'яніння, що проводиться саме з метою виявлення такого стану, не перевіряється. У такому випадку мають значення саме фактичні дані щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Судження ОСОБА_3 щодо його невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді доказів в справі про адміністративне правопорушення, спрямовані на уникнення від відповідальності за фактично скоєне діяння.

В ході розгляду справи не наведено переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_3 події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, суд вважає, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено, як факт керування водієм ОСОБА_3 транспортним засобом, так і факт його відмови пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Суд, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_3, містять ознаки саме такого правопорушення.

Згідно з ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, щодо наведених обставин, то такі враховуються, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до ч. 2 ст.33 КУпАП.

Об'єктом правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, і є саме суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, вина правопорушника у вчиненні правопорушення доведена, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини справи.

Керуючись ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати стягнення у виді штрафу 10 200 грн ( десять тисяч двісті гринень ) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 – 384,20 грн. судового збору, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. ОСОБА_2 отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31211256026001. Код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: М.І. Крилюк